Історія найважливішого біржевого індексу Німеччини - Deutscher Aktienindex (DAX) - почалася доволі скромно. У 1987 році видавець фінансової газети Börsen-Zeitung попросив одного із журналістів створити концепцію ще одного індексу, який відображав би динаміку котировок ключових акцій на Франкфуртській біржі. На той час на фондовому ринку Німеччини вже існувало 11 подібних "одиниць виміру".

"Ніхто не думав, що колись із цього вийде така велика справа, адже спершу DAX був нічим іншим, як дванадцятим показником", - згадує фінансовий редактор Börsen-Zeitung Франк Мелла. За його словами, даючи редакторові газети текст на 30 сторінках, він думав, що цим усе й скінчиться. Проте видавцеві ідеї Мелли дуже сподобалися.

Перші кроки в оточенні конкурентів

То був непростий час. "Злі язики в Лондоні тоді говорили, що в німців мало акцій на біржі, зате надто багато індексів", - пригадує Мелла. Серед найважливіших конкурентів DAX тоді були індекс самої Börsen-Zeitung, індекс FAZ, який складала газета Frankfurter Allgemeine Zeitung, та індекс Commerzbank. Усі вони вираховувалися незалежно один від одного застарілими, ян на нинішніх день, методами.

"Індекс Börsen-Zeitung, приміром, вираховували за допомогою настільної електронно-обчислювальної машини. Кожні півгодини один зі співробітників вводив у неї курси акцій із табла Франкфуртської біржі, й машина чотири рази на день видавала показники індексу", - пригадує Мелла. Нині DAX щосекунди рахують потужні комп'ютери.

Злети й падіння

Показник у 1163 пункти - саме з такого рівня стартував DAX у свій офіційний день народження 1 липня 1988 року. Ни ні він знаходиться біля позначки 8000 пунктів - недалеко від свого історичного максимуму. Загалом за свою 25-річну історію він рухався переважно вгору. "Так, були падіння, але погляньте на графік: по суті, ми бачимо постійний рух угору, тож, історія DAX  - це історія успіху", - зауважує керівник брокерського відділу банку Hauck&Aufhäuser Фідель Гельмер, який ще з 1970 року має справу з біржами.

Одна з причин того, чому DAX доволі швидко зумів потіснити всіх конкурентів і став головним біржевим індексом Німеччини, полягає в інноваційній ідеї Франка Мелли. Вивчивши американський досвід, він наділив DAX однією особливістю: індекс став основою для ф'ючерсів та опціонів. Це відразу розширило коло міжнародних інвесторів і спекулянтів, які почали орієнтуватися саме на DAX. Мелла підкреслює, що це стало цілковитою новинкою для Франкфуртській біржі.

Дзеркало німецької економіки

До списку DAX незмінно входять акції тридцяти підприємств. Це, так би мовити, вершки німецького великого бізнесу. Але місце в індексі нікому не гарантоване. Спеціальна комісія періодично перевіряє перелік та нерідко замінює одні компанії іншими. Для цього в неї є цілий список чітких критеріїв. Вирішальне значення має цікавість інвесторів до конкретної компанії та сфери, яку вона представляє. Тому змінний склад індексу - наочна історія структурних змін, які відбуваються в економіці Німеччини. Так, у першому складі DAX було п'ять банків, а нині їх тільки два - Deutsche Bank і Commerzbank, що красномовно засвідчує зменшення ваги німецького банківського сектору.

У DAX зовсім не залишилося торгових концернів. Фінальною точкою цього тренду стало виключення акцій Metro під час останньої зміни складу індексу у вересні 2012 року. Водночас до нього включили компанії Continental та Lanxess, що ще більше посилило "фракції" двох основоположних сфер німецької економіки - автомобілебудування та хіміко-фармацевтичної промисловості. Першу представляють Volkswagen, Daimler та BMW, другу - BASF, Bayer, Beiersdorf, Henkel, K+S, Merck.

На межі століть DAX поповнився двома колишніми державними монополістами - телекомунікаційним велетнем Deutsche Telekom та поштово-логістичним концерном Deutsche Post. Поява в індексі цих двох "важковаговиків" було прямим результатом приватизації в рамках загальноєвропейської лібералізації ринків.

І все ж половина складу німецького біржевого індексу - незмінна вже впродовж 25 років. Серед найстійкіших - страхове товариство Allianz, авіаперевізник Lufthansa, технологічні концерни Siemens і ThyssenKrupp (спершу просто Thyssen), енергетична компанія RWE та вже згадані автомобілебудівники.

Чи можна стверджувати, що перелік із 30 компаній реально відображає сучасну німецьку економіку? Франк Мелла, не замислюючись, відповідає "ні". Адже індекс ніяк не враховує численних високоспеціалізованих середніх і малих підприємств, а саме вони, а не великий бізнес, роблять головний внесок у валовий внутрішній продукт Німеччини і забезпечують абсолютну більшість робочих місць у країні.

"Але що стосується німецького ринку акцій, то його DAX відображає вельми точно, - підсумовує Франк Мелла, - адже на компанії, які входять до цього індексу, припадають 60 відсотків сумарної ринкової капіталізації і майже 80 відсотків усього біржевого обороту".