Після двох останніх самітів Україна-ЄС, за результатами яких учасникам не вдавалось погодити спільні заяви, цьогорічний - ювілейний, 20-й - завершився проголошенням підсумкової декларації, за якою Євросоюз визнав "європейські прагнення" та привітав "європейський вибір" України. Саме ці питання стали каменем спотикання у 2017 році, а за рік до того комюніке не змогли погодити через питання безвізового режиму. 

Саміт позитивної атмосфери

І взагалі саміт, який відбувся у понеділок, 9 липня, в Брюсселі, минув у позитивній атмосфері: президент Європейської Ради Дональд Туск, глава Єврокомісії Жан-Клод Юнкер та президент України Петро Порошенко багато посміхалися та жартували між собою. Під час прес-конференції поляк Туск прочитав усю свою понад п'ятихвилинну промову українською мовою. А Порошенко, який говорив переважно англійською, зазначив, що залишає саміт "сповненим оптимізму".

Дональд Туск нагадав, що у вересні 2017 року у повному обсязі набула чинності угода про асоціацію. "ЄС визнає той серйозний поступ, що його Україна здійснила у впровадженні реформ", - сказав він. Європейський політик, зокрема, похвалив запуск пенсійної та медичної реформ в Україні. За словами Туска, ці дві реформи будуть "складними у короткостроковій перспективі, але у довгостроковій перспективі зроблять Україну сильнішою".

"Я більш ніж задоволений прогресом, який ми зробили за останні чотири роки", - наголосив, у свою чергу, Юнкер. У підсумковій декларації ЄС також відзначив децентралізацію, реформу державного управління, ухвалення законів про приватизацію та національну безпеку.

Усі три лідери окремо згадали безвізовий режим, який запрацював у червні минулого року та яким скористалися вже понад півмільйона українців. Юнкер підтвердив відсутність "якихось проблем" у цьому відношенні. "Це ще раз підтверджує, що українці - це люди, які заслуговують на довіру", - наголосив керівник Єврокомісії.

Україна має прискорити реформи

Утім, на відміну від заяв Туска та Юнкера, у спільній заяві за підсумками саміту таки містилась і критика. Так, У ЄС очікують збереження темпу реформ, зокрема й у передвиборний період. У комюніке аж двічі наголошується на важливості прискорення реформ в Україні.

Особливу увагу при цьому приділено боротьбі з корупцією. А саме, ЄС очікує внесення поправки до закону про Вищий антикорупційний суд з тим, щоб саме до нього подавали апеляції на рішення у справах, які нині розглядаються судами загальної юрисдикції. Порошенко висловив надію, що Верховна Рада ухвалить ці зміни вже цього тижня.

Не забув Євросоюз і про інші два своїх очікування. Те, що Україна їх досі не виконала, неодноразово викликало роздратування в Брюсселі. Йдеться про скасування обов'язку для активістів-антикорупціонерів подавати електронні декларації, а також про запуск системи перевірки е-декларацій. І тут ЄС вказав на необхідність зробити це "невідкладно".

У підсумку ж Юнкер наголосив, що ніколи би не назвав Україну корумпованою країною, але вказав на те, що корупції в країні все ж багато, тому боротьба з нею - "палкий обов'язок для України".

Тоді як ЄС хвалив зміни у пенсійному забезпеченні та охороні здоров'я, третя запущена протягом року реформа - освітня - згадується в іншому контексті. Очевидно, на вимогу Угорщини. Тут Україна у комюніке погодилася поважати наявні права меншин, які закріплені у конвенціях ООН та Ради Європи, а також цілковито реалізувати рекомендації Венеціанської комісії. З конкретних заходів називаються подовження перехідного періоду з 2020 до 2023 року, а також ухвалення законодавства, яке регулюватиме винятки для приватних шкіл.

Що Україна не змогла досягнути

ЄС підтвердив роль України як стратегічного транзитера, який забезпечує надійні та сталі поставки газу до ЄС. Водночас питання "Північного потоку-2" у спільній заяві не порушується. Хоча Порошенко й говорив на цю тему, вказуючи на "негативний вплив геополітично мотивованого проекту "Північний потік-2" та закликавши його зупинити. Туск у відповідь на запитання про ще одну чергу газопроводу, який Росія хоче побудувати до ЄС дном Балтійського моря, зазначив, що Єврокомісія хоче отримати мандат на застосування законодавства ЄС до цього проекту. "На жаль, у нас досі є держави-члени з цілковито іншою думкою", - уточнив він і додав, що, на його особисту думку, цей трубопровід - помилка, він не відповідає інтересам і правилам ЄС.

Євросоюз підтвердив свою підтримку територіальній цілісності України та наголосив на відповідальності Москви за реалізацію мінських угод. Порошенко ж намагався переконати європейців, що єдиний шлях змінити ситуацію на Донбасі - це перекрити непідконтрольну Києву частину кордону з Росією та забезпечити виконання Мінська. "Кремль повинен прийняти розміщення мультинаціональної миротворчої місії під проводом ООН на всій тимчасово окупованій території Донбасу", - додав він. Проте у підсумковій декларації Києву так і не вдалося домогтися згадки про миротворчу місію.

І про гроші 

А ось перемогою можна вважати заклик у комюніке до негайного звільнення усіх українських політв'язнів, яких утримують в Криму та в Росії. Окремо ЄС назвав прізвища Олега Сенцова, Володимира Балуха, Станіслава Клиха, які вже тривалий час проводять голодування, активістів Олександра Кольченка, Олександра Шумкова, журналіста Романа Сущенка.

Також на саміті Україна отримала багато хоч і дрібніших, але важливих досягнень. Так, з Європейським інвестиційним банком було підписано угоду про позику в 75 мільйонів євро для покращення безпеки на дорогах у п'яти містах: Києві, Харкові, Одесі, Дніпрі та Львові. Крім того, цей проект підтримує Євросоюз грантом у розмірі 4,25 мільйона євро.

Після того, як ситуацію в Україні вдалося стабілізувати, ЄС дедалі більше уваги приділяє інвестиціям. Зокрема, Брюссель погодився розширити програми обмінів, а також збільшити сприяння модернізації професійно-технічної освіти в Україні. Також Євросоюз хоче посилити підтримку через "Зовнішній інвестиційний план".

Під час підсумкової прес-конференції наголошувалось, що співпраця України з ЄС уже дає багато практичних результатів. Так, крім зростання торгівлі між сторонами на 24 відсотки минулого року, Юнкер повідомив, що кількість українських компаній, які експортують до ЄС, збільшилася на 40 відсотків - з 10 тисяч до понад 14 тисяч. Глава Єврокомісії пообіцяв, що чим більше Україна реформуватиметься, тим більш розвиненою буде підтримка ЄС.