Молоді українці, росіяни та білоруси не планують своє майбутнє більше, ніж на кілька років уперед, і вважають, що їм доведеться самим подбати про пенсію. При цьому багато з них встигли побувати за кордоном і прагнуть емігрувати - передусім, з суто економічних причин. Такого висновку дійшли автори соціологічного опитування "Левада-центру", який вони провели з Фондом Бориса Нємцова за підтримки міністерства закордонних справ ФРН. Результати дослідження в рамках проекту стануть темою дискусій, що їх фонд організовує 4 грудня в Мінську, 8 грудня у Львові та 9 грудня у Єкатеринбурзі.

Автори дослідження спробували з'ясувати, яким бачать своє майбутнє молоді мешканці українських, російських й білоруських мегаполісів віком від 18 до 35 років. Так, в Україні до вибірки потрапили 12 міст з населенням від 350 тисяч, у Росії - 15 міст-мільйонників, а в Білорусі - обласні центри, наприклад, Мінськ, Брест, Вітебськ і Гомель. У кожній країні в опитуванні взяла участь тисяча респондентів, молоді люди відповідали на запитання телефоном і в інтернеті.

Чи буде пенсія?

У всіх трьох країнах більшість опитаних заявила, що може планувати своє майбутнє не довше, ніж на один-два роки наперед. Більш довгострокові плани має лише близько третини респондентів. Решті молоді, за їхніми словами, перш за все заважає погана економічна ситуація в їхній країні.

Окрім цього, до переліку проблем респонденти зараховують порушення прав громадян, відсутність стабільності та підтримки з боку держави. До того ж, у кожній з країн простежується ще одна спільна закономірність: "Чим заможніший респондент, тим імовірніше, що він почуватиметься спокійно", йдеться в дослідженні.

Як наголошують автори звіту, про життя на пенсії молодь особливо не замислюється. При цьому понад 80 відсотків опитаних у всіх трьох країнах сходяться на думці, що через чверть століття люди будуть змушені самостійно дбати про свою пенсію, без допомоги держави.

Майже 90 відсотків українців прагнуть масштабних змін

Що стосується можливості прогнозувати майбутнє рідної країни, то тут відповіді респондентів розподілилися схожим чином. В Україні понад 60 відсотків молодих людей може уявити майбутнє своєї країни максимум хіба що на пару років уперед, в той час як в Росії та Білорусі таких лише трохи більше половини. Вищі українські показники автори дослідження пояснюють серйозною економічною і політичною кризою, в якій перебуває Україна.

Крім того, 88 відсотків молодих українців хотіли б, щоб в їхній країні відбулися кардинальні і широкомасштабні зміни. Для порівняння: до цього прагнуть лише 63 відсотки росіян і 52 відсотки білорусів. При цьому пріоритетом для громадян усіх трьох країн є загальне підвищення рівня життя, а також зростання зарплат і пенсій.

30 відсотків респондентів - за протести

Багато з опитаних заявили про готовність активно діяти задля покращення ситуації у власній країні. Серед найпопулярніших видів громадянської активності - участь в голосуванні, подача петицій і звернення в держоргани. Крім того, близько половини респондентів згодні працювати в громадських і політичних організаціях або стати волонтерами. Більш того, третина українців та росіян готова долучитися до вуличних мітингів та акцій, а чверть - навіть висувати свою кандидатуру на виборах різного рівня. Варто відзначити, що в Білорусі цей показник нижчий - 20 і 13 відсотків відповідно.

Утім, автори дослідження попереджають, що висока готовність молоді до активних дій потребує подальшої перевірки. На результати могли вплинути як формулювання питання, так і метод дослідження: опитування телефоном можуть охоплювати більш активну публіку, відзначається в доповіді.

Водночас більшість респондентів заявили, що не цікавляться політикою або ж відмовилися відповідати на запитання про політичні погляди. Сформулювати свої політичні уподобання змогли (або захотіли) лише 31 відсотків молодих українців, близько 42 відсотків респондентів у Росії, і лише 25 відсотків білорусів.

Серед "тих, хто визначився" у всіх трьох країнах найбільш поширеними виявилися дві групи: з одного боку прихильники чинної влади, з іншого - люди демократичних або ліберальних поглядів. При цьому на запитання про те, хто з-поміж політиків викликає у респондентів довіру, в Україні найчастіше називали імена Юлії Тимошенко, Петра Порошенка і проросійського політика Євгена Мураєва.

В Росії в трійку найпопулярніших політиків увійшли Володимир Путін, Володимир Жириновський і Олексій Навальний, а в Білорусі - Олександр Лукашенко, прем'єр-міністр країни Сергій Румас і єдина депутатка білоруського парламенту від опозиції, представниця Об'єднаної громадянської партії (ОГП) Анна Конопацька.

Приклад для наслідування

Автори дослідження розпитали молодь і про те, на яку державу, на їхню думку, в своєму розвитку повинна орієнтувати їхня власна країна. В цілому найпривабливішою респондентам здається Німеччина. В Україні на другому місці Польща, а далі йдуть США. Росія в рейтингу привабливості для молодих українців опинилася на сьомій позиції, поступаючись ФРН за кількістю пунктів у чотири рази (9 відсотків проти 36), наголошується в дослідженні.

А от в Росії на другому місці опинився Китай - на думку фахівців, це "радше відображає нинішню геополітичну кон'юнктуру, дружбу Росії з Китаєм проти Заходу". Росія ж здається зразком для наслідування тільки в Білорусі, де РФ ділить друге місце з Польщею.

При цьому більшість молодих містян вже мають досвід перебування за кордоном, а більше половини білорусів і українців хочуть емігрувати. У Росії частка охочих виїхати трохи менше - 44 відсотки.

Але не політична ситуація в країни є найбільш значущим чинником, який спонукає молодь мріяти про зміну країну проживання. Як основні мотиви респонденти вказували, перш за все, кращу якість життя за кордоном, нестабільну економічну ситуацію у власній державі та бажання забезпечити своїм дітям гідне майбутнє, йдеться в дослідженні.