DW: У Німеччині цього року має з'явитися новий імміграційний закон. Що зміниться для потенційних мігрантів з країн поза межами ЄС?

Езан Валлізаде (Ehsan Vallizadeh): Ідеться передусім про три суттєвих зміни. По-перше, це скасування обов'язкової перевірки на пріоритетність під час пошуку кандидатів на вакансії. По-друге, це відкриття можливості трудової міграції для людей із професійно-технічною освітою. І по-третє, це розширення можливості пошуку роботи в Німеччині на людей із професійно-технічною освітою.

Що означає це конкретно на практиці?

Сьогодні ситуація виглядає так, що, передусім у так званих рідкісних професіях, а також залежно від регіональної ситуації на ринку праці, місцеві працівники - німці та громадяни ЄС - чи шукачі роботи мають пріоритет під час працевлаштування. Тобто якщо на роботу подається працівник з третьої країни, працедавець має спершу перевірити, що не мають інші кандидати пріоритету. Лише якщо таких немає, вакансія може бути запропонована громадянину з-поза меж ЄС. На практиці ця перевірка становить великий бар'єр на шляху інтеграції до ринку праці. А тому її скасування має сенс і сприяє інтеграції.

А що стосується можливості пошуку роботи в Німеччині, що саме зміниться із новим законом?

Поки що правила виглядають таким чином, що приїхати до Німеччини з метою пошуку роботи могли лише люди з вищою освітою. Для них існувала можливість приїхати до Німеччини на період до шести місяців, аби ефективно на місці шукати роботу. Зараз цю можливість розширять на людей із професійно-технічною освітою. І це теж розумний крок.

Чи перелік професій, якими мають володіти шукачі роботи, обмежений? Чи сюди належать усі можливі професії?

Зараз ця можливість стосується лише так званих рідкісних професій, тепер вона розширюється. Жодних рідкісних професій закон більше не визначає. Тобто не обов'язково бути ІТ-експертом чи іншим представником природничих чи технічних спеціальностей, де існує особливий дефіцит кадрів, аби іммігрувати в Німеччину.

Усе ж, і з новим законом залишається необхідність підтвердження здобутої за кордоном освіти в Німеччині. Як виглядає таке підтвердження?

З нашої точки зору, ця перевірка становить суттєву перепону для імміграції кваліфікованих працівників, особливо з професійно-технічною освітою. У цих правилах з новим законом не змінюється нічого. Процедура визнання освіти дуже складна і пов'язана з додатковими витратами. Нам це видається абсолютно неефективним.

Для вищої освіти ситуація більш-менш проста. Болонський процес значно спростив порівняння освітніх ступенів, принаймні в Європі. Із професійно-технічною освітою ситуація виглядає дещо складніше. Особливо з огляду на так звану дуальну освіту в Німеччині (коли людина працює за фахом уже під час навчання. - Ред.) закордонна освіта часто не прирівнюється до німецької. Перевіркою займаються торгово-промислові палати різних земель Німеччини та інші експерти. Враховується напрям, обсяг та структура здобутої освіти. Це складна процедура. Багато хто її не проходить. Крім того, людям часто бракує інформації. Адже спершу треба дізнатися, як проходить процедура. Виходить так, що проходить цей шлях лише той, хто має доступ до певної інформації, має певні контакти. Водночас тут варто зазначити, що новий закон передбачає виняток для ІТ-професій. Тут достатньо практичних навичок, аби бути працевлаштованим, натомість формальна освіта неважлива. Утім, як виглядатиме така перевірка на практиці, треба буде ще побачити.

Ви згадали про можливість приїхати до Німеччини, аби шукати роботу, яка з'явиться із новим законом. Як це виглядатиме? Чи мають охочі йти до німецького консульства і отримувати спеціальну візу?

Цього конкретно в законі немає. Є лише те, що в'їзд до Німеччини для людей із професійно-технічною освітою з метою пошуку роботи має бути спрощено. Досі цю можливість мають лише люди з вищою освітою. Здебільшого охочий дійсно має подати заявку до консульства Німеччини, вказавши мету поїздки. Це стосується, до речі, також і поїздок з метою пошуку місця навчання - не обов'язково з метою отримання вищої освіти, що можливо й зараз, але також і професійно-технічної.

Які ще заходи передбачає новий імміграційний закон?

Тут можна назвати різні маркетингово-стратегічні заходи. Сюди належить інформаційна політика, а також популяризація вивчення німецької мови за кордоном, зокрема через розширення пропозиції "Ґете-Інститутів". Аби у країнах поза межами ЄС для охочих з'явилися можливості на високому рівні вчити німецьку також і за кордоном.