У понеділок, 5 травня, чинний голова Європарламенту Мартин Шульц, який представляє Соціал-демократичну партію Німеччини (СДПН), розповів журналістам про власну програму на той випадок, якщо він очолить Єврокомісію. Чи вдасться йому досягти цієї мети, залежить від результатів виборів до Європарламенту, запланованих на 25 травня.

"Ці вибори – не такі, як раніше, - каже Шульц. – Виборці вперше можуть напряму вплинути на призначення голови комісії ЄС, адже перше і останнє слово у висуненні кандидата на цю посаду матиме Європарламент".

На прес-конференції у Берліні Шульцу асистував голова СДПН, віце-канцлер Німеччини Зіґмар Ґабріель. Новий порядок обрання голови Єврокомісії він назвав "великим прогресом" і "шансом" для демократизації Євросоюзу, адже тепер визначальним фактором буде не домовленість голів держав і урядів, досягнута за зачиненими дверима, а "рішення депутатів Європарламенту, а значить, у підсумку, і виборців".

ЄС і Україна

Незважаючи на широку передвиборчу програму, розпочав власну прес-конференцію Шульц з найактуальнішої теми – з України. Голова Європарламенту привітав звільнення заручників – військових спостерігачів ОБСЄ, але загальну ситуацію в Україні оцінив як таку, що "досі викликає велике занепокоєння".

Шульц підтримав ініціативу міністра закордонних справ Німеччини Франка-Вальтера Штайнмайєра щодо проведення у Женеві повторної міжнародної конференції для пошуку шляхів подолання української кризи, а також пообіцяв допомогти у межах можливостей в організації такого заходу.

У зовнішньополітичному розділі передвиборчої програми Шульц виступає за тіснішу координацію дій країн ЄС у міжнародних справах, сфері безпеки та оборони. З точки зору німецьких соціал-демократів, "Євросоюзу не потрібні 28 сухопутних армій, 28 військово-морських і стільки ж військово-повітряних сил", зазначив голова партії Ґабріель.

Утім, про відправку об’єднанних миротворчих сил ЄС до України поки що не йдеться. На запитання кореспондента DW щодо такої можливості Мартин Шульц заявив, що "перед тим як почати обговорювати такий варіант, треба спробувати знову посадити всіх учасників конфлікту за стіл переговорів". Він вважає, що не всі можливості дипломатії наразі є вичерпаними. Під час потенційної повторної зустрічі в Женеві, на його думку, треба з'ясувати, чи є ще такі спільні інтереси України, ЄС та Росії, узгодження яких здатне призвести до зняття напруженості".

Шанси на членство

Про більш віддалену перспективу, зокрема, про потенційний початок переговорів з Києвом про повноправне членство України в ЄС, Шульц говорити у відповідь на запитання DW не захотів. Натомість, він зазначив, що "був би радий, якщо 25 травня будуть проведені вільні й чесні президентські вибори в Україні". "І ось тоді з головою держави, який отримав новий мандат довіри, ми могли б досить швидко розпочати перемовини щодо подальших – услід за асоціацією та зоною вільної торгівлі – кроках розвитку нашої співпраці", - сказав він.

Та передбачити, чи призведуть такі перемовини до повноправного членства України в ЄС у найближчому майбутньому, Шульц поки не береться. "Ми маємо сьогодні зовсім інші клопоти, а саме – економічна стабілізація, запобігання озброєним протистоянням всередині країни та збереження її територіальної цілісності".

Окрім того, Шульц висловив стурбованість проблемою енергетичної безпеки ЄС, яка опинилася під загрозою внаслідок українсько-російського конфлікту. "Ситуація в Україні демонструє, що нам треба і надалі активно диверсифікувати джерела енергії, постачальників енергоносіїв та транспортні шляхи", - ідеться у програмі політика.

Єврокомісія вже отримала від Європарламенту завдання розробити план зі зменшення залежності ЄС від поставок російських енергоносіїв. Мартин Шульц такі дії активно підтримує та обіцяє зробити розв’язання цієї проблеми однією з головних тем в Брюсселі.

У зв’язку з цим він привітав також ініціативу міністрів закордонних справ Німеччини, Польщі, Чехії, Словаччини та Угорщини щодо посиленого координування дій ЄС із забезпечення енергетичної безпеки.

Два фаворити

Головним суперником Шульца на виборах 25 травня буде колишній прем’єр-міністр Люксембургу Жан-Клод Юнкер, якого на цю посаду висунули європейські консерватори. Кандидатуру Юнкера підтримує, зокрема, голова німецьких християнських демократів, федеральна канцлерка Анґела Меркель. Тоді як її заступник, соціал-демократ Ґабріель, висловлює свою підтримку партійному колезі Шульцу.

Ґабріель нагадав, що останнього разу німець керував ЄС, точніше, тоді ще Європейським енергетичним співтовариством (ЄЕС), більш ніж півстоліття тому. "Тепер Німеччина має великий шанс привести на посаду голови Єврокомісії свого представника", - заявив він, додавши, що Шульц знає, чого потребує індустріально розвинена країна, а тому є найбільш прийнятним кандидатом.

Шанси обох фаворитів, за різними оцінками, приблизно рівні, при тому що на абсолютну більшість голосів у Європарламенті розраховувати не варто ані тому, ані іншому. Шульц виходить з того, що тому, хто збере найбільше голосів на свою користь, доведеться шукати в Європарламенті більшість для підтримки власної кандидатури.

Він не виключає, що в наступному складі Європарламенту буде вже не сім фракцій та близько 90 незалежних депутатів, а вісім фракцій плюс від 40 до 50 позафракційних. "Це означає, що формування парламентської більшості буде вельми амбітним проектом, яким я, втім, із задоволенням займуся", - визнає Шульц.