Внаслідок замаху на народного депутата від Радикальної партії Ігоря Мосійчука загинули двоє людей. Політик дістав поранень та перебуває в лікарні. DW зібрала основні факти його далеко не простої біографії.
Реклама
У ніч на четвер, 26 жовтня, у Києві прогримів черговий вибух. Цього разу замах, очевидно, було скоєно на народного депутата України від Радикальної партії Ігоря Мосійчука, який перед цим відвідував телеканал "Еспресо ТВ". У Службі безпеки України (СБУ) зранку заявили, що крім самого Мосійчука, внаслідок вибуху постраждали ще четверо осіб, двоє з них зрештою загинули. Одним із загиблих виявився охоронець депутата, іншим - місцевий житель.
Прес-секретарка СБУ Олена Гітлянська повідомила, що інцидент розслідують як теракт і вже встановлено, що "невідомі підірвали мопед поблизу місця пересування депутата". Подробиці слідства поки що не розкривають, хоча сам Мосійчук, який перебуває в лікарні з пораненнями середнього ступеня тяжкості, вже написав на своїй сторінці в соцмережі Facebook, що "впевнений в тому, що слід московський, а виконавці українські". "Як тільки дозволять лікарі - дам всі пояснення правоохоронцям", - ідеться у повідомленні. Раніше про ймовірність "російського сліду" в замаху заявив і соратник Мосійчука Олег Ляшко. Утім, водночас він зазначив, що не виключає, "що це може бути замах, організований нашими політичними опонентами". "У мене немає жодних сумнівів, що замах, теракт проти Мосійчука пов'язаний з його політичною діяльністю", - сказав він в ефірі українського телеканалу "112 Україна".
Справа за хабарництво
Для того, щоб зрозуміти, що опоненти в Мосійчука можуть бути не лише політичні, достатньо вже погляду на його біографію. Нинішній депутат у минулому неодноразово ставав фігурантом різноманітних скандалів, деякі з яких доходили до кримінальних справ. У 2015 році тодішній генпрокурор України Віктор Шокін звинуватив Мосійчука у вимаганні хабарів, продемонструвавши в сесійній залі Верховної Ради, за його словами, відповідні відеодокази. Після цього депутати проголосували за зняття з Мосійчука депутатської недоторканності.
Згодом суд у Києві постановив заарештувати депутата, але за ґратами він пробув недовго. Уже наступного року Верховний суд України визнав зняття імунітету з депутата незаконним. А гепрокуратура відкликала клопотання про його арешт. Утім, роком пізніше, в 2017-му, вже новий генпрокурор України Юрій Луценко повідомив, що прокуратура перевіряє нові факти у справі Мосійчука, та пообіцяв подати відповідне подання до Ради вже цієї осені.
Активний член праворадикальної сцени
Ці спроби кримінального переслідування Ігоря Мосійчука були не першими. Іще у 1990-х він був провідним діячем українських праворадикалів - 1994 року він вступив до націоналістичного руху УНА-УНСО. А після його розвалу в 1998-му - вступив до Соціал-націоналістичної партії України, назва якої говорить сама за себе.
Зліт кар'єри Мосійчука припав на кінець 2000-х. У 2010 році він бере участь в заснуванні так званої Соціал-національної асамблеї (СНА) та вже наступного року обіймає посаду члена виконавчого комітету СНА та призначається головою прес-служби організації.
Народні депутати, з яких після Майдану зняли недоторканність
11 народних обранців втратили депутатську недоторканність за три роки - безпрецедентна ситуація в Україні. Утім, усі парламентарі й досі перебувають на волі, вироків щодо них ще не виносили.
Фото: AP
Євген Бакулін, березень 2018
Колишнього очільника "Нафтогазу" та депутата "Опозиційного блоку" підозрюють у причетності до справи про так звані "вишки Бойка". Йдеться про привласненя коштів "Чорноморнафтогазу" на суму 3,2 мільярда гривень під час закупівлі двох бурових установок. Верховна Рада не лише зняла з Бакуліна депутатську недоторканість, а й дозволила його арешт. На момент голосування Бакулін перебував за кордоном.
Фото: picture alliance/dpa/I. Vorobiyov
Михайло Добкін, липень 2017 року
Екс-губернатор Харківщини часів президента Януковича, депутат від "Опозиційного блоку" Михайло Добкін не лише втратив депутатську недоторканність, а й з дозволу Верховної Ради потрапив під арешт. Та вже за кілька днів вийшов з-під варти під заставу в 50 млн грн. Добкіна підозрюють у шахрайстві та зловживанні службовим становищем заради заволодіння землею в Харкові на суму понад 220 млн грн.
Фото: picture-alliance/AP Photo
Борислав Розенблат, липень 2017 року
Справа депутата "Блоку Петра Порошенка" Борислава Розенблата викликала гучний резонанс - завдяки поширеній у соцмережах історії його зустрічі з "Катериною", яка виявилася агентом НАБУ. Нардепу закидають зловживання владою та отримання сотень тисяч доларів хабарів за просування змін до Податкового і Митного кодексів в інтересах компанії-нерезидента для експорту з України бурштину.
Фото: DW/L.Rzheutska
Максим Поляков, липень 2017 року
Максима Полякова, депутата фракції "Народний фронт", позбавили імунітету за аналогічними підозрами, як і щодо Розенблата, - у лобіюванні інтересів "бурштинової мафії" у тій самій схемі. Щоправда, йому закидають отримання 7,5 тисяч доларів США хабарів задля просування вигідних для компанії з ОАЕ позицій.
