Немає щеплень - немає виплат дитячої допомоги. Чи варто таким чином карати батьків за те, що вони відмовляються від вакцинації своєї дитини? "Цікава ідея, - говорить Корнелія Бетч, (Cornelia Betsch), провідна наукова співробітниця Центру емпіричних досліджень в галузі економіки і науки про поведінку (CEREB) при Ерфутському університеті. - Але таким чином ми через батьків караємо і самих дітей: вони залишаються і без щеплень, і без фінансової підтримки".

Вакцинація повинна бути більш доступною

Обов'язкової вакцинації в Німеччині немає: батьки самі ухвалюють рішення, вакцинувати дітей чи ні. Одразу зазначимо, що більшість дітей в Німеччині щеплені. Найбільш повну картину можна отримати по першокласниках: майже 95 відсотків з них мають усі базові щеплення. Це останні дані Інституту Роберта Коха (Robert Koch-Institut) щодо вакцинації дітей, які пішли в школу в 2015 році.

"З таким показником ми на правильному шляху, - каже Германн Йозеф Каль (Hermann Josef Kahl), дитячий лікар і представник Союзу педіатрів Німеччини (Berufsverband der Kinder- und Jugendärzte). – Головна проблема не в тих, хто відмовляється від вакцинації повністю, а в тих, хто не дотримується календаря щеплень. В цілому рівень вакцинації в країні високий. Недостатньо високі показники у нас поки що тільки за повторними щепленнями (від кору, вітрянки, краснухи. - Ред.)"

Важко в це повірити, але, попри усю організованість німців, лікарі в Німеччині виділяють саме цю групу: "забули", "перенесли і не призначили нову дату для щеплення", "не встигли", "завадили обставини".

Таку поведінку батьків Кортнелія Бетч пов'язує і з негнучкістю системи охорони здоров'я в Німеччині. "Якщо ви йдете з дитиною до педіатра, ви не можете отримати щеплення разом з нею через те, що медичне страхування, як правило, цього не відшкодує, - пояснює вчена. - У Німеччині не можна зробити вакцинацію в аптеці. Постійно є перешкоди. Навіть якщо людина не проти щеплень, вона може не зробити його просто через те, що не встигла, або так склалися особисті обставини. Потрібно, аби вакцинація стала більш доступною. Уявіть, ви приходите до аптеки або медичного центру, один укол - і ви вільні. І вам не треба сидіти в прийомній лікаря разом з застудженими пацієнтами".

В більшості своїй німецькі батьки - люди розумні, відмічають в Союзі педіатрів Німеччини. Але кожному лікарю доводиться мати справу з тими, хто зовсім відмовляється щеплювати своїх дітей. "Завжди є противники вакцинації, але це дуже незначний відсоток, і він залишається постійним", - говорить Германн Йозеф Каль. В його лікарській практиці в Дюссельдорфі за рік буває два-три таких випадки, як і в його колеги з Бонна, лікарки-педіатра Бріґітти Гаґер (Brigitte Hager). "Батьків, які повністю відмовляються від щеплень для своїх дітей, можна порахувати на пальцях однієї руки, - підтверджує дитяча лікарка, яка сьогодні надає приватні лікарські послуги, а у минулому була завідуючою дитячого відділу госпіталю Святої Марії у Бонні. - Але я повинна зауважити, що якщо батьки не просто відкладають вакцинацію, а принципово не хочуть щеплювати своїх дітей в довгостроковій перспективі, то через деякий час я припиняю нашу співпрацю".

Щеплення страшніше за саму хворобу?

Вакцинація захищає нас від хвороб, які можуть повернутися, якщо припинити робити щеплення. Німецька дослідниця Корнелія Бетч закликає замислитися про соціальну відповідальність: "Це захист не тільки вашої дитини, але й всього суспільства, насамперед тих, кому не можна робити щеплення". Про соціальну відповідальність нагадує і Бріґітта Гаґер. "Адже у нас є обов'язки не тільки перед дітьми, які можуть бути щепленими, а і перед пацієнтами з хронічними хворобами. Діти з онкологічними захворюваннями, яким не можна робити щеплення, наражаються на небезпеку, якщо вони перебувають у лікаря одночасно з нещепленою дитиною, яка захворіла, наприклад, кором. Можливо, така дитина легко впорається з хворобою, чого не можна сказати про онкохворого".

