З 1 жовтня 2016 року в світі будуть офіційно діяти вже не чотири, як це було останні півтора десятиліття, а п'ять резервних валют: до американської, європейської, британської та японської додасться китайська. Так вирішила рада директорів Міжнародного валютного фонду (МВФ). 30 листопада 2015 року вона задовольнила заявку Пекіна та постановила через 10 місяців включити грошову одиницю КНР, юань, у свій валютний кошик. Сам цей кошик був створений 1969 року для визначення курсу безготівкової платіжної одиниці - спеціальних прав запозичення (SDR).

Третє місце і частка в 11 відсотків

Спочатку цей кошик включав 16 валют, але 1981 року їхню кількість скоротили до п'яти провідних: долара США, німецької марки, французького франка, британського фунта та японської єни.

2000 року через запровадження в безготівковий обіг європейської грошової одиниці, марка та франк поступилися місцем євро. І ось тепер вперше в історії МВФ до ексклюзивного клубу зарахували принципово нового члена.

При цьому юань одразу зайняв третє за значенням місце, отримавши частку в 11 відсотків. Долар лишився на рівні приблизно в 40 відсотків, а ось частка євро скоротилася з 37 до 31 відсотка. Колишній віце-президент Інституту світової економіки в Кілі (IfW) професор Рольф Ланґгаммер вважає такий розподіл цілком виправданим: "Значення євро в міжнародних розрахунках скорочується, адже воно вже не так домінує в міжнародній торгівлі".

Директор Гамбурзького інституту світової економіки (HWWI) професор Геннінґ Фепель навіть вважає, що скорочення частки в кошику МВФ піде на користь європейській валюті: "Євро, що є другою за значенням резервною валютою, перебуває в вельми критичному стані. Тепер залучили третю вагому валюту, і це знімає з євро певний тягар". Іншими словами, глобальний попит на євро дещо скоротився, що буде сприяти падінню його обмінного курсу та дасть додаткові імпульси європейському експорту.

Шлях до вільної конвертації може тривати 10-15 років

Тож тепер зросте глобальний попит на юань. У такий спосіб, він, швидше за все, займатиме вагоміше місце в валютних резервах багатьох центральних банків світу, хоч вони не зобов'язані повторювати структури кошика МВФ. Утім, професор Роль Ланґгаммер закликає не забувати яскраво виражену специфіку грошової одиниці КНР: "Чотири інші валюти - долар, євро, фунт та єна - мають плаваючі обмінні курси. Вони не підлягають державним інтервенціям".

А китайська влада утримує свою грошову одиницю в доволі жорсткому валютному коридорі, до того ж китайські регулятори обмежують рух капіталу на внутрішньому ринку. Тож юань не можна вважати в справжньому сенсі слова конвертованою валютою.

Попри це професор Геннінґ Фепель вважає рішення МВФ виправданим: "З одного боку, воно віддзеркалює значення Китаю для реальної економіки, яке зросло й надалі зростає. З іншого боку, така форма заохочення має надихнути Китай на подальші кроки в бік вільної конвертації своєї валюти".

Нині влада КНР штучно занижує обмінний курс юаня, щоб стимулювати експорт, однак у довгостроковому плані Китай зацікавлений у плаваючому валютному курсі, переконаний Геннінґ Фепель: "Китай зараз саме змінює свою модель розвитку, він відходить від зростання, що спирається на експорт, в бік зростання, яке забезпечує внутрішній ринок. Зростання курсу юаня допоможе проштовхувати таку економічну модель". Щоправда, перехід до чисто ринкового формування курсу може тривати в Китаї від 10 до 15 років, припускає директор HWWI.

Тож Рольф Ланґгаммер досить скептично оцінює найближчі перспективи юаня як резервної валюти. "Беручи до уваги рішення тримати свої резерви в тій чи іншій валюті, ви тим самим намагаєтесь забезпечити себе від можливих коливань курсів інших грошових одиниць. Але ви не досягнете цієї мети з такою валютою, як юань, адже її курс прив'язаний до валютного кошика, найважливіше місце в якій займає долар", - нагадує колишній віце-президент IfW.