Управління спеціальних розслідувань у справах злочинів періоду Євромайдану - розформовують, а його керівника Сергія Горбатюка вже звільнили з Генпрокуратури. Як це відобразиться на розслідуванні резонансних справ?
Реклама
"Сергій Горбатюк прийом більше не веде", - різко відповідає охорона будівлі головного слідчого управління Генпрокуратури на вулиці Борисоглібській у Києві на спробу кореспондента DW потрапити на інтерв’ю. Сам "головний майданівський слідчий" у цей час повертається з офісу нового генпрокурора - там йому вручили копію наказу про звільнення, який днем раніше підписав Руслан Рябошапка. "Цей наказ незаконний: мене звільняють як прокурора, хоча насправді я слідчий. Буду оскаржувати", - розповідає він DW на порозі власного офісу.
"Незручний керівник"
Сергій Горбатюк - незмінний керівник Департаменту спеціальних розслідувань ГПУ, який мав займатися злочинами вчиненими під час Євромайдану, а також справами високопосадовців часів експрезидента Віктора Януковича. Слідчий неодноразово критикував керівництво держави, зокрема генпрокурорів Віктора Шокіна та Юрія Луценка за перепони в розслідуванні і небажання встановити істину щодо багатьох гучних епізодів останніх років. Впродовж останніх п’яти років справи з управління спецрозслідуваннь неодноразово передавали іншим слідчим органам - до Національного антикорупційного бюро (НАБУ) чи військової прокуратури.
Керівництво ГПУ було незадоволено роботою Горбатюка - його критикували за відсутність реальних вироків у справах Євромайдану і навіть заводили дисциплінарну справу. Але до звільнення не доходило.
Цього разу офіційна причина звільнення - реформа ГПУ та незгода керівника управління з правилами переатестації, яка чекає на всіх прокурорів. Сам Горбатюк раніше пояснював DW, що він та частина його підлеглих категорично незгодні з пунктом, який передбачає врахування анонімних скарг під час оцінки роботи працівників прокуратури.
Спецуправління без розслідувань
Тепер же п’ятирічна історія управління спецрозслідуваннь добігає кінця. З 20 листопада цього року прокуратура має втратити всі функції слідства - це передбачає ухвалений ще 2012 року Кримінально-процесуальний кодекс. "Дедлайн" для слідчих ГПУ неодноразово переносили, зокрема і через роботу управління Горбатюка, яке не хотіло позбуватися нерозслідуваних справ.
Цього разу слідство всередині ГПУ ліквідовується остаточно, переконує генпрокурор Рябошапка. Ще у вересні він наголосив, що всі справи будуть передані іншим слідчим органам, в тому числі і "справи Майдану".
"Економічні епізоди кримінальних проваджень щодо оточення колишнього президента Віктора Януковича будуть скеровані до НАБУ. Провадження, які стосуються розстрілів на Майдані та інших насильницьких злочинів, будуть передані до Державного бюро розслідувань (ДБР)",- повідомила у п’ятницю, 25 жовтня, пресслужба ГПУ.
Саме ж управління спецрозслідувань усередині ГПУ буде переформатовано і отримає дещо незграбну назву - "Департамент процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках". У ньому, як повідомляє пресслужба ГПУ, залишаться працювати переатестовані прокурори. Вони ж представлятимуть обвинувачення у цих справах в суді. Слідчим же, за словами Рябошапки, запропонують перевестись до ДБР.
Попереду аудит справ
Сергій Горбатюк, переконує DW, що подібні пропозиції його підлеглим досі не надходили, тому половина слідчих управління за останні два місяці просто звільнилась."Це все лише балачки. Слідчі хочуть якихось гарантій забезпечення безперервності розслідування, можливості роботи старою командою із власним керівником, бо до ДБР довіри нема", - говорить звільнений слідчий. "Якщо говорити загалом про нашу всю роботу, то за цей час у справах Майдану повідомлено про підозру 448 особам, направлено до суду 298 обвинувальних актів, маємо 57 вироків", - звітує Горбатюк перед журналістамами.
Він продовжує стверджувати, що за весь час роботи на управління намагались тиснути, адже воно розслідувало справи щодо найвищих посадовців України.