Противників вакцинації в Німеччині, звісно, намагаються повернути на шлях медичного прогресу. Але, як показує багаторічний досвід педіатра Германна Йозефа Каля, у цьому випадку шанси лікаря практично дорівнюють нулю. "Ясна річ, ми намагаємося переконати, що краще щеплювати дітей, - розповідає лікар. - Проте, найзатятіші противники вакцинації - люди, які мають страх. І цей страх перед щепленням є більшим за страх перед самою хворобою. За півгодини, протягом яких ми спілкуємося з пацієнтом, нам не вдається переконати його. Цей страх сидить так глибоко, що люди сприймають тільки ту інформацію, яка посилює його".

Дослідження поведінки батьків допомогли встановити, що саме скепсис, базований на неправдивій інформації, є однією з проблем на шляху до загальної вакцинації. І серед таких скептиків є чимало людей з високим рівнем освіти.

"Часто таке ставлення до щеплень виникає через те, що ці люди знають багато чого і хочуть багато чого, - запевняє Корнелія Бетч. - Батьки намагаються ухвалити правильне рішення стосовно своїх дітей. І це їхня мотивація. Їм не можна дорікати у цьому. Кожний прагне найкращого для своєї дитини. Люди з більш високим рівнем освіти, ймовірно, читають більше. Але сьогодні не так легко визначити, хороше це джерело чи ні. Крім того, критики вакцинації також навчились добре подавати інформацію завуальовано". Порада вченої: не читайте псевдонаукової літератури авторів, які заробляють на страхах людей.

Чому відмовились від щеплення від туберкульозу

В Німеччині є й переконані противники вакцинації. Як правило, це представники вальдорфської педагогічної системи, яка базується на антропософских уявленнях. "За цим стоїть ідеологія, - пояснює Бріґітта Гаґер. - Уявлення, що природа обирає кращий шлях". Інші ж противники вакцинації просто не знають хвороби, від якої щеплюють дітей, і в результаті вони втрачають страх перед нею, впевнена лікарка. "За своїм досвідом можу сказати, що саме іноземні пацієнти, особливо з африканських країн, прагнуть отримати щеплення якомога скоріше, тому що у себе на батьківщині вони бачать усі ці хвороби - поліомієліт, правець. Вони розуміють, про що йде мова".

В Німеччині багато хвороб, від яких щеплюють дітей, вдалося практично викорінити. Наприклад, з 1998 року не робиться щеплення БЦЖ, яка захищає від важких форм туберкульозу. Ризик такого захворювання в Німеччині оцінюється нижче 0,1 відсотка. В цьому випадку Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує не проводити загальну вакцинацію. На німецькому ринку медичних послуг вже немає і самої вакцини від туберкульозу: її просто більше не виробляють. "Лікарям не дозволено робити таке щеплення, навіть якщо вони б того хотіли", - говорить лікарка Гаґер, у якої є пацієнти з країн, де туберкульоз відноситься до розповсюджених захворювань.  

"До Німеччини ця хвороба заноситься з інших країн. Крім того, сама вакцина не вважається дуже дієвою та в ній багато побічних ефектів. Тому ми вирішили відмовитися від неї", - пояснює лікарка.

Можливо, саме через те, що в Німеччині про деякі хвороби вже майже забули, батьки іноді плутають пріоритети. "Коли батьки кажуть, що через щеплення дитина не хоче йти до лікаря, у неї псується настрій або в той же самий день у неї підвищується температура, я намагаюсь переконати їх в тому, що мова йде зовсім про інше - про захист дитини від смертельно небезпечних хвороб. І це не можна порівнювати", - пояснює Бріґітта Гаґер.