У президента США - новий задум: мірятися інтелектом зі своїм міністром закордонних справ Рексом Тіллерсоном. Можливо, йому варто спробувати помірятися і з головною дипломаткою ЄС Федерікою Могеріні. І як би завершилося таке "змагання"? "Та це було б дуже просто", - стверджує Керт Дебеф, експерт з питань Близького Сходу з Брюсселя, і посміхається.

Інтелект - не в пошані

Однак перемога у цьому IQ-змаганні мало що дасть Могеріні, якщо США таки й справді повідомлять про вихід із ядерної угоди з Іраном. У цьому разі Трамп остаточно поставить крапку на високій школі дипломатії - на користь гри атомними м'язами.

Пошук компромісу - ця головна здатність європейців - у цьому разі виявиться безуспішним. Або ж, як на умовах анонімності зазначив один європейський дипломат: "Меседж був би наступний: не ведіть переговори! І вже точно - не із Заходом, бо він своїх обіцянок все одно не дотримується".

"Заходу" більше не існує

Європейці прагнуть і надалі дотримуватися умов ядерної угоди з Іраном - незалежно від того, що робитимуть США. "Угода належить міжнародній спільноті", - запевнила Могеріні після дуже невтішної розмови за участі американців на полях Генасамблеї ООН у Нью-Йорку (про це дещо згодом). І якщо далі США вийдуть з угоди та запровадять нові санкції проти Ірану, а європейці й надалі дотримуватимуться її, то зникає важливий аспект повоєнного світового порядку: єдина позиція Заходу.

Керт Дебеф вважає, що ЄС у жодному разі не повинен прогинатися і має продовжувати діяти так, як і раніше. "Європа повинна більше інвестувати в Іран. Це дуже важливо для вибудовування довіри до Європи, а також для реформаторських сил в Ірані". Такий крок, звісно, запрограмує неприємності із Трампом, додає він. На думку експерта, цілком можливо, що США запровадять санкції і проти європейських фірм, які ведуть бізнес з Іраном.

Європа стане сильнішою та слабшою водночас

Уявіть лише: американці розривають угоду, яка є найбільшим дипломатичним успіхом останнього десятиліття, угоду щодо ядерного роззброєння, яка працює, -  і після цього їх ніхто більше не сприйматиме всерйоз. З іншого боку, європейці виступають єдиним гарантом стабільності, доброчесності та надійності. Це, звісно, принесло б багато схвальних аплодисментів та визнання у всьому світі.

Однак жорстока реальність виглядає по-іншому. Джамшид Фаругі з перськомовної редакції DW стверджує: "За зачиненими дверима в Ірані ніхто не вважає, що європейці без участі США можуть чогось досягнути". Без потуги США, у тому числі й військової, вміння Євросоюзу вести переговори вартує значно менше. Найкраще вони функціонують в тандемі. Для Європи це означає: більше авторитету, менше впливу.

Велика втрата для Федеріки Могеріні

Які емоції переповнюють верховну представницю ЄС із зовнішньої та безпекової політики, коли вона в теперішній ситуації думає про ядерну угоду з Іраном, можна було спостерігати на полях Генасамблеї ООН. На прес-конференції після зустрічі щодо Ірану вона час від часу багатозначно надувала губи. Підтекст був зрозумілий: Могеріні зачепило. Її команда називає такий стан "рішучість".

Дипломатка аж ніяк не єдина з тих, хто відповідальний за успіх майже 12-річних переговорів щодо угоди. Але ця угода - її реклама. Якщо авторитет Могеріні похитнеться, то ЄС ще менше сприйматимуть як зовнішньополітичне ціле, аніж дотепер. "Якщо сказати банально, то зараз європейці - хороші, а американці - погані", - каже Фаругі стосовно іміджу Європи, поширеного в Ірані. У разі провалу дипломатії ЄС, однак, на авансцену знову можуть вийти окремі держави.     

Неспокійні сусіди Європи

Останнім часом Євросоюзу не дуже таланило з сусідами: Путін на сході, конфлікт у Сирії на південному сході та Лівія - на півдні через Середземне море. А тепер якщо ще й Іран не вважатиме за потрібне дотримуватися ядерної угоди, оскільки США вийшли з неї, - то ситуація стане ще неприємнішою. І тоді угода з Іраном вже не буде зразком для можливих переговорів з Північною Кореєю.

"Те, що робить Північна Корея, є також прикладом для наслідування для іранського уряду", - вважає Джамшид Фаругі. Іншими словами: ядерне озброєння замість роззброєння в Ірані та подальша дестабілізація всього регіону. І тоді йтиметься не лише про Європу. "Ідеться про мир у всьому світі, - зауважує Дебеф та зітхає. - Ми повинні сприймати Іран дуже серйозно і з ним розмовляти". Меседж, якого президент США Дональд Трамп, вочевидь, ще не чув.