Після того, як політичні бігборди "Взнала, що внук голосував за "регіони"..." з бабусею та котом в Дніпродзержинську серйозно занепокоїли місцеву владу, самі герої плакату стали сенсацією в інтернеті. Понад половина повідомлень в українських соціальних мережах – про бабусю й кота, вустами яких народ намагається висловити усе наболіле про владу й ситуацію в країні.

«Інтернет - це простір, здатний породжувати ідеї іншого рівня, які не можуть народити політики. І ось коли ці ідеї виплескуються в реальне життя, це стає для політиків страшним, незрозумілим, загрозливим – тоді вони починають неадекватно діяти», – так пояснив у коментарі DW відомий блогер Роман Шрайк шалений успіх білборду.

Владу інтернет не особливо турбує

Водночас Шрайк впевнений, що до більшості населення України історія про бабусю й кота не дійшла. «Є маса людей, які майже не користуються інтернетом і споживають інформацію із газет та телебачення, які контролюють політики та бізнесмени. Для влади інтернет є несуттєвим, адже за рівнем розвитку вона ще на феодальному рівні і не розуміє як з цим працювати. Поки інтернет не зачіпає стандартний простір, владу це не турбує», – пояснює Шрайк.

Хоча інший креативний протест із футболками «Спасибо жителям Донбасса» не призвів до серйозних змін, Шрайк вважає це явище початком більш вагомих політичних процесів, які стартують саме в інтернеті. «Важливим є сам принцип. Якби було більше людей, які б використовували білборди, стіни і будь-що інше для перенесення креативних речей з інтернету в реальне життя, це мало б набагато більше продуктивних результатів».

Зняти плакат – порушити свободу слова

Артем Біденко із Асоціації зовнішньої реклами України дивується тому, що влада так агресивно поставилася до "котячої" витівки. Він також пояснює, що сюжет дніпродзержинського рекламного білборду з бабцею та котом цілком відповідає всім нормам Закону про вибори та Закону про рекламу.

"Якщо справді є наказ зняти, заклеїти або зрубати плакат, то це порушення свободи слова, а також конституційне порушення, яке тягне за собою кримінальну відповідальність. Якщо хтось хотів повісити такий сюжет і отримати якийсь результат, необхідно було його вішати на щитах, які неможливо зняти, які мають дозволи, а потім через суди боротися і доводити, що міська влада діє незаконно", – говорить Біденко.

Між тим, походження бабусі й кота все ж вдалося з’ясувати. Бабуся у хустці, яка "переписала квартиру на кота, коли взнала, що той голосував за Партію регіонів", виявилася мешканкою Архангельської області, з'ясували журналісти газети "Комсомольськая правда в Україні". Про свою популярність в Україні вона навіть не підозрювала. Її фото, зроблене ще 2010 року, автори відомого колажу позичили на мандрівному блозі. Натомість зірковий кіт, за словами автора плакату, - український.

Українці втомилися від злого гумору

Шоумен Дмитро Чекалкін вважає, що добрий міфічний персонаж кота, на якого переписують майно, гуманізував та пом’якшив політичну дискусію в Україні, адже люди просто втомилися від злих карикатур і колажів. «У нас був проект «Веселі яйця», але веселі – від слова «весело». А сьогодні жартувати на політичні теми та на тему Януковича не дуже вже й виходить. Радше виходить по-злому та сумно. Скільки можна повторюватись про «проффесора» Януковича, або його шапки», – каже Чекалкін. На його думку, гумор про кота є безпрограшним, адже коти – улюблнці інтернету.

Кіт як об'єднуючий фактор

Засновниця сторінки "Бабуся й Кіт" на Facebook Лариса розповіла, що кожна картинка про кота і бабусю в інтернеті – це маленьке звернення не лише до свідомості українців, але й до їхньої підсвідомості. "Це також можливість передати внутрішнє обурення комусь іще, це – зародок певного внутрішнього протесту, який постійно живе всередині кожного українця".

Вона зовсім не вважає, що про кота сьогодні не говорить лише ледачий. "Якщо у 2004 році символом України стало яйце, яке повалило Януковича, то сьогодні об’єднуючим символом стає кіт. Але на відміну від яйця, у котикові кожен українець бачить себе", – вважає Лариса.