Аннеґрет Крамп-Карренбауер (Annegret Kramp-Karrenbauer) - це не лише скоромовка, на якій ламають язик навіть досвідчені диктори, а ще й ім'я нової очільниці правлячої німецької партії - Християнсько-демократичного союзу (ХДС). Для спрощення її часто називають АКК - як абревіатуру її імені і прізвища. Крамп-Карренбауер була обрана головою ХДС на з'їзді у п'ятницю, сьомого грудня, випередивши колишнього голову фракції християнських демократів Фрідріха Мерца.

Крамп-Карренбауер вважається довіреною особою її попередниці на чолі ХДС Анґели Меркель (Angela Merkel) і донині обіймала ту саму посаду, з якої 20 років тому почала сходження до канцлерського крісла і сама очільниця уряду: генеральної секретарки партії ХДС. Подібність між ними разюча, і багато хто вважає АКК мало не копією Меркель: так само далека від пафосу і прагматична, тільки дещо молодша: канцлерці в цьому році виповнилося 64 роки, АКК - 56.

Партійний злет АКК виявився навіть дещо більш стрімким, ніж у випадку Меркель. Нинішня канцлерка очолила ХДС після двох років перебування на посаді генеральної секретарки, тоді як Аннеґрет Крамп-Карренбауер зійшла на найвищу партійну сходинку дуже швидко. Лише у лютому 2018 року вона обійняла посаду генеральної секретарки, а вже за 10 місяців очолила партію. Хоча новачком в політиці її точно не назвеш. Крамп-Карренбауер, мати трьох дітей, має партійний квиток ХДС з 18 років, вже кілька десятиліть вона обіймає керівні посади на земельному та федеральному рівнях, а до посади генсека партії керувала федеральною землею Саар.

Така ж прагматична, але більш консервативна

Вважається, що серед усіх кандидатів, які боролися за найвищий партійний пост в ХДС, ближче за всіх до Меркель за політичними поглядами саме АКК. І все ж Крамп-Карренбауер - політик більш консервативний, ніж нинішня канцлерка. Сама вона це, щоправда, формулює інакше, називаючи основою партійної ідеології "християнське уявлення про людину" і не бажаючи перетворення ХДС в "просто консервативну партію".

Слово "християнський" в поєднанні з "демократом" для АКК - важливий атрибут. Приміром, вона була проти рішення одного з місцевих судів, який постановив прибрати хрест із зали, де проводять судові засідання. Християнський символ - "нагадування про смирення" і про те, "що людина - не вінець творіння". Крамп-Карренбауер - віруюча католичка і членкиня Центрального комітету німецьких католиків. Рішення Бундестагу про визнання одностатевих шлюбів, до якого приєдналися багато її однопартійців, вона не підтримала, вважаючи, що мусить бути чітка межа між "традиційним" одруженням чоловіка та жінки та іншими формами спільного життя партнерів з дітьми. АКК також виступає за суворіші правила щодо абортів.

Подругою Путіна, схоже, не стане

У питаннях зовнішньої політики Аннеґрет Крамп-Карренбауер чітко тримається у фарватері кацлерки Меркель. Принаймні, до категорії німецьких політиків, які "розуміють Путіна", вона явно не належить. Зокрема, у неї однозначне ставлення до дій Кремля в Україні. "Крим анексований Росією з порушенням міжнародного права - це факт, - перелічує вона. - На сході України Росія підтримує сепаратистів - це факт, десятки тисяч українських солдатів загинули - це факт, половина населення Донбасу змушена була тікати - це факт, цілі регіони спустошені - це теж факт".

Крамп-Карренбауер, виступаючи в ток-шоу на німецькому телеканалі ARD, висловилася за посилення санкцій проти Росії за її дії в Керченській протоці. Як перший крок, заявила вона, "слід зовсім ясно і однозначно дати зрозуміти, причому, найкраще разом з США, що Азовське море не є внутрішньою акваторією Росії і має залишатися відкритим для міжнародного судноплавства". А другим, на її думку, могла би стати заборона для російських суден, що приписані до портів в Азовському морі, заходити в порти країн Європейського Союзу та США.

Чи є загроза для "Північного потоку-2"?

Водночас, АКК має дуже прагматичний підхід до економічних інтересів Німеччини і, так само як і Меркель, воліє відділяти політику і економіку. Попри жорстку позицію у відносинах з Росією і чітку підтримку санкцій, Крамп-Карренбауер, так само як і канцлерка, не вважає за доцільне ставити під питання добудову другої нитки газогону "Північний потік".  Вона, так само як і Меркель, обіцяє не забувати про інтереси України як транзитера газу і в разі потреби вважає за можливе через ЄС домагатися обмеження обсягів надходження російського палива.