Центр протидії корупції, Transparency International Україна та "Автомайдан" звернулись до Верховного суду з позовом до українського президента Петра Порошенка. Антикорупційні організації просять Верховний суд скасувати указ президента про призначення Павла Жебрівського членом комісії з оцінки роботи Національного антикорупційного бюро України (НАБУ). Чому саме позовна процедура і як активісти оцінюють свої шанси на успіх, DW поговорила з юридичним радником Transparency International Україна Катериною Риженко.

DW: Пані Риженко, чому Transparency International Україна позивається до президента? На яких правових підставах це робиться?

Катерина Риженко: Це наш перший позов до президента. Ми подали його, бо вважаємо, що призначення указом президента Павла Жебрівського як аудитора НАБУ не відповідає вимогам законодавства. А саме - статті 26 закону  "Про Національне антикорупційне бюро України", де конкретно в частині шостій прописані вимоги до кандидатів у комісію аудиторів НАБУ. У законі чітко визначені три вимоги, яким має відповідати кандидат. По-перше, що такий член комісії зовнішнього контролю повинен мати значний досвід роботи в органах досудового розслідування, прокуратури, судах за кордоном чи міжнародних організаціях. По-друге, аудитор повинен володіти необхідними знаннями і мати навички проведення такої оцінки. По-третє, - бездоганна ділова репутація. 

Саме пан Жебрівський, на нашу думку, не відповідає цим вимогам законодавства, оскільки з відомої його офіційної біографії з відкритих джерел - в нього немає досвіду роботи в органах досудового розслідування, прокуратури або в судах як за кордоном, так і в міжнародних організаціях.

Пан Жебрівський же зазначав, що мав досвід роботи в міжнародних організаціях, зокрема ОБСЄ, це хіба не міжнародна організація?

Так він зазначав, що працював в українській парламентській делегації ОБСЄ з 2007 по 2012 рік, але, на жаль, це не відповідає вимогам закону, оскільки ОБСЄ як міжнародна організація не має своїх органів досудового розслідування, суду чи прокуратури. Тому такий його досвід роботи під визначення закону  не підходить. З біографії пана Жебрівського випливає, що у нього досить обмежений досвід роботи і в українських подібних органах - слідства, прокуратури чи суду. Він працював начальником управління в генеральній прокуратурі України, але це було буквально півроку. І тому це теж питання, чи є це достатнім досвідом. Також не відомо, чи є у пана Жебрівського необхідні навички щодо проведення аудиту, оскільки невідомо про його попередній досвід роботи з такими аудитами. Ми оцінювали лише те, що є у відкритих джерелах. Цікаво подивитися документи, якими керувався президент призначаючи його аудитором НАБУ.

Які ризики призначення Павла Жебрівського аудитором НАБУ за таких умов?

Жебрівський є публічно-політичною особою. Він довгий час був членом політичної партії "Наша Україна", членом якої також був нинішній президент України Петро Порошенко. У аудиторів НАБУ, за законом, дуже широкі повноваження. Вони дивляться як на інституційну, так і на операційну діяльність НАБУ, мають доступ до матеріалів кримінальних проваджень, мають можливість проводити конфіденційні інтерв’ю зі співробітниками НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Це доступ до великого обсягу інформації, яка є закритою для загалу, і висновок такого аудиту може стати підставою, аби Верховна Рада звільнила директора НАБУ.

Чому ви подали позов саме до Верховного суду?

У Верховному суді оскаржуються акти діяльності чи бездіяльності президента України. В адміністративно-процесуальному кодексі України визначена спеціальна процедура. Тому вибір суду передбачений законодавством.

Як ви оцінюєте шанси виграти цю справу?

Ми розуміємо, що це може бути довготривалий процес, але оскільки Верховний суд у нас тепер реформований, сподіваємось, що справа буде розглянута неупереджено і у повній відповідності до законодавства. На даний час не призначений суддя і не визначена дати першого засідання. Тому перспективи важко оцінювати.

Чи розцінюєте ви цей позов ще й як піар-акцію з привернення уваги суспільства до проблеми?

Ні, це не піар-акція. Transparency international Україна хоче використати своє законне право оскаржити незаконне, з нашої точки зору, рішення держави, оскільки наслідки такого  рішення можуть бути довготривалі. Бо непрозорий перший аудит може стати підґрунтям для проведення наступних аудитів НАБУ. А вони мають проводитися щорічно. Можна сперечатися, чи призначені найкращі аудитори, які претендували, - це одне. Але є чіткі вимоги для таких аудиторів. І позиція Transparency international Україна у тому, що пан Жебрівський не відповідає вимогам закону. Звичайно, увагу до таких подій у державі привертати треба. І ми це робимо паралельно. Але саме судовий позов - це спроба домогтись, щоб всі аудитори НАБУ визначались на законних підставах.

Якщо судовий розгляд затягнеться, а цей склад аудиторів вже проведе аудит, який сенс матиме саме цей позов?

Це перший аудит. Потрібно встановити певний стандарт і закріпити на майбутнє, що всі аудитори мають визначатись на законних підставах.