Однією з провідних тем коментарів німецької преси залишається рішення польського парламенту вимагати від уряду країни домогтися від Німеччини виплати компесацій за руйнування під час Другої світової війни. Так видання ОСТЗЕЄ-ЦАЙТУНҐ з міста Ростока зазначає:

Ці дебати подають у характерному світлі відносини між двома країнами. Дружній курс, який переслідувався на політичному рівні, здається, засліпив очі урядам. По обидва боки існують незмінні вимоги про відшкодування як на адресу Польщі, так і на адресу Німеччини. Те, що в них немає шансів на успіх, не дуже чітко врегульовано в законодавчому порядку. Для того, щоб запобігти подальшому ускладненню відносин, обидві країни повинні з”ясувати всі обставини цього процесу. В іншому випадку проблеми між поляками та німцями лише збільшуватимуться.

Газета ГАНДЕЛЬСБЛАТ наводить такий коментар:

Польський парламент скомпрометував себе закликом вимагати від Німеччини репарацій за руйнування часів війни. У цих вимог немає жодного правового підґрунтя. Лише один погляд на Потсдамську угоду 1945 року, договір між Польщею та НДР 1953 року та німецько-польський договір про добросусідство 1990 року міг би переконати депутатів у цьому. Цілком зрозумілим є реакція міністерства закордонних справ Польщі, яке назвало цю справу завершеною. З політичної точки зору резолюція Сейму слугує лише тому, щоб роз”ятрювати старі рани й затуманювати погляд на майбутні завдання в рамках двосторонніх відносин.

ГАННОВЕРШЕ АЛЬҐЕМАЙНЕ ЦАЙТУНГ, продовжуючи тему, висловлює таку думку:

Причину слід шукати не у Варшаві. Дискусія про виплати компенсацій між Німеччиною так Польщею, яку всі вже ніби давно вважали завершеною, відновилася лише через надокучливу поведінку спілки вигнанців та організації ”Пруська опіка”. Можливо, в Німеччині їхні погляди сприймаються як вічно вчорашні. Однак у Польщі на них реагують з великим занепокоєнням.

До інших тем. Газета БАДІШЕ НОЙЄСТЕ НАХРІХТЕН присвячує свої сторінки проблемі тероризму в Росії:

Якщо президент Путін далі схвально ставитиметься до злодіянь російської солдатні в чеченському конфлікті, вважаючи їх політикою залякування, то він досягне лише нескінченної спіралі насильства. Водночас теракт у Беслані має набагато більше спільного з проблемою в Чечні, ніж це визнає Москва. Таким чином, коло замикається на висловлюванні німецького президента Горста Келера: ”Подолання терору можливе головним чином через політичну розважливість”.

Чимало німецьких видань присвячують свої коментарі розвитку освіти в Німеччині. Напередодні оприлюдення чергового дослідження про освітній рівень у європейських країнах, відомого під назвою Pisa, фахівці прогнозують погані результати для Німеччини. Кельнська газета ЕКСПРЕСС з цього приводу зазначає:

Німецькі школярі залишаються далеко позаду в загальноєвропейському порівнянні. Такі результати дослідження Pisa вже шокували нас три роки тому. Цього року, здається, все виглядатиме ще гірше. Нове дослідження Pisa вказує на те, що в процесі розбудови та перебудови системи освіти Німеччина не створила достатнього підґрунтя для поліпшення, а навпаки, провалилася ще глибше. Німецькі політики “не мають уявлення” про те, як поліпшити ситуацію, стверджують екперти. Говорячи інакше: у них немає жодного плану. Крім гучних промов нічого не відбувається. Це нищівна оцінка. Бо якщо три роки по тому, коли було встановлено, що все перебуває в дуже поганому стані, ніхто не зміг нічого змінити, то можна лише сказати: спи спокійно, Німеччино, - іронізує видання ЕКСПРЕСС.

Тему продовжує мюнхенська ЗЮДДОЙЧЕ ЦАЙТУНГ:

У країні освітні реформи проходять упівсили. З часу порилюднення останнього дослідження Pisa всі марно очікують початку масштабної дискусії про те, приміром, якими знаннями повинні володіти німецькі школярі. Жодна з федеральних земель не провела помітних інвестицій в освітню галузь. Міністри фінансів скорочують фінансування вищих навчальних закладів і лише сподіваються, що незабаром зменшиться чисельність учнів у школах, щоб заощаджувати далі. Тим часом інші країни сумлінно інвестують в освіту. Добре хоча б, що є такі речі, як порівняльні дослідження на кшталт Pisa. Бо без попереджень іззовні Німеччиа так ніколи й не подолає свою реформаторську кволість.