Версія про збиття лайнера "Міжнародних авіаліній України" іранськими силами ППО з'явилася майже одразу після авіакатастрофи, яка трапилася рано вранці 8 січня поблизу Тегерана. Адже падіння літака відбулося буквально через кілька годин після того, як Іран завдав ракетних ударів по військових базах США в Іраку. Однак спершу експерти переважно скептично оцінювали її.

9 січня прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо заявив про наявність доказів, які вказують на збиття лайнера ракетою. Як повідомили американські ЗМІ, США зафіксували сигнал іранського радара і два спалахи від запуску ракет. DW зібрала свідчення і думки експертів, які свідчать на користь версії про збиття літака ракетою, також ті, що радше їй суперечать.

Що вказує на збиття літака ракетою?

Американська газета The New York Times та міжнародна група розслідувачів Bellingcat опублікували відео, на якому видно рух об'єкта в небі і вибух. Журналісти верифікували це відео і стверджують, що воно було знято в тегеранському передмісті Паранд та на ньому, ймовірно, видно збиття українського літака ракетою. "Схоже, що ми бачимо ракету і, потенційно, об'єкт, можливо, літак, що летить поруч. Цей вибух збігається з траєкторією польоту українського літака", - сказав у розмові з DW старший розслідувач Bellingcat Нік Уотерс.

В інтернеті курсують і фотографії частин ракети російського виробництва, начебто зроблені на місці падіння літака. Але вони, за словами Уотерса, так і залишаються неверифікованими.

Чому технічний дефект літака малоймовірний?

Падіння літака відбулося після того, як він набрав висоту 2400 метрів і досяг швидкості 500 кілометрів на годину. До того політ, згідно з технічними даними, відбувався нормально - літак поступово набирав висоту і швидкість, а на технічні проблеми нічого не вказувало. Про це свідчать дані ADS-B-транспондера літака, які надсилаються автоматично. Їх приймають не лише служби безпеки та інші літаки, а й ресурси трекінгу польотів на кшталт Flightradar24. Однак в якийсь момент транспондер перестав передавати сигнал, і літак зник з радарів.

Примітно, що екіпаж не надіслав прохання по допомогу через радіозв'язок, принаймні, за офіційними даними іранської сторони. Виникає враження, що електрика на борту зникла раптово, сказав у розмові з DW редактор німецького спеціалізованого видання Flugrevue Себастіан Штайнке (Sebastian Steinke). "Зазвичай навіть за наявності значних технічних проблем пілоти мають невеликий проміжок часу, аби відправити коротке радіоповідомлення", - зазначає експерт.

На це вказує і професор Інституту аеронавтики та астронавтики Берлінського технічного університету Андреас Барденгаґен (Andreas Bardenhagen). За його словами, вибухи двигунів часом трапляються. При цьому фрагменти турбіни можуть влучити в корпус або крило літака. Однак літаки сконструйовані таким чином, що енергозабезпечення й гідравліка і далі функціонують. "Малоймовірно, щоб усе вийшло з ладу одночасно", - зазначає експерт.

Дуже дивно й те, щоб двигун вийшов з ладу в настільки нового літака, каже він. Таке якщо і трапляється, то у випадку старіших моделей, додає Барденгаґен. Boeing 737-800 МАУ був 2016 року випуску, і на технічні дефекти нічого не вказувало. Як повідомляє німецьке видання Der Spiegel, сучасні лайнери можуть летіти навіть кілька годин лише з однією турбіною. А вогонь на борту або в одному з двигунів поширюється не настільки швидко, щоб літак упав упродовж кількох хвилин.

На думку пілота і головного редактора порталу Aerobuzz Фолькера Томалли (Volker Thomalla), також дуже дивно, що іранські та українські офіційні особи вже через декілька годин після падіння літака вказали причиною технічну несправність. Нагадаємо, посольство України в Ірані уранці 8 січня повідомило на своєму сайті, що, за попередньою інформацією, літак розбився внаслідок аварії двигуна. Дещо пізніше цього ж дня повідомлення на сайті посольства було змінене, інформацію про попередню ймовірну причину катастрофи прибрали.

На думку Томалли, характер пошкодження уламків та їхнього поширення на поверхні також не виключає збиття літака.

Що вказує на технічний дефект як можливу причину аварії?

Водночас деякі пошкодження, видимі на уламках літака, могли виникнути і внаслідок технічного дефекту. Так, характер пошкоджень корпусу вказує на те, що вони могли виникнути унаслідок вибуху мотора, вважає редактор відділу науки Bayerischer Rundfunk Франк Боймер (Frank Bäumer), слова якого наводить сайт першого каналу німецького телебачення ARD. Схожі пошкодження містяться і на крилі літака. За словами експерта, Boeing вже мав подібні проблеми із двигуном під час польоту із Нью-Йорка в Даллас у 2018 році. Водночас такі пошкодження можуть виникнути не лише унаслідок вибуху двигуна, а й унаслідок удару судна об землю, зазначається на сайті ARD.

Управління цивільної авіації Ірану назвало версію про збиття пасажирського літака "абсурдною з наукової точки зору" і відкинуло звинувачення як "нелогічні". "Припущення, що в лайнер влучила ракета іранської системи протиповітряної оборони, абсолютно безпідставне, адже у той самий час, коли сталося падіння, в іранському повітряному просторі перебували й інші літаки", - заявив голова відомства Алі Абедзаде.

Фатальна помилка?

Західні лідери, говорячи про можливе збиття Іраном українського літака, додавали, що це могло статися ненавмисно. Такої думки дотримується й військовий експерт Німецького товариства зовнішньої політики Крістіан Меллінґ (Christian Mölling). "Іран повинен був рахуватися з можливим повітряним ударом у відповідь і через це, імовірно, активував свої зенитні батареї", - сказав експерт в ефірі телеканалу ARD. В умовах такої воєнної ситуації й одночасної наявності цивільної авіації могло бути важко відрізнити, який об'єкт сприймати як ціль, а який ні, додає він. "Західні радарні системи, можливо, дозволили б такого уникнути. Однак ми не знаємо, чи радарна система тут (в Ірані. - Ред.) у змозі відрізнити цивільний і військовий літаки", - зазначив експерт.

Випадки збиття пасажирських літаків траплялися й раніше. Це збиття пасажирського лайнера MH17 над Донбасом у липні 2014 року або збиття іранського Airbus із 290 цивільними особами на борту, який пролітав над Перською затокою, ракетним крейсером США у 1988 році - так само у період воєнного загострення в регіоні.