Те, що назва фірми "Адідас" походить від імені і прізвища її засновника АДІ ДАСслера, знає багато хто, але як з'явились ці три знамениті смужки - її логотип? Випадково. Вже на перші свої футбольні бутси Аді Дасслер нашивав по три поперечні смужки шкіри з боків - для того, щоб бутси були міцніше. Завдяки ним взуття Adidas стали впізнавати, і в 1949 році Аді Дасслер взяв патент на цей логотип.

Фірму Rolex заснував 1905 року в Лондоні німець Ганс Вільсдорф. Але виготовити фешенебельний годинник виявилось легше, ніж вигадати яскраву назву, яка б запам’ятовувалась всіма мовами. Вільсдорф спробував сто варіантів, жоден йому не сподобався. Раптом під час поїздки на запряженому четвіркою коней омнібусі він "почув" це ім’я: Rolex. Чи був це стукіт колес або ляскіт батога, залишилось невідомим.

Чому саме "номер п'ять"? Існує кілька версій. Одна: парфумер Ернест Бо, постачальник дому Романових, який втік з Росії після революції, запропонував у 1921 році Коко Шанель п’ять різних варіантів парфумів. Їй сподобався п’ятий аромат. Більш романтичне пояснення: Коко Шанель вибрала назву сама, тому що цифра п’ять приносила їй успіх (тому, наприклад, вона представляла свої нові колекції 5 травня).

Троє приятелів, склались разом і відкрили в 1971 році магазин з продажу кави. Їх пов’язувала спільна любов до роману Германа Мелвілла "Мобі Дік, або Білий кит", і один із співвласників запропонував назвати нову фірму на честь китобійного судна з роману: "Пекод". Але врешті-решт, обрали ім'я старшого помічника капітана - Старбека. Або в оригіналі: Starbuck. Логотип теж "морський" - русалка-сирена.

Цей бренд знають навіть маленькі діти. Але чи відомо їхнім батькам, що логотип знаменитих льодяників на паличці створив відомий сюрреаліст Сальвадор Далі? Влучну назву вигадав в 1958 році власник іспанської кондитерської фабрики Енрік Бернат. Вона походила від дієслова chupar - смоктати. А логотип він замовив у Далі. Той намалював жовту ромашку з червоним написом - в кольорах іспанського прапора.

Назва самого популярного у світі солодкого напою виникла, так би мовити, природнім шляхом - від назв рослин, листя і насіння яких входили в 1886 році в рецептуру сиропу від головного болю: кокаїнового куща (Coca англійською) і дерев коли (Cola). А логотип намалював бухгалтер фірми каліграфічним прописом на червоному тлі: таким був колір бочок, в які розливали кока-колу.

Рене Лакост, який створив фірму, відому не тільки сорочками поло, був чудовим тенісистом. В 1920-х роках він кілька разів вигравав турніри "Великого шолома". Якось тренер пообіцяв йому валізу з крокодилової шкіри за перемогу у важливому матчі, але Лакост його програв. Після матчу Кубка Девіса один із журналістів прозвав Рене "алігатором", який пізніше і став логотипом компанії.

Мерседес - це ім’я доньки австро-угорського дипломата і торгівця автівками Еміля Єллінека. Його перший гоночний "даймлер" (Daimler) під "псевдонімом" Mercedes виграв в 1899 році гонки в Ніцці. Після чого Єллінек замовив 36 автомобілів (тоді третина всієї річної продукції фірми Daimler-Motoren-Gesellschaft) і фінансував розробки нової моделі. Вона, як і наступні, отримала ім'я його доньки.

Німецька компанія Haribo, виробник солодощів і, перш за все, фруктового мармеладу у вигляді маленьких ведмежат, була заснована в Бонні в 1920 році. Створив її Ганс Ріґель (Hans Riegel). Перші літери його імені, прізвища і назви його рідного міста і утворили бренд Haribo (HAns RIegel BOnn). Сьогодні товари під брендом Haribo можна придбати у 100 країнах світу.

Чому логотипом Apple стало надкушене яблуко? Чи має до цього стосунок геніальний британський математик Алан Тюрінг? Він керував групою, яка зламала код нацистської "Енігми". У 1952 році стало відомо, що Тюрінг гомосексуал. Його судили, і він покінчив життя самогубством. На його нічному столику знайшли надкушене яблуко, в яке Тюрінг вприснув розчин ціанистого калію. Можливо, це всього лише легенда.

Змішайте газовану воду з яблучним соком - і вже маєте "апфельшорле" (Apfelschorle). Хоча цей напій має дуже багато калорій, в Німеччині у нього хороший імідж. В інших країнах такий напій знайти нелегко. У американців поширений "еппл спрітцер" (Apple Spritzer), але для певності в США при замовленні радше кажуть: яблучний сік з газованою водою.

Німці пишаються своїм Законом про чистоту пива (Reinheitsgebot). Утім, й вони часто змішують хмільний напій з іншими трунками, наприклад, з лимонадом. У цьому разі отримують "радлер" (Radler). Так напій називають на півдні Німеччини, зокрема в Баварії. В деяких регіонах ФРН у нього інша назва. У багатьох англомовних країнах схожий напій відомий як "шанді" (Shandy).

"Берлінське біле з сиропом" (Berliner Weiße mit Schuss) - традиційний напій німецької столиці, який зараз поширений у всій Німеччині. Красивих барв йому надає сироп із запашного підмаренника або малини. Вміст алкоголю в такому напої досить низький - лише три відсотки. Як літній напій його часто пропонують у пивних садах ще з 1700 року. Віднедавна його можна купити й уже готовим у пляшках.

