У середу, 15 травня, президент України Петро Порошенко підписав закон про засади функціонування державної мови.  За його словами, новий закон "ретельно збалансований, вивірений настільки, щоб жодна політична сила не мала підстав ініціювати його перегляд". 

Мовний закон закріплює за українською статус єдиної державної мови, яка є обов'язковою для органів державної влади та публічних сфер на всій території держави. Навмисне спотворення української мови в офіційних документах, а також створення перешкод у її застосуванні тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом. Окремо в документі наголошується, що дія закону не поширюється на приватне спілкування та мову релігійних обрядів. При цьому за дужки винесені мовні права нацменшин, які має регулювати закон про права нацменшин.

Курси для всіх охочих

Новий закон зобов'язує представників багатьох органів влади та державних та комунальних структур під час виконання своїх службових обов'язків послуговуватися виключно державною мовою. Сюди належать як перші особи держави, так і керівники усіх міністерств та відомств, державні чиновники, народні депутати, очільники місцевих органів влади, судді, правоохоронці, військовослужбовці та навіть працівники закладів освіти та охорони здоров'я. Українська має бути робочою мовою органів державної влади і діловодства. Усі зустрічі та засідання мають проводитися українською мовою або ж забезпечуватися перекладом на державну мову.

Підтвердженням належного рівня володіння українською мовою у деяких випадках є атестат про повну середню освіту, в інших - сертифікат про рівень володіння державною мовою. Відтепер кандидати на пост президента України муситимуть надавати сертифікат про рівень володіння українською мовою. Для того, щоб усі охочі мали змогу вивчити українську мову, "держава організовує безкоштовні курси для дорослих та забезпечує можливість вільно опанувати державну мову".

Освіта, наука, кафе

Українська визначається законом і мовою освіти в Україні. Дітям, які походять з родин представників нацменшин і корінних народів, закон гарантує право на навчання в комунальних школах і садках рідною мовою поряд із українською.

Мовою науки та культури закон також проголошує державну мову. Закон дозволяє використання іншої мови, окрім української, під час культурних заходів, "якщо це виправдано творчим задумом організаторів". Книговидавці, внесені до Держреєстру, зобов'язані видавати українською не менше половини своєї продукції.

Відтепер кожен відвідувач кафе і ресторану має право вимагати меню та обслуговування державною мовою. Перейти на іншу мову працівник сфери обслуговування може лише на прохання клієнта. Загалом усі підприємства і організації всіх форм власності, які працюють зі споживачами, повинні здійснювати обслуговування українською мовою.

ЗМІ та інтернет

Державна мова визначається і мовою телебачення і радіомовлення в Україні. Обов'язковий мінімальний обсяг мовлення українською встановлюється законом про телебачення і радіомовлення. Щодо друкованих ЗМІ, то вони також повинні видаватися українською мовою. Видавець має право видавати газету або журнал у двох або більше мовних версіях, проте одна з них має бути українською. Перехідний період для цієї норми - два з половиною роки.

Крім цього, закон встановлює, що комп'ютерні програми в Україні повинні поширюватися з українськомовним інтерфейсом. Сайти та сторінки в соцмережах компаній, які торгують в Україні, обов'язково повинні мати українськомовну версію, котра повинна містити не менше контенту, ніж оригінальна, і завантажуватися за замовчуванням.

За ґрати не саджатимуть

За повторне порушення норм закону передбачається адміністративні відповідальність у вигляді штрафів у розмірі від 200 до 600 неоподаткованих мінімумів. Перехідний період для застосування цієї норми - три роки. Статтю про кримінальну відповідальність за приниження та зневажання української мови, яка була у законопроекті, із тексту закону прибрали.

В Україні також з'явиться Національна комісія зі стандартів державної мови, яка визначатиме рівень володіння українською мовою та видаватиме відповідні сертифікати. Стежитиме за виконання мовного закону Уповноважений із захисту державної мови, якого призначатиме Кабінет міністрів. Уповноважений ініціюватиме розслідування щодо порушень  посадовими особами норм закону, складатиме протоколи та застосовуватиме стягнення штрафів у випадках порушень. Йому можна буде напряму скаржитися на порушення своїх мовних прав.

Межа між правом і свободою

Більшість критиків  нового мовного закону вважають, що він обмежує права російськомовних громадян. Адже хоч російська нацменшина в Україні налічує лише близько 8 відсотків, рідною російську називають понад 17 відсотків громадян. Колишній президент консультативного комітету Рамкової конвенції Ради Європи із захисту прав нацменшин Франческо Палермо називає таку ситуацію парадоксальною і зауважує, що з огляду на ці дуже специфічні соціально-лінгвістичні обставини ситуація в Україні у мовному питанні набагато складніша, ніж в інших країнах Європи.

Міжнародні органи з цього приводу завжди заявляли, що країна має право просувати державну мову. "Для того, щоб захистити і утверджувати державну мову, держава повинна бути здатна обмежувати використання інших мов, навіть якщо вони є мовами нацменшин, у випадку, якщо вони є надто домінуючими. Проте важко абстрактно визначити, коли ці обмеження легітимні, а коли вони заходять надто далеко. Ця межа дуже нечітка", - наголосив Палермо в інтерв'ю DW. За його словами, вона повинна пролягати між двома принципами: легітимна мета і право просувати державну мову і свобода кожного індивідуума вільно використовувати для спілкування ту мову, якій він надає перевагу.