Громадяни Євросоюзу обрали новий Європарламент. Хоча остаточні результати поки не встановлені, співвідношення сил у наступному скликанні є зрозумілим. І вже можна говорити про те, як це вплине на відносини між ЄС і Україною.

Співвідношення сил

Новий склад Європарламенту зазнає суттєвих змін у порівнянні з теперішнім. Ледь не найбільшу увагу під час кампанії до себе привертали праві популісти, які об'єдналися довкола лідера італійської партії "Ліга" Маттео Сальвіні та планують створити групу у Європарламенті. До неї зголосилася приєднатися, зокрема, і французька партія "Національне зібрання" на чолі з Марін Ле Пен. Саме ця політсила визначала позицію праворадикальної фракції "Європа націй і свободи" щодо України. Утім, хоч у свої країнах вони і показали хороші результати, згідно проміжними результатами станом на першу половину дня понеділка, 27 травня, вся група може розраховувати на приблизно 70 із загалом 751 мандата, що менше, ніж очікувалося.

 

Найбільших втрат зазнали дві найбільші фракції - Європейська народна партія (ЄНП, здобуває близько 180 місць) і соціал-демократи (150 мандатів). Таким чином, вони втрачають більшість у парламенті, яку вони разом мали протягом десятиліть. Найбільший приріст продемонстрували ліберали, які разом з блоком президента Франції Еммануеля Макрона "Ренесанс" матимуть третю за розміром фракцію (близько 105 мандатів). За четверте місце змагаються Зелені (70 місць). Майже 60 депутатів проводять до Європарламенту "Європейські консерватори та реформісти", найбільше місць у якій матимуть депутати від польської владної партії "Право і справедливість".

Саме ці п'ять фракцій голосували у питаннях, які стосувалися України, переважно одностайно. І тому, оскільки вони разом матимуть близько 550 мандатів, вже можна робити висновки, якою буде позиція Європарламенту щодо України.

Санкції та "Північний потік-2"

Дотепер Європарламент у своїх резолюціях, котрі ухвалюються більшістю голосів, закликав ЄС надавати більшу політичну та практичну підтримку Україні та реформам у ній. Крім того, він обіймав жорсткішу щодо нинішнього курсу Росії позицію, у порівнянні з офіційним курсом ЄС, який визначають глави МЗС усіх держав-членів. Посприяти Україні, зокрема, має збільшення в Європарламенті ваги лібералів і Зелених - ці політсили особливо активно підтримують чинний курс Києва та критикують нинішню політику Кремля.

Час від часу в ЄС лунають заклики скасувати санкції, запроваджені щодо Росії через анексію Криму та підтримку сепаратистів на Донбасі. Як правило, вони звучать із лав правих та лівих популістів. Утім, Європарламент має лише опосередкований вплив на санкційну політику ЄС. Крім того, нинішні результати не допоможуть противникам санкцій, наприклад, уряду Італії, просувати ідею їхнього скасування у Раді ЄС, яка ухвалює рішення у цьому питанні. Адже не лише праві популісти, більшість з яких хочуть скасування санкцій, здобули гірші за очікувані результати. А фракція Лівих, яка критикує санкції та закликає до діалогу з Москвою, взагалі може суттєво скоротити своє представництво - зараз вона на останньому місці з менш як 40 мандатами.

У своїх резолюціях Європарламент неодноразово закликав зупинити спорудження газопроводу "Північний потік-2", який має з'єднати Росію та Німеччину дном Балтійського моря. І цього року євродепутатам вдалося відстояти більш жорсткі вимоги до таких газогонів за допомогою нової Газової директиви ЄС, яку зрештою було поширено і на цей газогін, хоча частина урядів ЄС намагалася домогтися для нього винятків. Можна очікувати, що ця позиція збережеться. Це стало прикладом того, як Європарламент може впливати на законодавство ЄС, яке має значення і для України. Адже депутати можуть, зокрема, вносити поправки у проекти законодавчих актів ЄС, які подає Єврокомісія.

"Друзі України" серед євродепутатів

У нинішньому складі була пара десятків європарламентарів, яких іноді неформально називали "друзями України". Частина з них вирішили не балотуватися у 2019 році. Зокрема, це німці Ребекка Гармс (Rebecca Harms) із фракції Зелених та Ельмар Брок (Elmar Brok) з ЄНП. Останній пропрацював у всіх восьми скликаннях Європарламенту. Також не висунули свої кандидатури шведка Анна Марія Корацца Більдт і естонець Тунне Келам.

Ще частина "друзів України" може не пройти до нового скликання. За нинішніми результатами, наприклад, не потрапляє до Європарламенту бельгієць Марк Демесмакер і литовка Лайма Люсія Андрікієне. Натомість мають шанси переобратися постійний доповідач щодо України німець Міхаель Ґалер (Michael Gahler), голова делегації з асоціації з Україною поляк Даріуш Росаті, литовець Пятрас Ауштрявічюс, латвійка Сандра Калнієте.

Від того, які саме депутати опікуватимуться відносинами з Україною та скільки їх буде, залежить багато. Справа в тому, що у кожній фракції за конкретні країни або регіони відповідають одна або кілька осіб. І саме ці парламентарі значною мірою формують позиції своїх фракцій, зокрема, і щодо України.

Це матиме особливе значення під час ухвалення бюджету Євросоюзу на 2021-2027 роки. Його вже почали обговорювати, проте затверджувати конкретні цифри, зокрема і на допомогу Україні, буде саме новий Європарламент. І від співвідношення політичних сил та позиції окремих євродепутатів залежатиме, скільки коштів, якій країні та на що буде виділено.

Нова Єврокомісія

Розпоряджатися цим бюджетом буде вже нова Єврокомісія. Її склад також затверджуватиме наступний Європарламент. І від нього буде залежати, хто саме очолить Єврокомісію, а також хто стане Верховним представником ЄС із зовнішньої та безпекової політики. Європейські партії ЄНП і соціал-демократи мають своїх кандидатів на заміну Жана-Клода Юнкера на посаді голови Єврокомісії: перші - німця Манфреда Вебера (Manfred Weber), другі - нідерландця Франса Тіммерманса. Вони обидва відзначаються критичним як для своїх політсил ставленням до політики Володимира Путіна.

Утім, не на їхню користь грає те, що ці європейські партії продемонстрували погані результати. Серед тих, хто має шанси обійняти найвпливовішу в ЄС посаду, оглядачі називають також француза і переговорника щодо Brexit Мішеля Барньє, а також нинішню єврокомісарку з питань конкуренції Маргрете Вестагер з Данії. Зрештою, кандидатури на посади членів Єврокомісії пропонують не фракції Європарламенту, а Європейська Рада - глави держав та урядів країн ЄС. На вівторок, 28 травня, запланована їхня перша зустріч після виборів для обговорення подальших кроків.