Заповнювати купу анкет, чекати відповіді від властей та якось вбивати час. Це буденна рутина для багатьох прохачів притулку, що прибувають до Німеччини. Зі 130 тисяч заявників, справи яких зараз розглядають власті, працевлаштовані 3,7 відсотка і лише третина з них працюють на повну ставку. Такі дані наводить Федеральне статистичне відомство Німеччини.

Сталося так не через лінощі заявників, а через неможливість влаштуватися на роботу. Принаймні упродовж перших 12 місяців перебування у ФРН. Відтак власті, хоча й не зобов’язані, але можуть видати дозвіл на працевлаштування. Утім, нові приписи Єврокомісії можуть змінити це становище. У Брюсселі прагнуть скоротити цей термін в країнах ЄС до 9 місяців. Одначе це рішення ще мають підтримати усі 27 членів спільноти.

По-суті ця пропозиція є компромісною. Спочатку Європейська комісія пропонувала скоротити термін до 6 місяців, але у Берліні наполягали на 12. Німецька сторона прагне запобігти зловживанню права на отримання притулку, коли ним можуть скористатися у суто економічних цілях, повідомили DW у міністерстві внутрішніх справ ФРН.

“Відсіювання” економічних мігрантів

Ці правила вже давно критикують правозахисники, адже шукачі притулку повністю залежать від державної грошової допомоги. Крім того, без можливості праці суспільна інтеграція дається їм важче. На додаток ще й монотонна буденність життя та відчуття непотрібності й приниження.

Голова правозахисної групи Pro Asyl Бернд Месовіч каже, що шукачі притулку рідко обирають країну, керуючись економічними міркуваннями. "Міграція зазвичай залежить лише від того, до якої країни вони люди можуть потрапити і яке відношення до неї мають", - зазначає він. Більшість шукачів притулку залюбки б вирушила до котроїсь з країн, де вони мають друзів чи родичів або ж мовою якої вони вже володіють. На його переконання безпідставними є побоювання того, що шукачі притулку конкуруватимуть з німцями за робочі місця. Чимало з мігрантів не мають достатньої кваліфікації або ж їхні вчені ступені і так не визнають у Німеччині. "Ринок сам себе регулює", - каже Месовіч, який разом з іншими виступає за скасування обмежень на працевлаштування для прохачів притулку. Для нього нові пропозиції Єврокомісії мають символічне значення.

Роки на впровадження

У Німеччині навряд чи щось радикально зміниться. Під час перших чотирьох років перебування в країні агенції з працевлаштування і так віддаватимуть перевагу громадянину Німеччини чи іншої країни ЄС. "Тому шукачі притулку матимуть небагато шансів знайти роботу", - констатує Месовіч.

Крім того, прохачі притулку не можуть шукати робоче місце де їм заманеться, оскільки прив’язані до прописки. Месовіч вважає, що спеціальні підготовчі курси були б тут не зайвими.

Поки ж й у німецькому МВС не очікують серйозних зрушень унаслідок нових пропозицій Єврокомісії, як не очікують й драматичного зростання кількості новоприбулих. Головними бар’єрами для них залишатиметься бюрократія.

Між тим, остаточне рішення на рівні ЄС планують ухвалити вже восени, після чого своє слово має сказати Європейський парламент. Але й тоді впровадження цих приписів може зайняти не один рік.