1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Що принесуть "антикорупційні" зміни до Податкового кодексу

Олександр Голубов
22 грудня 2016 р.

Ухвалені Верховною Радою України зміни до податкового законодавства мають позитивні моменти, але найважливіші пропозиції не змогли пройти парламент.

Засідання Верховної Ради України (фото з архіву)
Засідання Верховної Ради України (фото з архіву)Фото: Reuters/G. Garanich

Разом із новим бюджетом в ніч на середу, 21 грудня, українські народні депутати ухвалили низку законів, необхідних для успішного голосування за державний кошторис на наступний рік. Серед них був прийнятий і законопроект під номером 5368, що вносив зміни у Податковий кодекс України та мав на меті "поліпшення інвестиційного клімату в Україні". Представляючи його у парламенті, голова комітету з податкової та митної політики Ніна Южаніна зазначила, що більшість норм у законопроекті сприяють спрощенню податкового адміністрування, зменшенню корупційних викликів у фіскальній сфері та створенню сприятливого податкового середовища. "Це величезний крок, який ми можемо зробити", - заявила народна депутатка.

Фантомне читання

Утім, далеко не всі нардепи були в захваті від ухвалених вночі змін. Наступного ранку представниця фракції "Блоку Петра Порошенка "Солідарність" Оксана Продан написала у своєму Facebook, що під час роботи над цими законопроектами на всіх її етапах порушувався регламент. "Зміни до податкового законодавства вважаю неприйнятними, вони "азарівські", це зовсім не та реформа, яку ми готували спільно з мінфіном", - зазначила Продан.

Про кнопкодавство та фальсифікацію голосування за зміни до Податкового кодексу писала також і нардеп від президентської фракції Світлана Заліщук. Про те, що у першому читанні депутати голосували за законопроект у редакції уряду, а правки вносилися до законопроекту у редакції профільного комітету, говорили й інші нардепи. "Я не знаю випадків, коли б у другому читанні голосувався закон, що не був проголосований в першому читанні", - заявив нардеп від "Блоку Петра Порошенка "Солідарність" Віктор Пинзеник. А депутат від "Батьківщини" Сергій Соболєв взагалі закликав запросити у парламент керівника НАБУ та надягти наручники на спікера Верховної Ради.

Втрачені можливості

Попри скандали, за словами експерта Центру політичних студій та аналітики Олександра Лємєнова, нічого принципово страшного в ухваленому законопроекті немає. Він містить низку позитивних ініціатив, серед яких об'єднання двох реєстрів на відшкодування НДС, яке робить процедуру бюджетного відшкодування більш прозорою, поліпшення процедури реєстрації податкових накладних, запровадження повноцінного кабінету платників податків, що мінімізує контакт платника і Державної фіскальної служби (ДФС). Як розповіла DW нардеп від фракції "Об'єднання "Самопоміч" Вікторія Войціцька, серед інших позитивних моментів можна згадати перерозподіл функцій ДФС: тепер, наприклад, перевірки проводитимуться на обласному рівні, а районні податкові служби виконуватимуть сервісні функції.

Найголовнішим недоліком нового закону, на думку Войціцької, є не ті норми, які у ньому містяться, а ті, які з нього зникли. Зокрема, не була підтримана пропозиція про те, що кримінальна справа через ухиляння від сплати податків може бути відкрита лише після того, як суд підтвердить законність вимог ДФС. За словами депутатки, це могло би на 85 відсотків зменшити кількість кримінальних справ, які реєструються виключно з метою незаконного тиску на підприємства.

Також, як каже Войціцька, не варто поки що розраховувати на ліквідацію податкової міліції, що передбачає ухвалений документ. Замість неї буде створено новий орган - фінансову поліцію, діяльність якої регламентуватиметься окремим законом. "Але такий спеціальний закон, що передбачив би, яким чином така ліквідація буде здійснена і який орган буде запроваджений замість податкової міліції, внесений до Верховної Ради мінфіном так і не був", - пояснює депутатка.

Бази розбрату

Найбільше критики викликало виключення із законопроекту норми, яка би передбачала передачу адміністрування баз даних від ДФС до міністерства фінансів. За словами першого заступника голови комітету з податкової та митної політики Андрія Журжія, саме ця поправка активно підтримувалася бізнесом. "Але, як з'ясувалося, все те, про що люди говорили, що це добре, силами депутатів сьогодні було ліквідовано", - заявив Журжій. Цю норму раніше називали у мінфіні однією із ключових антикорупційних ініціатив у цьому законопроекті.

Южаніна запевняє, що передачу даних зараз здійснити неможливо. Також, за її словами, робити це заборонили у Міжнародному валютному фонді. Натомість комітет з податкової та митної політики виступив з ініціативою до першого липня провести незалежний аудит цих баз даних, після чого Кабінет міністрів України буде вирішувати питання їх моніторингу, адміністрування та контролю. Тому, за словами Южаніної, передати бази можна буде вже у найближчому майбутньому. "Ми зараз зробили перший крок - виписали багато статей, які поетапно приведуть до цього", - запевнила голова комітету.

Проте такий результат не вдовольнив багатьох. За словами Войціцької, у ДФС через це залишиться можливість ручного втручання у бази і маніпулювання даними, численні факти яких були зафіксовані цього року. Ще більш критичним був експерт Реанімаційного пакету реформ Ілля Несходовський. На його думку, блокування передачі баз даних від ДФС захистило податкові ями, конвертаційні центри та операції з офшорами. "Оцінити збитки нереально. Це мільярди доларів в їхні кишені", - вважає експерт.

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW