Отримавши під свій контроль більше половини банківського ринку, український уряд тепер має вирішити, що з цим робити. Але поки що найбільший банківський власник не поспішає з рішеннями. Міністерство фінансів України пообіцяло Міжнародному валютному фонду (МВФ) до кінця червня визначити структуру відносин між Кабміном та кожним державним банком. Про це йдеться у Меморандумі про співробітництво України з МВФ. Але стратегія розвитку державних банків досі не розроблена.

Різні шляхи

Зараз держава контролює п'ять банків: "Приватбанк", "Ощадбанк", "Укрексімбанк", "Укргазбанк", та невеликий "Розрахунковий центр". За даними Нацбанку України, на сьогодні вони сконцентрували 55 відсотків усіх банківських активів (693 мільярди гривень). За баченням Мінфіну, конкретну спеціалізацію повинен мати лише "Укрексімбанк". Він повинен буде орієнтуватися на кредитування великого та середнього бізнесу та обслуговування експортно-імпортних операцій. На думку Нацбанку, свій роздрібний бізнес і мережу філій "Укрексімбанк" повинен буде віддати іншим установам.

Інші три державні банки мають бути універсальними, але фокусуватися на якомусь напрямку. "Укргазбанк" вже фокусується на "зеленому" банкінгу, "Приватбанк" має фокус на технологіях і роботі з населенням. "Ощадбанк" має сильні сторони, пов'язані з розвиненою мережею відділень і роботою з підприємствами, в тому числі державними", - говорить заступник міністра фінансів Оксана Маркарова.

Плани на вихід

Загалом, уряд не планує володіти такою великою кількістю банків. "В Україні частка держави на банківському ринку надзвичайно висока. Наша мета - мінімізація держвитрат на держбанки і також ми повинні думати про те, як повертати ці гроші", - говорить Оксана Маркарова.

В "Стратегії розвитку держбанків в рамках комплексної програми розвитку фінсектора України до 2020 року", яку запропонував Нацбанк, передбачено, що у власності держави залишиться лише "Укрексімбанк". Інші повинні бути частково або повністю продані в найближчі 3-5 років. До кінця 2018 року планується продати по 20 відсотків "Приватбанку" і "Ощадбанку", а також 100 відсотків "Укргазбанку". А до 2020 року держава повинна повністю вийти з "Ощадбанку" і продати хоча б половину "Приватбанку".

Передбачається, що співвласниками держбанків стануть міжнародні організації. "Серед можливих акціонерів "Ощадбанку" держава розглядає виключно міжнародні фінансові організації, наприклад, Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР). При цьому держава збереже контроль над "Ощадбанком"",- прокоментував DW голова правління "Ощадбанку" Андрій Пишний.

Чи вдасться щось повернути?

Головним питанням залишається можливість повернути гроші, які держава вже "влила" в банки. Самий лише "Приватбанк" отримав 116 мільярдів гривень, і в Нацбанку вважають, що це не остаточна сума. Ще більше 20 мільярдів гривень було влито за останні два роки в "Ощадбанк" і "Укрексімбанк". Тому перспективи повернення таких значних сум поки що залишаються примарними, проте і управління державою банками не є ефективним. "Потрібно враховувати не скільки ми вже витратили, а скільки можемо ще витратити. Основні ризики, пов'язані з володінням держбанками - корупція, використання їх в політичних цілях, низька ефективність, - прокоментував DW старший економіст Центру економічної стратегії Дмитро Яблоновський. - Єдиний спосіб повністю нівелювати ці ризики на майбутнє - продати ці банки". 

Але поки що результати приватизації держбанків невтішні. Ще торік уряд домовився про продаж найменшого в країні Українського банку реконструкції та розвитку китайській біржі Bohai Commodity за 82,8 мільйонів гривень. Угоду, формалізацію якої довгий час відкладали, нарешті було підписано в четвер, 8 червня.