Машини вчаться думати
18 листопада 2013 р. Ще не так давно приватні бази даних злилися в єдину глобальну мережу – інтернет. Контент старих та нових носіїв інформації було інтегровано у цю мережу даних. Через нові потужні та мобільні термінали (наприклад, смартфони) люди можуть вести безперервний обмін інформацією – друкованою, звуковою або відео. "Однак нині ми перебуваємо у новій хвилі злиття, яку ми називаємо "чимось розумним", - відзначає Дітер Кемпф, голова об'єднання промисловості інформаційних технологій Bitkom.
Куди не поглянь – скрізь працюють процесори та існує потреба в обміні даними. Чіп на кардіостимуляторі зв'язується з мобільним телефоном сімейного лікаря, смартфон дає команду опаленню про те, що господар підходить до квартири. Комбайни на полі можуть викликати додаткові вантажні трейлери для вивезення врожаю – виробник сільськогосподарських машин Claas та Deutsche Telekom цього літа домовилися про польові випробування.
Електромережі, виробничі процеси, охорона здоров'я – скрізь усе стає "смарт" – розумним. "Інтернет речей" відкриває перед Німеччиною великі перспективи, оскільки ми маємо сильне машинобудування", - вважає Кемпф. Водночас каже: "20 мільйонів німців ставляться до цих новацій негативно." Згідно із дослідженням, у 2030 році буде 50 мільярдів приладів, які обмінюватимуться даними. Нині їх вже більше, ніж людей на планеті.
Автомобіль сам укладе страховку
Пітер Ремплінг мріє про те, щоб автомобілі самостійно залагоджували справи зі страховими фірмами. Ремплінг – керівний директор німецького відділення іспанської компанії Telefónica Digital, відповідальний за технологічну стратегію свого підприємства в Німеччині, Чехії та Словаччині. Після випробувань в Іспанії цей новий проект буде протестовано також у Німеччині – датчик в автомобілі реєструє, як саме їздить водій - спортивно, обережно, рвучко тощо. "Відповідно страховик може запропонувати дешевші умови для угоди", - каже Ремплінг.
Звичайно, клієнт не зобов'язаний користуватися ціновою знижкою, якщо має певні побоювання. Наприклад, що його особисті дані ненадійно зберігаються. "Тоді це його справа", - вважає Ремплінг. Це його відповідь на стурбованість багатьох людей питанням безпеки даних.
Ремплінг дивиться на збір даних з оптимізмом. "Своїм колегам я завжди раджу: попрацюйте трохи в Німеччині. І якщо ви звикнете до правил та законів тут, тоді зможете працювати по всьому світі", - каже підприємець. Ремплінг хоче пов'язати рекламу в громадських місцях з мобільними приладами. "Якщо хтось проходить повз магазин H&M, тоді дуже доречно, якщо цікаві пропозиції з магазину одразу ж висвічуються на мобільному телефоні", - продовжує бізнесмен.
Він також цілком упевнений, що за пару років усі ходитимуть з електронними гаманцями. Проте технічно реалізувати – це ще не все. Ремплінг зізнається, що довіра клієнтів до поводження компаній з даними стала одним з головних чинників, що гальмує галузь. Дедалі більший скепсис, особливо після скандалів зі спецслужбами, заважає невпинному обміну даними.
Відставання Європи
Є ціла низка даних, які потрібно передавати. "Перед нами – прекрасне майбутнє", - каже Тимотеус Геттґес, майбутній керівник концерну Deutsche Telekom. Він би хотів, аби значну частину цих даних транспортували через інфраструктуру німецьких або принаймні європейських фірм. Сьогодні Геттґес є фінансовим директором телекомунікаційного гіганту. Він обурюється з приводу державних заходів регулювання: "Підприємство інвестує мільярди в інфраструктуру, а через 15 років мусить піти з цього сектору – це гальмує інвестиції".
Геттґес вимагає сприятливіших передумов для бізнесу. Якщо цього не станеться, тоді європейці ризикують "деградувати до гномів". Він вважає непоганими передумови в США. Як приклад він наводить тамтешніх гігантів: "Якщо подивитися на провідні інтернет-підприємства Google, Amazon, Facebook та Twitter, то це вартість, що відповідає сьогодні біржовій капіталізації усього Dax". І застерігає, аби європейці не проспали ці віяння.