У ГПУ, у свою чергу, обіцяють провести повний аудит справ, якими займалось до цього часу управління спецрозслідувань.
5 років після Майдану: хроніка народного повстання
П'ять років тому в Києві відбулися масові протести, які були викликані відмовою державного керівництва України підписувати угоду про асоціацію з ЄС. Пропонуємо хроніку подій, які призвели до історичних змін у країні.
Фото: picture-alliance/dpa/Maxim
20.06.2013 - Проект Угоди про асоціацію
Після багаторічних переговорів щодо підготовки Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом на офіційному сайті Комітету з євроінтеграції Верховної Ради публікують погоджений сторонами текст Угоди українською мовою.
Фото: Getty Images/AFP/J. Macdougall
21.11.2013 - Азаров призупиняє підготовку до підписання Угоди
Прем'єр-міністр України Микола Азаров своїм розпорядженням призупиняє процес підготовки до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Він пояснює це тим, що економічна ситуація погіршилася через євроінтеграційні наміри держави і що тепер слід розвертатися в бік Митного союзу з Росією. Відомий журналіст Мустафа Найєм закликав у Facebook небайдужих вийти на Майдан Незалежності в Києві.
Фото: picture-alliance/dpa
28-29.11.2013 - Янукович провалює саміт
У Вільнюсі відбувається саміт ініціативи Євросоюзу "Східне партнерство". Під час цієї події Віктор Янукович так і не підписує угоду про асоціацію з ЄС. Янукович обрав "шлях, котрий веде в нікуди", зауважила тоді литовська президентка Даля Грибаускайте, чия країна приймала саміт. В Україні розростаються протести.
Фото: Reuters
30.11.2013 - Напад "беркутівців" на Євромайдан
У ніч проти суботи, 30 листопада, на Майдані Незалежності в Києві перебуває близько 400 демонстрантів, переважно - студенти. Під ранок службовці спецпідрозділів "Беркут" жорстоко розганяють мітингувальників. Офіційно в МВС України пояснюють такі дії необхідністю зачистити площу для встановлення новорічної ялинки.
Фото: Reuters
01.12.2013 - Марш протесту
На знак протесту проти жорстких дій правоохоронців півмільйона людей виходить на Михайлівську площу і на Майдан Незалежності. Частина з них вирушає до вулиці Банкової, де розташована будівля адміністрація президента. Там починаються сутички з міліцією. Пізніше опозиція звинувачує у сутичках провокаторів. Протестувальники захоплюють будівлю КМДА і Будинок профспілок.
Фото: picture-alliance/dpa
8.12.2013 - Віче на Майдані
Триває Марш мільйонів - перше найчисленніше віче на Майдані Незалежності. Учасники мітингу, які в неділю зібрались у центрі Києва, ухвалюють рішення про розширення протестів та початок блокування Адміністрації президента, будівлі уряду України та інших установ. Наступного ж дня "Беркут" починає розчищати урядовий квартал від наметів.
Фото: REUTERS
10.12.2013 - "Беркут" іде в атаку
"Беркут" штурмує Майдан та Будинок профспілок. Але активісти втримують наступ завдяки тому, що багато киян швидко з'їжджаються в центр міста на допомогу.
Наступні кілька тижнів на Майдані спокійні. Там виступають політики, активісти та відбуваються концерти, серед яких - наймасштабніший за участю гурту "Океан Ельзи".
Фото: picture-alliance/dpa
17.12.2013 - "Борг Януковича"
У Москві зустрічаються президенти України та Росії - Віктор Янукович та Володимир Путін. Кремлівський лідер заявляє, що Росія готова допомогти Україні вийти зі скрутної економічної ситуації, що склалася. Росія надає Україні знижку на ціну на газ та кредит на три мільярди доларів, який став відомим як "борг Януковича". Опозиція називає російський кредит хабарем Януковичу за відмову від угоди з ЄС.
Фото: Reuters
29.12.2013 - Автомайдан їде до Януковича
Cотні автомобілів беруть участь в організованому Автомайданом автомарші протесту з Києва до резиденції Віктора Януковича в Межигір'ї.
