З вівторка, 5 квітня, по четвер український президент Петро Порошенко перебуває з візитом у Японії. Приводом першого візиту українського лідера до Країни сонця, що сходить, є саміт Великої сімки (G7), що відбудеться в Японії наприкінці травня. На порядку денному лідерів країн G7 - конфліктні відносини між Україною та Росією. Раніше, під час візиту прем'єр-міністра Японії Сіндзо Абе до України рік тому, Токіо пообіцяв надати Києву фінансову допомогу на суму 1,8 мільярда доларів. Тоді ж глава японського уряду закликав Київ до дотримання режиму припинення вогню на Донбасі.

Однак під час зустрічі лідерів Великої сімки в Токіо Україна лише на перший погляд є одним з пріоритетних питань. Як господар травневого саміту Абе має намір використати його як привід для посередницького маневру між Україною та Росією. Адже саме так прем'єр Японії зміг би обґрунтувати необхідність зустрічі віч-на-віч з російським президентом Володимиром Путіним.

Скориставшись нагодою, Абе міг би порушити й питання, яке японців справді турбує, а саме - повернення Курильських островів. Місія посередника позбавить японського лідера необхідності утримувати шпагат у відносинах з Росією: з одного боку, в очікуванні прориву у перемовинах про Курили, а з іншого - враховувати інтереси американських партнерів, які відомі своєю антиросійською позицією. Подейкують, що президент США Барак Обама у телефонній розмові з Абе у лютому особисто відмовляв японського прем'єра від зустрічі з російським лідером.

Візит до Росії в травні

Утім, незважаючи на це, Абе таки планує зустрітись з Путіним у травні, незадовго до саміту G7. Ймовірно, японський та російський лідери побачаться в Сочі. Саме на березі Чорного моря Абе планує дати новий поштовх російсько-японським переговорам про Курильські острови. Йдеться про чотири острови острівного ланцюга між російським півостровом Камчатка та японським островом Хоккайдо, які у 1949 році захопив Радянський Союз.

Японія досі марно домагається повернення своїх "північних територій". Через це поки що так і не вдалося підписати мирну угоду. Такий договорів Абе хотів би нарешті мати, аби ще за свого прем'єрства остаточно завершити главу Другої світової війни.

Починаючи від березня 2013 року, Абе та Путін уже зустрічались п'ять разів. Склалось враження, що вони навіть затоваришували. Абе був єдиним серед урядових лідерів Великої сімки, хто побував на Зимових Олімпійських іграх у Сочі. Але в березні 2014 року зближення двох країн було зупинено російською анексією Криму. США та Євросоюз запровадили санкції проти Росії. Відтоді Японія дотримується політики ізоляції та санкцій, яку провадить Захід, хоча й робить це без особливого переконання, аби таким чином продемонструвати свою більш-менш нейтральну позицію. Причиною цьому є не лише курильське питання, але й економічні інтереси: Японії потрібен російський газ, і вона хотіла б продавати інфраструктурне ноу-хау; Росія, в свою чергу, потребує японських інвестицій та технологій для модернізації своєї економіки.

Політичні ігри на Далекому Сході

З політичної точки зору Японія прагне за допомогою зближення з Росією подолати свою ізоляцію в Східній Азії. Через націоналізм Абе Китай та Південна Корея тримають його на відстані від себе. Звичайно Росія знає про проблеми Японії. Тому Москві достатньо розігрувати китайську карту, щоб дошкулити Японії. Між Токіо та Пекіном точиться суперечка навколо островів у Східнокитайському морі. І не дуже добре виглядатиме, якщо також Росія підтримуватиме Китай. Але саме так сталося після запровадження перших санкцій проти Москви. Тоді Кремль підписав з КНР газову угоду. А після посилення санкцій в серпні 2014 року міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров підтримав китайські скарги на адресу Абе.

Візит українського президента Порошенка може призвести тут до певних зрушень. Всередині квітня очікується візит Лаврова до Японії. Він має зустрітись зі своїм японським колегою Фуміо Кішіда. Мета візиту, вірогідно, полягає в підготовці зустрічі Абе та Путіна. Починаючи від осені, переговори про Куріли на експертному рівні вже знову ведуться. Але на заваді постає не лише японська фінансова допомога для України. Анексію Криму Росія пояснила захистом російськомовного населення. З огляду на це повернення Японії Курилів, де нині проживає близько 30 тисяч росіян, буде дуже складно виправдати.

Більше того, Росія навіть не виключає створення на Курилах військово-морської бази. Як повідомляється, цього місяця російські військові кораблі мають перевірити можливості місця дислокації.

Але не виключно, що все це належить до переговорної тактики росіян. У будь-якому разі складається враження, що націоналісти Абе та Путін вважають за можливе вирішення хронічної суперечки. Найбільш вірогідним видається розподіл володінь. Так, після підписання мирної угоди Росія могла б повернути острів Шикотан та острови Хабомай. Така перспектива є, очевидно, настільки привабливою для уряду Абе, який відомий своєю проамериканською орієнтацією, що він заради її реалізації може не погребувати навіть прочуханому з боку Обами та Великої сімки.