31 березня українці обирали президента країни. Жодному з кандидатів не вдалося набрати більше 50 відсотків голосів. Тому 21 квітня у країні відбудеться другий тур виборів. Основна інформація про голосування на виборчих дільницях у країні й за її межами - у матеріалі DW.

Хто може висуватися на посаду президента?

Чергові вибори президента України відбуваються раз на п'ять років і регламентуються статтею 103 головного закону держави - Конституції, а також законом про вибори президента та про Центральну виборчу комісію (ЦВК). Згідно з Конституцією, для того щоб стати кандидатом у президенти, потрібно:

*бути громадянином України;
*досягти 35-річного віку;
*мати право голосу на виборах;
*проживати в Україні протягом 10 років перед днем виборів;
*знати державну українську мову.

Крім того, кандидатові потрібно внести в Центральну виборчу комісію (ЦВК) "виборчу заставу" на суму у 2,5 мільйона гривень. Таким чином коло потенційних кандидатів відразу звужується. ЦВК повертає заставу тільки тим кандидатам, хто потрапив до другого туру виборів або ж переміг. Одна й та сама особа не може обіймати вищу посаду в державі понад два строки підряд. Висунути кандидатуру можна через висування політичною партією або шляхом самовисування. Також кандидат повинен надати декларацію про доходи за рік, що передує року початку виборів. Виборча кампанія триває 90 днів. 

Кандидати у президенти-2019

Після 7 березня, останнього дня, коли кандидати могли відмовитися від участі у виборах, зареєстрованими Центральною виборчою комісією України (ЦВК) залишилися 39 кандидатів у президенти. У президенти балотувалися 35 чоловіків і чотири жінки.

Кандидатами у президенти були зареєстровані, зокрема, чинний президент України Петро Порошенко, лідерка партії ВО "Батьківщина" Юлія Тимошенко, шоумен Володимир Зеленський, лідер партії "Громадянська позиція" Анатолій Гриценко, співголова об'єднання "Опозиційна платформа - За життя" Юрій Бойко. Також у виборах брав участь лідер Радикальної партії Олег Ляшко. Колишній голова Донецької облдержадміністрації, бізнесмен Сергій Тарута також був зареєструвався кандидатом у президенти, утім пізніше оголосив про свою підтримку Юлії Тимошенко. Через те, що він зробив це уже після 7 березня, його ім'я залишиться у виборчих бюлетенях.

Загалом документи на реєстрацію до ЦВК подала 91 людина, але 47 особам комісія відмовила, зокрема лідеру Комуністичної партії України Петрові Симоненку і заарештованій за підозрою в тероризмі народній депутатці Надії Савченко.

До другого туру виборів президента, який відбудеться 21 квітня, вийшли Володимир Зеленський та Петро Порошенко.

У скільки обійдуться вибори?

Вибори президента України - справа недешева і вимагає значних коштів на організацію. Центральна виборча комісія України на своєму черговому засіданні 3 січня затвердила кошторис, який передбачає на проведення президентських виборів 2019 року понад два мільярди 354 мільйони гривень. На функціонування Державного реєстру виборців виділили понад 223 мільйони гривень. Окрім того, ЦВК затвердила кошторис своїх власних видатків на підготовку та проведення чергових виборів президента України на суму в понад 266 мільйонів гривень. Пізніше у ЦВК заявляли, що переглядають власний кошторис через збільшення вартості проведення виборів, адже у них узяла участь неочікувано велика кількість кандидатів.

Як організоване голосування в Україні?

Вибори президента України проводяться за єдиним загальнодержавним одномандатним виборчим округом, до якого входить вся територія України. Для проведення виборів президента України виконавчими комітетами сільських, селищних, міських (міст, де немає районних рад), районних у містах рад або органами, що відповідно до закону здійснюють їх функції, складаються списки виборців по кожній виборчій дільниці. Голосування проводиться у день виборів або в день повторного голосування з 8 до 20 години.

Голосування за кордоном

Для проведення голосування на виборах президента у закордонному виборчому окрузі використовуються закордонні виборчі дільниці, утворені ЦВК на постійній основі. Громадянин України, який проживає або перебуває у період підготовки та проведення виборів за межами України, реалізує своє право голосу на виборах на загальних підставах, незалежно від правових підстав перебування на території іноземної держави, а також перебування чи неперебування на консульському обліку в дипломатичній установі України. Для того, щоби взяти участь у голосуванні, треба бути включеним до списку виборців на закордонній виборчій дільниці (про це варто подбати завчасно), особисто прибути на закордонну виборчу дільницю, маючи при собі документ, що підтверджує громадянство України та є підставою для отримання виборчого бюлетеня. Раніше стало відомо, що Центральна виборча комісія ліквідувала п'ять закордонних виборчих дільниць, створених на постійній основі в Росії.

Як голосуватимуть переселенці?

За даними міністерства соціальної політики України, станом на листопад 2018 року на облік було взято 1,5 мільйона переселенців з тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей та анексованого Криму. Вони не мають можливості обирати місцеву владу та половину Верховної Ради України за мажоритарною системою, адже таке голосування прив'язане до місця реєстрації громадянина. Утім, ці особи можуть голосувати на президентських виборах та обирати 225 депутатів парламенту за партійними списками. Але для цього треба звернутися до територіальних виборчих комісій за місцем проживання для тимчасової зміни місця голосування. Нещодавно ЦВК спростила цю процедуру для переселенців - відтепер їм не треба додатково підтверджувати причини перебування не за місцем реєстрації, а достатньо лише пред'явити паспорт з реєстрацією в Криму чи на непідконтрольній частині Донбасу.