Фото: Sergei Supinsky/AFP/Getty Images
16.01.2014 - "Диктаторські закони"
Верховна Рада голосує за пакет законів, який значно звужує права громадян і надає органам державної влади більшу свободу дій у сфері покарання учасників акцій протесту. Закони передбачають кримінальну відповідальність за будь-який прояв протесту. Нардепи голосують за закони підняттям рук, оскільки трибуна заблокована опозицією. Пізніше їх називають "диктаторськими законами". В залі сутички.
Фото: dapd
19.01.2014 - Зіткнення на Грушевського
Обурені "диктаторськими законами" та бездіяльністю лідерів опозиції протестувальники вирушають до урядового кварталу. Там, на вулиці Грушевського, починаються зіткнення з "Беркутом", який застосовує проти людей світлошумові гранати, гумові кулі, кийки і водомети. У правоохоронців летять петарди, коктейлі Молотова, бруківка.
Фото: Reuters
22.01.2014 - Перші жертви на Майдані
Від вогнепальних поранень на вулиці Грушевського гинуть два активісти - Сергій Нігоян та Михайло Жизневський. "Беркут" застосовує силу до протестувальників, заарештовує та б’є активістів. До кінця дня медики констатують смерть п’ятьох протестувальників, ще кількасот - поранені.
Фото: picture-alliance/dpa/Lyseiko
18-19.02.2014 - Ескалація на Майдані
Кілька тисяч активістів Євромайдану вирушають від Майдану Незалежності вгору вулицею Інститутською до Верховної Ради. Незабаром починаються сутички. "Беркут" стріляє з пневматичної зброї, кидає світлошумові гранати. Силовики спускаються вулицею Інститутською для штурму Майдану. Протистояння триває всю ніч. "Беркут" намагається штурмувати Будинок профспілок, там спалахує пожежа.
Фото: Reuters
20.02.2014 - Розстріл "Небесної сотні"
Служба безпеки України заявляє про початок "антитерористичної операції". Коли протестувальники рушають відбивати барикаду біля Жовтневого палацу, їх починають розстрілювати бійці спецпідрозділів. За даними слідства, від пострілів бійців у формі спецпризначенців "Беркуту" на вулиці Інститутській у центрі Києва загинули 48 беззбройних євромайданівців.
Фото: Reuters
21.02.2014 - Спроба домовитися з опозицією
Опозиція та президент за участі міністрів закордонних справ Німеччини, Франції та Польщі, а також уповноваженого з прав людини Росії Володимира Лукіна підписують угоду про повернення до Конституції 2004 року, яка обмежує повноваження глави держави. Втім, люди на Майдані угоду опозиції з режимом освистують і вимагають від Януковича піти. Міліція та спецпідрозділи залишають центральні вулиці Києва.
Фото: picture-alliance/dpa
22.02.2014 - Утеча Януковича
Віктор Янукович тікає з Києва. На ранок його резиденцію Межигір'я займають активісти. Парламент повертається до Конституції 2004 року. Спікером обирають Олександра Турчинова.
Фото: Reuters
26-27.02.2014 - Окупація Криму
Під будівлею Верховної Ради АР Крим відбуваються сутички між представниками двох мітингів. Проросійські організації вимагають приєднання півострова до Росії, а кримські татари виступають за територіальну цілісність України. Під час сутичок двоє людей гинуть, 30 отримують травми. Уночі будівлі парламенту та уряду Криму захоплюють бойовики без розпізнавальних знаків і вивішують над ними прапор РФ.
Фото: Reuters
16-18.03.2018 - Анексія Криму
Окупаційна влада проводить так званий "референдум" про незалежність АР Крим, який мав створити видимість легітимності анексії півострова Росією. А через два дні до Москви на підписання договору про "прийняття Республіки Крим та міста Севастополь до складу Росії" прилітають Сергій Аксьонов, Володимир Константинов та Олексій Чалий (на фото зліва на право).
Фото: Reuters
6.04.2014 - Перші бойовики на Донбасі
Невідомі озброєні бойовики оточують та захоплюють приміщення Донецької обласної державної адміністрації. За тиждень в Слов'янську та Краматорську з'являються озброєні військові без розпізнавальних знаків. У Донецькій області починається антитерористична операція (АТО) з метою зупинити терористів та сепаратистів.