"Бананове пшеничне" (Bananenweizen) замовляють, звісно ж, не так часто, як радлер. Але офіціанти одразу знають, про що йдеться, і не вважають божевільним того, хто п'є цей напій. Бананове пшеничне, як підказує вже сама назва, - це пшеничне пиво з додаванням бананового соку.

"Дизель" (Diesel) - назва ще одного напою, отриманого в результаті змішування пива. Цього разу - з колою у пропорції 50 на 50. Таке змішування робить пиво солодшим та зменшує вміст алкоголю. У різних регіонах Німеччини для суміші пива з колою існують різні назви, як-от "холодна кава" (Kalter Kaffee) чи "болотна вода" (Moorwasser).

"Шпеці" (Spezi) - класичний компромісний напій для дітей. Він складається наполовину з коли та наполовину з апельсинового лимонаду і містить мало кофеїну. "Шпеці" з'явився на ринку лише після Другої світової війни. Пивоварня Riegele з Аугсбурга має права на торговельну марку Spezi. Попри спроби монополізувати виробництво під цією маркою, слово "шпеці" вживають як загальну назву таких напоїв.

"Клуб-мате" (Club-Mate) з певного часу - культовий напій відвідувачів клубів та хакерів. Напій з високим вмістом кофеїну винайшли ще в 1924 році в Баварії. Він називався спершу Sekt-Bronte, допоки в 1994 році пивоварня Loscher не придбала ліцензію та не представила на ринку вже як "клуб-мате". Кофеїн отримують з парагвайського падуба, який в Південній Америці використовують для приготування чаю.

"КіБа" (KiBa)? Це скорочення часом можна зустріти в карті напоїв кафе, хоча пошуки його визначення в словниках німецької мови будуть марними. Утім, більшість німців знає, що за цими чотирма літерами криється суміш вишневого та бананового соку (Kirsch-Banane-Saft).

Рідину, яку отримують з квашеної капусти та переробляють на сік, ще здавна вважали чудодійним засобом. Й хоча німці цей напій не надто люблять, його продають у різних магазинах. Знайти сік з квашеної капусти (Sauerkrautsaft) можна не лише в магазинах біопродуктів, а й у дієтичних крамницях та звичайних супермаркетах.

"Мукефук" (Muckefuck) - цією вигаданою назвою позначають ячмінний кавозамінник. Тривалий час вважали, що це слово походить від французького напою mocca faux (несправжня мока), що, утім, не відповідає дійсності. Ймовірніше, назва походить з рейнського діалекту від слів, що означають "пильна земля" та "гнилий". Напій пили переважно під час війни, коли не було справжньої кави.

На хвості літака австралійської національної авіакомпанії Qantas красується стилізований кенгуру. Він свідчить про те, що ця авіамашина прилетіла з Австралії. Лише там на Землі мешкає ця симпатична тварина, яка у 60-х роках стала зіркою телесеріалу, а згодом і національним символом держави.

На відміну від австралійців, логотип "Королівських Нідерландських Авіаліній" є менш грайливим - на ньому зображена стилізована корона. Утім, для необізнаних країна походження авіакомпанії з цього логотипу не є очевидною. Хіба що знавці нідерландської знають, що абревіатура "KLM", зображена під короною, розшифровується як "Koninklijke Luchtvaart Maatschappij".

Ця країна Західної Африки є справжнім раєм для любителів птахів. У невеликій республіці налічується понад 500 видів птахів. Туристам навіть не доводиться залишати свій готель, щоб помилуватися різноманіттям птаства. Авіакомпанія Gambia Bird у 2012 році під час заснування обрала собі логотип, який символізує птаха. На жаль, польоти авіакомпанії припинилися у 2014 році.

Авіакомпанія Alaska Airlines з Сієтла обрала своїм логотипом зображення обличчя ескімоса - корінного жителя Аляски. Цей перевізник відомий своїм інноваційним підходом до ведення бізнесу. Alaska Airlines була однією з перших компаній, що почала продавати квитки в Інтернеті. Також ці авіалінії були піонерами Інтернет-реєстрації на рейс та у запровадженні автоматів з продажу.

Державна іранська авіакомпанія базується в аеропорту Тегерана імені Імама Хомейні. Торговельне ембарго та політичні суперечки перешкоджали модернізації флоту компанії у період між 1980 і 2016 роками. Можна припустити, що логотип Iran Air допоміг їй вижити у ці складні часи: птах "Хумай" у перській міфології приносить щастя і радість.

Авіакомпанія із найбільшого міста Танзанії Дар-ес-Салама переживала важкі часи. Власники компанії часто змінювались, іноді вона змушена була припиняти свої польоти. Ця африканська країна пропонує складні умови для успішного бізнесу. Але це аж іяк не асоціюється з логотипом авіакомпанії - жирафом. Він виглядає так привітно, що просто не можна не втриматись від польоту навколо Кіліманджаро.

З 1918 року журавель є символом Lufthansa. Німецька авіакомпанія обрала зображення цього великого птаха для свого логотипу, який милує око під час польоту. Однак через свою ненажерливість журавель також може бути й шкідником. Традиційна німецька компанія зараз змінює свій дизайн: він тепер стане біло-синім, включаючи логотип з журавлем, який раніше був жовто-синім.