Аналітики вважають, що наміри Ірану значно збільшити видобуток нафти після скасування міжнародних санкцій створює ризик ще більшого падіння ціни на "чорне золото", яка вже й так досягла 12-річного мінімуму.

Ціни на нафту впали більш ніж на 30 відсотків протягом минулого року і ще на 20 відсотків - з початку 2016 року. Під час відкриття торгів у понеділок, 18 січня, барель нафти еталонної марки Brent коштував 27,67 доларів США. Ціна американської нафти WTI була дещо більшою - 29,07 долара за барель, повідомляє агентство AFP.

На думку Фавада Разакзади, нафтового аналітика Forex.com, вплив повернення Ірану на нафтовий ринок може стати відчутним тоді, коли ринок зрозуміє, скільки нафти країна насправді вироблятиме і якою буде відповідь на це її конкурентів.

Вплив на ціну

На думку іншого експерта, аналітика Saxo Bank Крістофера Дембіка, повернення Ірану на ринок не стане визначальним фактором формування ціни на нафту в 2016 році і не змінить кардинально поточного стану ринку. "Це, звичайно, призведе до ще більшого надлишку, але не буде вирішальним для еволюції цін на нафту протягом року", - вважає Дембік.

Повернення Ірану на нафтовий ринок стало можливим після укладеної у липні угоди між Тегераном з одного боку, і Сполученими Штатами, Німеччиною, Великобританією, Китаєм та Францією з іншого, згідно з якою Іран обмежить свою ядерну програму в обмін на поступове скасування санкцій, у тому числі й тих, які пов'язані з експортом нафти.

Іран вже заявляв, що має намір виробляти додатково 500 тисяч барелів нафти на день щойно санкції будуть зняті, досягнувши рівня мільйон барелів до кінця року.

Як відреагує ОПЕК?

Поки що невідомо, якою може бути реакція на це з боку конкурентів Ірану, членів Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК), серед яких Тегеран був другим за величиною виробником нафти до 2012 року. "Чи відреагує ОПЕК на збільшення пропозиції нафти на ринку зниженням виробництва? У мене є серйозні сумніви з цього приводу, особливо враховуючи підвищення напруженості між Іраном і Саудівською Аравією", - вважає Фавад Разакзада.

Більшість експертів також вважає, що нещодавня ескалація напруженості у відносинах між Ер-Ріядом і Тегераном може поставити під загрозу шанси членів ОПЕК домовитись щодо скорочення виробництва нафти.

Як повідомлялось, 17 січня акції на біржах Перської затоки обвалилися після зняття санкцій з Ірану. Капіталізація семи майданчиків багатих на нафту арабських країн регіону знизилася з початку року на 130 мільярдів доларів. 16 січня голова Міжнародного агентства з атомної енергії Юкія Амано заявив, що Тегеран виконав усі свої зобов'язання в рамках угоди щодо ядерної програми.