І в Росії, і в країнах Європейського Союзу за час, який минув від початку конфлікту в Україні, склалося уявлення, що в Польщі до дій Кремля ставляться набагато критичніше, ніж у Німеччині. Як з'ясувалося, така поширена думка багато в чому не відповідає дійсності.

Про це свідчать результати репрезентативного опитування, проведеного в середині лютого цього року паралельно в Польщі та Німеччині невдовзі після переговорів у Мінську, але ще до вбивства в Москві Бориса Нємцова.

Дослідження стало підсумком спільної роботи варшавського Інституту публічної політики (IPS) і берлінського Фонду Бертельсманна (Bertelsmann Stiftung).

Відносини з Росією

Німці та поляки практично одностайні в оцінюванні теперішнього стану відносин своїх країн із Росією. По 78 відсотків мешканців Польщі та Німеччини вважають їх поганими або дуже поганими. Дуже хорошими такі відносини називає тільки один відсоток німців. У Польщі таких немає взагалі.

"А ще зовсім нещодавно, у 2013 році, - підкреслила, представляючи в Берліні результати опитування, Агнешка Лада з ISP, - в Німеччині було більше тих, хто позитивно оцінював німецько-російські відносини". Така радикальна зміна, за її словами, стала наслідком дій Росії в Україні.

Хто винен?

На запитання про те, хто більшою мірою несе відповідальність за виникнення і ескалацію російсько-українського конфлікту, в Польщі та Росії відповідають дещо по-різному.

Так, Росію вважає винною 61 відсоток поляків і 39 відсотків німців, а Україну - 6 відсотків опитаних у Польщі та 10 відсотків - у Німеччині. Обидві сторони несуть однакову відповідальність - так вважають 20 відсотків поляків, але 43 відсотки німців.

Навіть якщо відповіді на ці запитання суттєво відрізняються, загальний тренд очевидний: більшість жителів обох країн не вважають Росію непричетною стороною конфлікту в Україні. І тільки очевидна меншість опитаних повірили російській пропаганді і всю провину покладають на нову владу в Києві.

76 відсотків поляків вважають, що Росія становить військову загрозу для їхньої країни. У Німеччині таких менше половини - 41 відсоток. У поляках промовляють географічна близькість та історична пам'ять нації, яка неодноразово зазнавала агресії зі Сходу, зауважує Агнешка Лада. Але й частку німців, які вбачають у Росії військову загрозу, вона називає "достатньо високою, щоб про це задуматися".

Німці та поляки про санкції ЄС

У російській та європейській пресі часто пишуть про розбіжності між окремим країнами ЄС у питаннях санкцій, запроваджених у відповідь на анексію Росією Криму та дії Москви на Сході України.

Вважається, що такі заходи особливо активно відстоюють у країнах Балтії та Східної Європи, зокрема, в Польщі, а от німці ставляться до них скептично. Представлені в Берліні дані спростовують такий міф. І в Польщі (6 відсотків), і в Німеччині (23 відсотки) найнечисленніша група - це ті, хто виступає за пом'якшення санкційного режиму. 76 відсотків опитаних у Польщі та 67 відсотків у Німеччині вважають, що санкції треба залишити в силі або навіть зробити жорсткішими.

Фактор вбивства Нємцова

Поляки щодо цього налаштовані радикальніше, серед них значно більше прихильників запровадження нових санкцій.

Однак, зауважує Агнешка Лада, опитування проводилося до вбивства Бориса Нємцова, яке не стало несподіванкою для жителів Польщі. Вони, на її думку, "добре розуміють природу режиму Путіна". Що ж стосується німців, каже експертка, то це вбивство відкрило багатьом із них очі і якби опитування проводили після нього, то і прихильників жорсткого курсу стосовно Москви в Німеччині було б більше.

Схожими є й відповіді в Польщі та Німеччині на запитання про варіанти надання допомоги України. Понад половина респондентів в обох країнах (56 і 55 відсотків відповідно) позитивно ставляться до економічної та негативно - до військової допомоги. Щоправда, в Німеччині проти постачання зброї або спорядження для української армії виступають 82 відсотки, а в Польщі - 56 відсотків.

А що думають в Росії?

У Росії польські та німецькі соціологи за допомогою "Левада-Центру" теж проводили в лютому дослідження, але ставили дещо інші запитання. Що стосується оцінки відносин із Польщею та Німеччиною, то вони, на думку більшості росіян, погані або дуже погані. Із Польщею - ще гірше, ніж із Німеччиною.

Такі відповіді, вказала Агнешка Лада, були очікувані. Що її здивувало, то це ставлення росіян до сепаратистів на Сході України. Тільки 41 відсоток опитаних позитивно відповів на запитання, чи треба їх підтримувати. 46 відсотків вважають, що допомогу їм надавати не потрібно.

Респондентам ставили додаткові запитання про характер такої підтримки. З'ясувалося, що в перерахунку на все населення країни за постачання зброї сепаратистам виступають 28 відсотків, а за відправлення російських солдатів до України - лише 7 відсотків.

"Такі дані треба мати на увазі, коли кажуть про винятковий рейтинг російського президента, - зауважила Лада. - Нехай Путін подобається переважній більшості росіян, але вони виступають проти надання допомоги сепаратистам на Сході України і військового втручання Росії на Донбасі, вони підтримують Путіна, але не його агресивну політику".

Можливо, саме тому під час "прямої лінії" 16 квітня Володимир Путін так вперто заперечував участь російських військ або військовослужбовців у подіях на Сході України, припустив дипломатичний кореспондент головної редакції газети Tagesspiegel Кристоф фон Маршалл, коментуючи результати соціологічного дослідження. "Визнати такий факт, - заявив він, - було б для Путіна внутрішньополітично небезпечно".