Фото: DW/L.Grischko
Олесь Довгий, липень 2017 року
Одіозний з часів свого перебування на посаді секретаря Київської міської ради Олесь Довгий (у центрі) і до Верховної Ради потрапив зі скандалом - йому закидали підкуп виборців у мажоритарному окрузі. Недоторканності позбавили з інших причин - ГПУ побачила у його діях ознаки зловживання службовими обов'язками задля незаконного відчуження десяти земельних ділянок заказника "Жуків острів" у Києві.
Фото: AP
Вадим Новинський, грудень 2016 року
Депутат і бізнесмен від "Опоблоку", якого називають спонсором УПЦ МП. Генпрокуратура України підозрює Новинського в тому, що він разом із Віктором Януковичем, міністром Віталієм Захарченком і начальником ГУ МВС у Києві Валерієм Коряком організував у 2013 році викрадення архієпископа Олександра Драбинка, особистого помічника тодішнього предстоятеля УПЦ МП Володимира.
Фото: imago/ITAR-TASS
Олександр Онищенко, липень 2016 року
Мільйонер, член групи "Воля народу". Втік з України до того, як Рада дала згоду на притягнення його до відповідальності. Онищенку закидають організацію мільярдних розкрадань державних грошей під час видобутку та продажу природного газу. Після втечі оприлюднив записи розмов з іншими політиками, які мали засвідчити корумпованість українських політичних еліт.
Фото: picture-alliance/dpa/R. Vennenbernd
Ігор Мосійчук, вересень 2015 року
Депутат від "Радикальної партії", екс-заступник командира батальйону "Азов" зі зв'язків з громадськістю. Втратив недоторканність за зверненням тодішнього генпрокурора Віктора Шокіна. Шокін показав у Раді відео, на якому чоловік, схожий на Мосійчука, вимагав хабара. Депутат називав відео сфабрикованим. У травні 2016-го Верховний суд постановив, що недоторканність із Мосійчука зняли незаконно.
Фото: picture-alliance/AP Photo/O. Kosarev
Сергій Клюєв, червень 2015 року
Колишній "регіонал", чий бізнес процвітав за часів Януковича. ГПУ підозрює Клюєва в шахрайстві у великих обсягах та розкраданні державного майна. Нардеп втік з України, з 2015 року він перебуває в розшуку. Лише згодом, на початку 2016 року Рада дала згоду на затримання й арешт нардепа.
Фото: Imago/Zumapress
Сергій Мельничук, червень 2015 року
Член групи "Воля народу", екс-командир батальйону "Айдар". ГПУ інкримінує Мельничуку створення банди з кількох бійців "Айдару" з метою наживи, а також розбійні напади та викрадення людей. У червні 2015 Рада дозволила притягти його до кримінальної відповідальності, але провалила голосування за затримання і арешт.
Фото: Imago/Zumapress
Олег Царьов, червень 2014 року
Колишній "регіонал", народний депутат чотирьох скликань. Був одним з лідерів сепаратистського руху в Україні. Називає себе "головою парламенту Новоросії". Проти Царьова в Україні відкрито кілька кримінальних проваджень за заклики до сепаратизму. Парламент дав згоду на арешт і притягнення Царьова до кримінальної відповідальності. Екс-нардеп з 2014 року перебуває в розшуку.
Фото: picture-alliance/dpa/V. Trefilov
11 фото1 | 11
Справа "васильківських терористів"
Наступне десятиліття почалося для Мосійчука з гучної справи, яка завершилася тривалим позбавленням волі. У серпні 2011 року його та ще кількох громадян затримали бійці спецпідрозділу Служби безпеки України (СБУ) "Альфа". Їх звинуватили в підготовці терористичного акту, зберіганні зброї та поширенні закликів до зміни конституційного ладу насильницьким шляхом.
Ця справа увійшла в новітню історію як "справа васильківських терористів", адже всі затримані були на той час депутатами Васильківської райради Київської області. Звинувачення стосувалося, зокрема, спроби підриву пам'ятника Леніну в місті Бориспіль на Київщині до 20-ї річниці Незалежності України. Зрештою майбутній депутат, який усі закиди на свій бік відкинув, два з половиною роки провів за ґратами.
Євромайдан і рух кар'єрними сходами
На волю Мосійчук вийшов після Євромайдану та завершення режиму екс-президента України Віктора Януковича. "Васильківські терористи" підпали під дію закону про амністію учасників Євромайдану. Примітно, що лише за місяць до цього - у січні 2014 року - суд таки визнав його винним і засудив до шести років позбавлення волі. Через рік після звільнення - у лютому 2015 року - Апеляційний суд Київської області зняв із "васильківських терористів" обвинувачення, справу було закрито.
Після початку бойових дій на Донбасі Мосійчук долучився до новоствореного добровольчого підрозділу "Азов", відомого своїми зв'язками з українською праворадикальною сценою. Мосійчук кілька місяців влітку 2014 року був речником "Азова", однак вже невдовзі підрозділ відхрестився від нього після низки скандальних заяв. На позачергових виборах до Верховної Ради у жовтні 2014 року Ігор Мосійчук був обраний депутатом від Радикальної партії Олега Ляшка і згодом обійняв посаду першого заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.