Іспанський суд арештував колишніх членів каталонської адміністрації, які проголосили незалежність. Суд також видав ордер на арешт Карлеса Пучдемона. Що очікує каталонських діячів у майбутньому, з’ясовувала DW.
Колишні члени каталонської адміністрації в МадридіФото: REUTERS
Реклама
Національна судова палата (НСП) Іспанії в четвер, 2 листопада, ухвалила рішення арештувати і тримати під вартою до судового розгляду вісьмох колишніх членів каталонської адміністрації, раніше відсторонених від посад іспанським урядом. Цих високопосадовців, а також деяких каталонських парламентаріїв викликали до Мадрида - відповідно до НСП та Верховного суду (ВС) - для свідчень. Проти них Генеральна прокуратура висунула обвинувачення у незаконному проголошенні 27 жовтня незалежності Каталонії. Підслідним інкримінується участь у заколоті та інші злочини. Колишній керівник Каталонії Карлес Пучдемон та іще чотири чиновники до НСП не з’явилися. Вони переховуються в Бельгії.
Європейський ордер на арешт Пучдемона
Таким чином, суддя Кармен Ламела "задовольнила вимогу прокуратури" про арешт колишнього заступника керівника адміністрації Уріола Жункераса та сімох "радників" (регіональних міністрів), повідомили DW у прес-службі НСП. Свою вимогу прокуратура мотивувала побоюваннями, що ці особи можуть сховатися від правосуддя або знищити речові докази своєї провини. НСП також направить до Бельгії європейський ордер на розшук та арешт Пучдемона і каталонських діячів, які перебувають разом з ним.
Представник НСП пояснив, що виняток зроблено лише для "екс-радника" у справах промислових підприємств Санті Віли, оскільки напередодні проголошення незалежності він добровільно залишив каталонську адміністрацію. Віла може залишитися на волі, сплативши заставу в 50 тисяч євро - від слідства його поки не звільняють. До цього Ламела намагалася допитати по черзі усіх каталонських діячів. Вони скористалися нормою закону, яка дозволяє не давати свідчення і відповідали тільки на запитання своїх адвокатів. Говорив з прокурором та слідчим лише Санті Віла.
Під нагляд поліції
Тим часом, як повідомило Національне радіо Іспанії, член ВС Пабло Льярена, який розглядає справи голови парламенту Каталонії Карме Форкадел та п'ятьох членів президії парламенту, вирішив відкласти їхній допит до 9 листопада. Таке рішення ухвалене на прохання адвокатів, яким потрібен час для вивчення обвинувачень. За усіма підслідними до цього часу встановлюється, за розпорядженням судді, поліцейський нагляд - щоб не допустити їхньої втечі.
Справи шістьох парламентаріїв, на відміну від справ членів колишньої каталонської адміністрації, розглядаються у Верховному суді, оскільки їх в силу їхнього статусу не можуть судити в жодній іншій інстанції.
Тяжкі звинувачення
Прокуратура, як випливає з отриманої DW копії судового позову, звинувачує каталонських діячів у трьох тяжких злочинах. Посадовці можуть бути притягнуті до відповідальності за "заколот" - "за проголошену незалежність частини національної території іспанської держави". Особи, які не несуть відповідальності за проголошення незалежності, але "протидіяли законності, діяльності представників влади або судовим рішенням" підпадають під статтю про "бунт".
І ті, й інші можуть також піти під суд за статтею про "нелояльне (нецільове) використання державних фондів". Це стосується, приміром, використання грошей з регіонального бюджету для проведеного 1 жовтня незаконного референдуму про незалежність. Загалом деяким підслідним може загрожувати до 28 років в’язниці. "Хто з чиновників та парламентаріїв піде під суд за тією чи іншою конкретною статтею, визначить слідство", - пояснив DW член мадридської колегії адвокатів Рауль Антоніо Мартінес.
Що очікує втікачів
В Євросоюзі з 2002 року існує спрощена процедура екстрадиції розшукуваних у судовому порядку громадян, продовжує адвокат. Вона базується на взаємній довірі держав ЄС та розумінні того, що судові органи в усіх цих країнах є незалежними та об’єктивними. А демократія, яка є першочерговою умовою членства країни в ЄС, виключає будь-яку політичну мотивацію юридичних процесів. Тож "постійні заяви втікачів про те, що їх переслідують лише за їхні політичні ідеї, навряд чи хтось сприймає серйозно".
Після відповідного звернення НСП, продовжив юрист, бельгійське правосуддя зобов’язане негайно на нього відреагувати. На усі формальності за законом передбачено не більше 60 днів, після чого розшукувані особи мають вирушити під конвоєм на батьківщину. Справа може ускладнитися лише якщо Пучдемон та його соратники сховаються у країнах, які не входять до ЄС. Тоді їх доведеться розшукувати через Інтерпол, і процес може затягнутися на багато місяців, вважає співрозмовник DW.
Каталонські урядовці за ґратами - Барселона протестує (03.11.2017)
01:46
This browser does not support the video element.
Історія руху за незалежність Каталонії
Прагнення багатьох каталонців отримати незалежність має глибоке історичне коріння. Цей регіон пережив за свою історію багато періодів посилення автономії, на зміну яким приходили обмеження свобод та репресії.
Фото: Reuters/A.Gea
Багата стародавня історія
Каталонію досить рано стали заселяти фінікійці, етруски, а згодом і греки. Перші грецькі колонії - це насамперед Росас та Ампуріас (на фото). Грецька назва останнього - Емпоріон. За ними прийшли римляни, що розбудували поселення та інфраструктуру. Каталонія залишалася в складі Римської імперії до завоювання цього регіону вестготами у 507-му році нашої ери.
