"Тема мігрантів є для нас серйозною причиною для занепокоєння, адже у такому масштабі, який ми спостерігаємо зараз, це, без сумніву, вплине на наш потенційний ВВП", - попереджає директор департаменту монетарної політики й економічного аналізу Національного банку України Сергій Миколайчук. Деякі європейські експерти дивляться на речі інакше і доходять висновку, що користі від масової трудової міграції українців, зокрема, до Польщі і інших країн ЄС, більше, ніж шкоди для України та її мешканців.

Зарплата у Польщі в чотири рази більше, ніж в Україні

Один з таких експертів - кореспондент швейцарської газети Neue Zürcher Zeitung в Україні та країнах Східної Європи, позаштатний професор університету Цюриха Маттіас Бенц (Matthias Benz).

На відміну від більшості українських співбесідників він дійшов висновку, що "зрештою велика еміграція має очевидні переваги для України, дає людям, фірмам та державі великі шанси". Результати свого дослідження він представив на одній з конференцій у берлінському Центрі східноєвропейських та міжнародних досліджень (ZOiS).

Головна причина еміграції - дуже низький рівень життя в Україні, яка відноситься до найбідніших країн Європи. Середня заробітна плата українців, за даними групи радників при німецькому міністерстві економіки, яка консультує уряд України, складала торік близько 300 доларів. У Польщі, для порівняння, середня зарплата дорівнює майже 1300 доларів, у Румунії - 1130 і навіть у сусідній Білорусі - 465 доларів, тобто, у півтора рази більше, ніж в Україні.

Які українці виїжджають і куди

Ніхто точно не знає, скільки українців виїхали з країни в пошуках кращої долі, адже вони не знімаються з паспортного обліку. Тому є тільки оцінки. Так, експерт Київської школи економіки Анна Вахітова, на дані якої посилається Маттіас Бенц, називає цифру в діапазоні від двох до чотирьох мільйонів людей.

В останні роки змінилась як структура, так і географія української трудової міграції. Заступник голови групи німецьких радників Роберт Кірхнер (Robert Kirchner) зазначив, що якщо раніше головною метою українців, що їдуть на заробітки, була Росія, то тепер такою країною стала Польща. Там, за даними самого польського уряду, зараз перебуває півтора мільйона українських мігрантів. Кажуть, у Вроцлаві вже 10 відсотків містян - громадяни України.

До 2013 року до Польщі їхали переважно жінки (67 відсотків) і люди старше 36 років (71 відсоток). Починаючи від 2014 року, стало більше чоловіків (58 відсотків) і молодих людей віком від 18 до 35 років (65 відсотків). У 2018 році українці, що працюють за кордоном, відправили додому - у перерахунку - 10,9 мільярда доларів, що складає 8,3 відсотка українського ВВП. У 2019-му, за прогнозами, ця сума збільшиться до 12,2 мільярда. При цьому з Польщі, за даними Кірхнера, грошовий потік з кожним роком збільшується (1,3 мільярда у 2015-му, два - у 2016-му, 3,1 -  у 2017-му), а з Росії став майже втричі меншим, ніж із Польщі (1,8 мільярда у 2015-му, 1,4 - у 2016-му, 1,3 - у 2017-му).

Українські мігранти в ролі біженців?

У Польщі українців приваблює не тільки зарплата. Ця країна сама пережила роки масової еміграції - до Німеччини, Великобританії та інших країн ЄС виїхало близько двох мільйонів поляків. Тепер економіка Польщі зростає, безробіття тут, як і в Чехії або Угорщині, перебуває на рекордно низькому рівні, робочих рук бракує. Місце поляків, що поїхали, тепер займають українські трудові мігранти.

Позначається також і географічна та ментальна близькість, спорідненість мов, а ще, наголосив Бенц, той факт, що нова хвиля української еміграції в часі збіглась збіглась з міграційною кризою, яка сколихнула Європу. Біженців з арабських мусульманських країн у Польщі приймати не хочуть, "а білі слов'яни, що сповідують християнство, - інша справа". До того ж, додав він, українських мігрантів польський уряд використовував як алібі - коли Німеччина та інші країни ЄС стали закликати Польщу взяти на себе долю тягаря, пов'язаного з прийомом мігрантів. Ми, мовляв, українських біженців приймаємо, відповідали у Варшаві.

Заробляють у Польщі, витрачають в Україні

Користь від масової трудової міграції українців до Польщі та інших країн ЄС Маттіас Бенц і Роберт Кірхнер бачать у деяких аспектах. Один з них - збільшення рівня життя самих мігрантів та їхніх рідних, які залишились вдома. Отримані від заробітчан кошти їхні сім'ї, за даними Кірхнера, витрачають, зокрема, на споживання (31,7 відсотка), будівництво або придбання житла (19,4 відсотка), лікування (8,7 відсотка), лікування дітей (6,9 відсотка). Таким чином, стверджує експерт, українські трудові мігранти хоч і працюють за кордоном, але все рівно сприяють зростанню внутрішньоукраїнського споживання, що йде на користь вітчизняній економіці.

Ще один наслідок дефіциту кадрів, що з'явився в самій Україні, - бережливе ставлення українських підприємств до своїх співробітників. Керівник швейцарської фірми Vetropack, яка виготовляє під Києвом склотару, розповів кореспондентові Neue Zürcher Zeitung, що "за кожного робітника йому доводиться боротися". Те саме йому розповідали в одному з львівських банків. Така ситуація, за словами Бенца, по-перше, дає шанси пристойно працевлаштуватися тим, хто залишився в Україні, а по-друге, призводить до значного зростання зарплат - на 25 відсотків у 2015 році, орієнтовно ще на 20 відсотків - у поточному. "Якщо щось стає дефіцитом, то ціни на це зростають, - пояснив він. - У даному випадку зростають зарплати". Хоча в реальному вираженні, тобто, з урахуванням інфляції, це зростання і стає менш стрімким. За підрахункамии Кірхнера воно складало в 2018 році 15 відсотків, а в цьому році буде на рівні 10 відсотків.

Імпульс для модернізації українських фірм

Але, мабуть, найбільша користь від масової трудової еміграції українців - це стимул збільшувати продуктивність праці на українських підприємствах. "Еміграція працівників веде до зростання зарплат, а збільшення зарплат примушує фірми нарощувати ефективність виробництва, спонукає до інновацій, робить автоматизацію і дигіталізацію виробничих процесів більш вигідною", - пояснив Бенц.

За його оцінкою, ситуація в Україні, а також у Польщі та Чехії зовсім інша, ніж у країнах Західної Європи. Там через побоювання ліквідації великої кількості робочих місць і, відповідно, зростання безробіття,.до автоматизації та переходу на цифрові технології ставляться скептично.

Крім того, переважна кількість українців, які працюють за кордоном, поїхали туди не назавжди. За оцінками Анни Вахітової, близько 80 відсотків мають твердий намір повернутися. "Це не як в Ірландіі у ХІХ столітті, - нагадав Бенц, - коли півкраїни сіли на пароплави й відправилися за океан".

На його думку, повернувшись через кілька років назад, українські трудові мігранти привезуть додому безцінний досвід, у тому числі досвід сучасного менеджменту, якого, за переконанням Бенца та Кірхнера, більше за все бракує українській економіці.