1 мільйон 100 тисяч - саме стільки жінок торік постраждали в Україні від домашнього насильства за підрахунками Інституту демографії та соціальних досліджень.

600 жінок - загинули. І це втричі більше ніж українських військових, які втратили життя в АТО у 2017 році, наводять дані соціологи. Ці цифри, поширені у українському Facebook-просторі напередодні Міжнародного жіночого дня, викликали шок у юзерів інтернету.

Більше публічності

Втім, на думку правозахисників, названі цифри є приблизними, адже держава не веде окремої гендерної статистики щодо постраждалих. "Наприклад, ми дивились в реєстр судових справ за минулий рік і побачили близько півтори тисяч звернень до суду через домашнє насильство, але там немає уточнення - чи то були жінки чи чоловіки", - пояснює у розмові з DW голова громадської організації "Жіночі перспективи" Любов Максимович. Саме тому, на думку експертів, важливо створити державну систему збору і обробки відомостей про факти домашнього насильства.

Водночас наведені Інститутом демографії цифри свідчать не стільки про те, що домашнього насильства побільшало. Радше йдеться про те, що жінки частіше стали менше терпіти та приховувати факти домашнього насильства і більше звертатись по допомогу до громадських організацій та правоохоронних органів, кажуть правозахисники. "Проблема стала більш видимою. Змінилося законодавство, воно стало більш справедливим. Якщо раніше ця тема мала багато стереотипів, і жінки, як правило, не виносили проблеми з хати і жили з ними, то сьогодні дедалі більше людей розуміють, що з цим не можна жити, бо діти так само стають жертвами насилля", - пояснює Любов Максимович.

Хто найчастіше страждає від домашнього насильства?

Разом з тим безпосередньо до правохоронних органів звертаються не так багато жертв домашнього насисльства. "Звертаються менше 2 відсотків жінок, - говорить голова ГО White Ribbon Ukraine Вероніка Мудра. - У той же час, за даними ООН, в Україні 68 відсотків жінок - тобто 12 мільйонів - зазнавали або зазнають насильства в сім'ї".

Якщо спробувати намалювати середньостатичний портрет жертви домашнього насильства, то зазвичай це жінка 30-40 років, яка має кількох дітей, молодшому з яких до п'яти років. Вона має середній або нижче середнього рівня достаток. Її чоловік не працює і вживає багато алкоголю. "Як правило, така жінка вже не один рік живе з цією проблемою і подає заяву до поліції лише тоді, коли піддалась насильству, можливо, разів п'ятнадцять", - описує Любов Максимович.

Зазвичай після першого чи другого побиття жінки не квапляться скаржитись на свого кривдника. Вони усіляко намагаються виправдати насильство з боку чоловіка, списуючи це на його поганий настрій, чи алкоголізм, чи будь-що інше. Але чим далі, тим частішими стають побиття - від одного разу на півроку-рік до застосування сили кожні три-чотири місяці.

Чинники насилля

За словами Любов Максимович, до "Жіночих перспектив", які існують уже 20 років, інколи по допомогу щотижня звертаються до 20 жінок. Загалом за минулий рік - 350 жінок. "Все залежить від пори року. Навесні і восени - пік звернень жінок. Пов'язано це з депресивним станом людей в цей період року", - каже Максимович. Мовляв, якщо влітку жінка ще може перенести насилля мовчки, то восени і навесні до фізичного і психологічного болю додається ще і сезонний настрій. Також у депресивному стані перебуває і той, хто чинить насилля.

Як свідчить статистика громадських організацій, найбільше звертаються по допомогу жінки, які мешкають у містах та районних центрах. З сіл і селищ заяв про побиття значно менше - 30-40 відсотків.

Ще одним новим збудником домашнього насилля експерти називають військові дії на сході України, після початку якого рівень такого насильства суттєво зріс. "Після початку АТО рівень домашнього насильства зріс до рівня епідемії, що є одним з факторів дестабілізації ситуації в Україні, - пояснює Вероніка Мудра з ГО White Ribbon Ukraine. - Тому вкрай важливо запроваджувати ефективні державні програми реабілітації бійців АТО".