Перспектива відмови від "паперових монстрів" - трудових книжок - викликала в Україні жваві обговорення, зокрема, через побоювання людей, що їм тоді доведеться ходити і збирати різноманітні довідки. Проте автори ідеї говорять, що трудові книжки втратили своє практичне значення.

Ініціативу відмови від трудових книжок озвучив міністр економічного розвитку та торгівлі Айварас Абромавичус, написавши у Twitter "Ховаємо совкову спадщину". Перша функція трудової книжки - засвідчити трудовий стаж для нарахування пенсії. Перша заступниця міністра економічного розвитку Юлія Ковалів розповіла DW, що вся інформація про стаж роботи і страхові внески, починаючи з 2000 року, міститься у "єдиній базі даних" - реєстрі застрахованих осіб. Нарахування пенсії здійснюється на основі цієї інформації.

Запропоновані нововведення

Мінекономрозвитку розробив законопроект, який передбачає лише скасування необхідності вести трудові книжки. Якщо він набуде чинності, то всі працівники просто отримають свій документ на руки. "Трудова книжка не припиняє функціонувати як така. Вона залишиться у людей, і нею зможуть користуватися для підтвердження досвіду роботи до 2000 року", - наголошує Юлія Ковалів. Проект передбачає зміни до 22 чинних законів, його спрямували до інших державних установ на погодження. "Ми також розраховуємо на обговорення ініціативи громадськістю", - додає урядовець.

Співзасновник проекту EasyBusiness Микола Гайдай зауважує, що термін "трудовий стаж" взагалі відходить у минуле. "Тепер при розрахунку пенсії принциповим є страховий стаж, який залежить не від записів у трудовій книжці, а від тривалості i розміру сплачених до пенсійного фонду платежів", - уточнює експерт у коментарі DW.

Європейська практика

Друга функція трудової книжки - це підтвердження досвіду роботи. Юлія Ковалів має намір прививати в Україні європейську практику, за якою людину на роботу беруть, виходячи з її CV (Curriculum Vitae, резюме) та рекомендацій попередніх роботодавців. Втім, якщо виникне необхідність, можна буде і отримати довідку з реєстру - для цього до бази даних пенсійного фонду пропонується не лише вносити дату прийому на роботу і звільнення, а також розмір страхових внесків, але і вказувати посаду. "Оскільки це персональні дані людини, то ми пропонуємо, що отримати їх зможе лише сама людина, для роботодавців доступу не буде", - зауважує заступниця міністра.

Запропоновану реформу вважає потрібною і співробітниця інституту демографії та соціальних досліджень Лідія Ткаченко. "Це давно треба було зробити. При призначенні пенсії пенсійний фонд намагається не користуватися записами у трудових книжках, а для роботодавців є випробувальний термін та практика рекомендаційних листів. Записи в трудовій не гарантують наявності практичних навичок та знань", - переконана експертка.

Відмовлятися від "паперових монстрів" дозволяє наявність різних електронних баз даних. Втім, не всі вони централізовані. Це стосується і реєстру пенсійного фонду, говорить Ткаченко. "Велика проблема, що реєстрів багато - пенсійного фонду, податкової служби, фіскальної служби - вони часто дублюють один одного, але обмін інформацією не налагоджено. Скасування трудових книжок може стати ще одним поштовхом, щоб вони запрацювали нормальним чином", - прогнозує Лідія Ткаченко.

Юлія Ковалів обіцяє доопрацювати це питання з Пенсійним фондом "на предмет централізації та можливості отримання довідки онлайн".

В Німеччині - так само

В Україні, по суті, збираються запровадити таку саме систему, яка функціонує, до прикладу, в Німеччині. Інформація, яка має значення для нарахування пенсії, - де людина працювала, на яких посадах, які відрахування сплачувала - зберігається у централізованій електронній базі даних пенсійного страхування. Кожен роботодавець передає туди відповідні дані про кожного працівника. Коли людина виходить на пенсію, вся інформація береться з цієї бази даних.

Досвід же роботи в Німеччині підтверджують за допомогою рекомендацій. Коли людина звільняється та коли закінчує навчальний заклад, вона отримує відповідний документ. Подаючись на вакансію, людина, крім CV, надає і рекомендації - ті, які вона вважає значущими для даної посади.

Позитивні ефекти

За словами Миколи Гайдая, скасування необхідності ведення трудових книжок є кроком назустріч електронному врядуванню. Також воно дозволить бізнесу зекономити близько півмільярда гривень на рік: за підрахунками EasyBusiness, українські підприємства витрачають майже 300 мільйонів гривень на адміністрування трудових книжок і ще близько 200 мільйонів іде на їх зберігання. "В економічно розвинених країнах трудові книжки скасовані вже давно. Навіть у соціалістичному В’єтнамі цей рудимент було ліквідовано п’ять років тому", - зазначає експерт.

Лідія Ткаченко погоджується, що економія буде, але вважає, що оцінити її важко. "Позитиви ж - це зменшення бюрократії - в першу чергу, на рівні підприємств. Полегшення прийому і звільнення, зменшення навантаження на кадрову службу та заощадження часу. Плюс, самі бланки коштують певних грошей", - розповідає експертка. "Ведення трудових книжок - це просто не дуже хороша звичка. Тільки людям треба пояснити, що трудові книжки не треба викидати, вони можуть знадобитися", - підсумовує Ткаченко.