1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

«Яд-Вашем» збирає імена загиблих у Голокості на території України

9 квітня 2010 р.

Єрусалимський меморіальний комплекс "Яд-Вашем" прагне назвати поіменно всіх загиблих у Голокості на території України. З цієї метою в Україні діє спеціальний проект збору "пам’ятних анкет".

Фото: AP

У середу "Яд-Вашем" запустив нову російськомовну версію свого сайту, розраховану також на аудиторію в Україні. За задумом ініціаторів, новий ресурс має не лише полегшити доступ науковцям, учням, вчителям та пересічним громадянам до одного з найбільших у світі зібрань архівних документів часів Другої світової війни, але й сприяти поповненню бази даних імен осіб, що загинули під час Голокосту в Україні. Відтепер "анкету пам’яті" можна заповнити й надіслати безпосередньо через нову веб-сторінку.

«Анкети пам’яті»

З 1954 року "Яд-Вашем" займається збором свідоцтв з метою встановлення імен загиблих у Європі. Близько чотирьох років тому керівництво вирішило виокремити збір "анкет пам’яті" та свідоцтв очевидців подій в Україні в спеціальний проект. «За радянської влади не було ні документації, ні увічнення, ні архівних досліджень. Тому через 65 років після завершення війни залишилося дуже мало свідчень. По Києву ми маємо лише 20 тисяч встановлених імен, а один Бабин Яр – це 100 тисяч загиблих», - розповів "Німецькій хвилі" керівник проекту Борис Мафцір.

Від часу запуску проекту експертам вдалося встановити лише третину імен з понад півтора мільйона загиблих в Україні. Робота ускладнюється тим, що під час окупації України нацисти навмисне здійснювали каральні акції без укладання списків жертв. За словами Мафціра, сьогодні, аби встановити імена загиблих, дослідники покладаються насамперед на надходження анкет через сайт та на свідчення очевидців, яких опитують українські волонтери, що працюють у більшості регіонів України.

Автор: Дмитро Каневський

Редактор: Христина Ніколайчук

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW