Сім законопроєктів, якими мають бути внесені суттєві зміни до Конституції України, новій Верховній Раді вдалося підтримати протягом одного дня у вівторок, 3 вересня. Усі їх передав на розгляд парламенту президент Володимир Зеленський як невідкладні.

Першим у порядку денному Верховної Ради стояв законопроєкт про зняття недоторканності з депутатів. З ним народні обранці напрочуд швидко впоралися, підтримавши у другому читанні 373 голосами. Не голосувала за нього лише фракція "Опозиційна платформа - За життя". Чи то від радості, чи від остраху перед майбутнім, депутати були настільки емоційними, що довелося зробити паузу в роботі. "Я вже майже три роки без депутатської недоторканості. Це не страшно. Треба завжди жити по закону, і совість буде чиста, і добре себе будеш почувати", - ділився досвідом з колегами по парламенту позафракційний депутат Вадим Новинський, з якого у Верховній Раді минулого скликання зняли депутатську недоторканість через розслідування кримінальної справи. 

Для чистої совісті

Також парламентарі погодилися значно обмежити склад Верховної Ради наступного скликання, відбирати мандати у тих колег, які прогулюють роботу в парламенті або голосують неособисто. Підтримала Верховна Рада і закріплення в Конституції право президента призначати керівника Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Державного бюро розслідування (ДБР), надати право українцям висувати свої законодавчі ініціативи тощо.

За процедурою зміни до Конституції розглядаються в три етапи: спочатку депутати ухвалюють рішення про направлення законопроєкту до Конституційного суду, аби він дав висновок, чи не суперечить ініціатива Конституції, потім на одній сесії депутати голосують за нього у першому читанні не менше, аніж 226 голосами, і потім на наступній сесії голосують за законопроєкт конституційною більшість у 300 голосів. Тож у вівторок депутати змогли зробити лише перший крок – направити законопроєкти до Конституційного суду.

Безсистемні ініціативи

Цього разу усі сім законопроєктів про внесення змін до Конституції депутати розглянули швидше, аніж будь-коли раніше. Більшість народних обранців від пропрезидентської фракції "Слуга народу" не вступали у дискусії з представниками інших фракцій, мовчки слухали їхню критику і дружно натискали кнопку "за", підтримуючи всі президентські ініціативи.

При цьому депутати фракцій "Європейська солідарність", "Батьківщина" та "Голос" дорікали, що всі законопроєкти виписані формально, абстрактними словами без конкретики. Окрім цього, були зауваження, що нагальність жодного з них не аргументована. Також депутатів з опозиційних фракцій обурило те, що ще на першому засіданні 29 серпня більшість "Слуги народу" проголосувала про скорочення строків подання альтернативних законопроєктів, тому ніхто з депутатів не зміг підготувати альтернативного варіанту для президентських ініціатив. "Величезна кількість законопроєктів, не пов'язаних між собою, безсистемних, почасти безглуздих, почасти незрозумілих, почасти шкідливих. Ви знаєте, не можна запхати все, Конституція існує для цього. В мене пропозиція до тих, хто в принципі підтримує ці законопроєкти: ще раз перечитайте. Я не впевнений, що ви навіть розумієте, про що йдеться, а якщо розумієте, то поставте собі питання: чи варто робити з Біблії комікс, це трохи інший жанр", - апелював до депутатів від "Слуги народу" голова фракції "Голос" Сергій Рахманін.

За його словами, були недотримані процедури подання альтернативних законопроєктів, немає висновків головних комітетів та висновків науково-експертного управління, хоча це є обов'язковою вимогою для конституційних законопроєктів. Натомість ні "Голос", ні депутатів з інших фракцій пропрезидентська більшість не почула.

"Адекватизація" процесу?

На критику в правлячій фракції реагують спокійно. "Депутати представляють народ України. Якщо населення Україн, на жаль, не збільшувалося, то чисельність депутатського корпусу має на це адекватно реагувати. Тому те, що зараз,  - це адекватизація процесу", - пояснив журналістам наймолодший  парламентар Верховної Ради, 23-річний депутат фракції "Слуга народу" Святослав Юраш логіку конституційних змін від президента. Натомість пояснити, чому саме 300 депутатів має бути у Верховній Раді і чому перед цим не проводився всеукраїнський перепис населення, представники цієї фракції так і не змогли. "Ми хочемо Україні миру і спокою, а коли ми бачимо, що серед 450 нинішніх депутатів виникає жахливий деструктив, і замість того, щоб приймати ефективні рішення, відбуваються інсинуації і перекручування фактів, цього допускати не можна. Тому ми пропонуємо зменшити кількість депутатів", - наголошує ще один депутат з фракції "Слуга народу" Микола Стефанчук, брат віцеспікера Руслана Стефанчука.

Не голосував - віддай мандат

Окрім цього, депутати підтримали пропозицію президента відбирати мандат  у народного обранця за неперсональне голосування та прогули. Відсутність без поважних причин на третині пленарних засідань Ради чи засідань комітету, членом якого він є, протягом однієї чергової сесії може стати причиною дострокового припинення повноважень народного депутата України. "Мені здається, що найкраща запорука для особистого голосування - це введення сенсорної кнопки. І попередня Верховна Рада все зробила для того, щоб ми могли вже з вересня її запровадити. Коли ви це зробите?" - допитувалася співголова фракції "Європейської солідарності" Ірина Геращенко перед голосуванням за цю ініціативу, однак її не почули.

"Минула Верховна Рада ввійшла в історію, бо прославилася тим, що тупо не ходила на роботу. Ми всі пам'ятаємо ці чудесні кадри цього залу, особливо в п'ятницю, депутатів просто не було, чим, власне, вони і вбили довіру українського народу до інституції, до українського парламенту. Так само депутати минулого скликання, власне, як і попереднього, зловживали кнопкодавством. Це треба виправляти", - сказав депутат з фракції "Голос" Андрій Осадчук. 279 голосами парламент підтримав відправку цієї ініціативи Володимира Зеленского до Конституційного суду. "Європейська солідарність" голосувала проти.