Фото: Caos30
Графства та королівство
711 року Каталонію завоювали араби. Їхнє просування вглиб Європи зупинили франки у битві при Турі, відомій як битва при Пуатьє, в 732 році. Вже 759 року північні райони Каталонії знову стали християнськими. 1137 року каталонські графства утворили Арагонське королівство. У ХІІІ та в першій половині ХІV століття воно тримало під контролем Західне Середземномор'я та захопило Майорку й Валенсію.
Фото: picture-alliance/Prisma Archiv
Автономія аж до Війни за іспанську спадщину
Ще в ХІІІ столітті з'явилися інституції каталонського самоврядування - так званий Женералітат Каталонії. Навіть після об'єднання Арагонського королівства з Королівством Кастилія 1476 року Арагон міг втримати свої автономні інституції аж до Війни за іспанську спадщину, що тривала з 1701 по 1714 рік. Винятком був тільки час, на який припало Сегадорське повстання 1640-1659 року.
Фото: picture-alliance/Prisma Archivo
Роковини поразки
Після захоплення Барселони 11 вересня 1714 року королем Філіпом V, який походив з династії Бурбонів, було розпущено всі каталонські інституції та покладено край самоврядуванню регіону. Щороку 11 вересня каталонці згадують втрату своїх прав на автономію. На фото - хода 11 вересня 2015 року в Барселоні.
Фото: Getty Images/AFP/L. Gene
Ідеї федерації під час першої іспанської республіки
Після того як 10 лютого 1873 року король Амадей І відмовився від престолу, було проголошено першу іспанську республіку, котра не проіснувала й року. Прихильники республіки розкололися на тих, хто виступав за централізовану республіку та прибічників федеративного устрою. Серед тих, хто обстоював ідею федерації був і Франсиско Пі-і-Маргаль. Він був також одним з п'яти президентів республіки.
Фото: picture-alliance/Prisma Archivo
Невдала спроба у ХІХ столітті
Спроба Каталонії створити власне державне утворення в межах іспанської республіки ще більше посилила суперечки між республіканцями. 1874 року влада знову повертається до монархів з династії Бурбонів. Тоді на престол сів король Альфонс ХІІ.
Фото: picture-alliance/Quagga Illustrations
Каталонські республіканці
З 1923 по 1930 роки генерал Мігель Прімо де Рівера створив диктатуру, що опиралася на підтримку короля Альфонса ХІІІ, армію та клерикальні кола. Тоді центром опозиції та спротиву стала Каталонія. Політичний діяч Франсеск Масія (на зображенні) виборював після завершення диктатури права на широку автономію для Каталонії.
Перемога Франко та кінець усім правам і свободам
Під час другої іспанської республіки каталонські депутати розробляли статут автономії для регіону, котрий 1923 року ухвалив парламент Іспанії. Франсеска Масію після виборів до парламенту Каталонії було обрано керівником уряду - Женералітату Каталонії. Але перемога генерала Франко в громадянській війні 1936-1939 поклала край другій іспанській республіці та її здобуткам.
Фото: picture-alliance/AP Photo
Втрата всіх свобод
Режим Франко, що правив з 1939 по 1975 рік, означав для Каталонії демонтаж всіх демократичних свобод. На цей час припали заборона та ліквідація всіх політичних партій, скасування статуту автономії та утиски каталонської мови й культури.
Фото: picture alliance/AP Photo
Відновлення автономії з новим статутом
1977 року на перших вільних виборах, що відбулися після завершення диктатури Франко, було знову тимчасово обрано Женералітат Каталонії. Згідно з демократичною конституцією Іспанії 1978 року, Каталонія отримала 1979 року новий статут автономії.
Жорді Пужоль - багато років незмінний глава уряду Каталонії
Перший після завершення диктатури Франко статут автономії визнавав самостійність Каталонії, а каталонську мову як окрему мову. Порівняно зі статутом 1932 року, було дещо розширено права каталонців в освіті та культурі, але обмежено в таких сферах як юстиція, фінанси та охорона громадського порядку. Жорді Пужоль очолював уряд Каталонії з 1980 по 2013 роки.
Фото: Jose Gayarre
Зростання самосвідомості
Останніми роками прагнення каталонців отримати незалежність знову посилилися. 2006 року Каталонія отримала новий статут автономії, що передбачав розширення повноважень. Утім, після оскарження, котре подала консервативна "Народна партія", Верховний суд Іспанії скасував цей статут.
Фото: Reuters/A.Gea
Перша спроба референдуму
Референдум щодо незалежності Каталонії планувалося провести ще 9 листопада 2014 року. Першим запитанням у бюлетені було: "Чи хочете Ви, щоб Каталонія стала державою?" У разі згоди, слід було відповісти й на друге запитання: "Чи хочете Ви, щоб ця держава отримала незалежність?" Але Конституційний суд Іспанії визнав референдум нелегітимним.
Фото: Reuters/G. Nacarino
Двобій титанів
З січня 2016 року уряд Каталонії очолює Карлес Пучдемон. Від курсу на сепаратизм, котрий провадив його попередник Артур Мас, Пучдемон не відступав. Саме урядом під його керівництвом було призначено референдум про незалежність 1 жовтня 2017 року. Уряд у Мадриді на чолі з Маріано Рахоєм із застосуванням поліції всіляко протистояв проведенню голосування, яке називає неконституційним "інсценуванням".
