Міністр закордонних справ Ірану Мохаммад Джавад Заріф, який прибув у Брюссель у вівторок, 15 травня, за останні дні налітав достатньо кілометрів. До бельгійської столиці він вирушив з Тегерана через Пекін та Москву, щоб обговорити з іншими сторонами договору збереження так званої "ядерної угоди". Сполучені Штати тиждень тому вийшли з угоди, яку уклали 2015 року і яка мала втримати Іран від розробки ядерної зброї. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров та три глави МЗС європейських учасників угоди - Франції, Великобританії та Німеччини - оголосили, що хотіли б зберегти угоду, яка з їхньої точки зору цілком успішно діяла. Однак існують важливі проблеми, які в Брюсселі варто обговорити:

Часові рамки

Від інших сторін угоди Іран вимагає гарантій того, що домовленості продовжать діяти навіть без США. Через 60 днів Іран хоче отримати відповідь. Євросоюз просить 90 днів. "Нам треба вирішити, чи справді ми зможемо вкластися в ці часові рамки," - заявив у Брюсселі статсміністр міністерства закордонних справ ФРН Міхаель Рот (Michael Roth). США погрожують, що впродовж 90-180 днів американські санкції почнуть діяти і проти європейських компаній.

Санкції

Іран вимагає щось на кшталт компенсацій за збитки, з якими він зіткнеться, щойно почнуть діяти американські санкції. Хоча президент США Дональд Трамп і пообіцяв відновити жорсткі санкції проти Тегерана, не зовсім зрозуміло, наскільки значними будуть втрати. Глава німецького зовнішньополітичного відомства Гайко Маас (Heiko Maas) заявив: Іран потребує "економічних стимулів", щоб залишитися в угоді.

Захист від вторинних санкцій

США також хочуть покарати ті країни та компанії, які продовжать співпрацю з Іраном. Міністр фінансів Франції Бруно ле Мер повідомив, що його країна створить певний "механізм" захисту своїх компаній. За його словами, він хотів би вивести французький бізнес з-під удару санкцій. Начебто і Єврокомісія працює над відповідними заходами. Глава МЗС Німеччини Гайко Маас висловився більш стримано. На його думку повністю захистити економічні інтереси німецького бізнесу в Ірані буде непросто. Його колега з Люксембургу Жан Ассельборн (Jean Asselborn) запропонував запровадити нову ліцензію ЄС на торгівлю з Іраном, щоб усунути вплив США в цьому питанні. Імпорт іранської нафти має і надалі продовжуватися, розвинув свою думку Ассельборн в інтерв'ю німецькій радіостанції Deutschlandfunk: "Я не бачу в цьому нічого незаконного. Американці не можуть просто так вирішити, що певні речі віднині неможливі."

Перемовини

ЄС зацікавлений у тому, щоб втримати США в ядерній угоді з Іраном. Тому президент Франції Еммануель Макрон запропонував "розширення" домовленостей. Варто обговорити й політику експансії Ірану в регіоні, його дії в Сирії та іранську ракетну програму. Ті пункти ядерної угоди, які критикував Дональд Трамп, і, згідно з якими, зобов'язання Ірану діють тільки до 2025 року, також потребують перевірки. Цю пропозицію в принципі підтримують і європейські країни. Питання тільки в тому, чи погодиться Іран на нові перемовини та на доповнення до угоди.

Відносини зі США та Росією

Односторонній вихід США з ядерної угоди з Іраном, на думку статсміністра в німецькому МЗС Міхаеля Рота, "сильно затьмарює трансатлантичні відносини". Міністр закордонних справ Франції Жан-Ів Ле Дріан перед зустріччю роздратовано заявив, що США "не є економічною поліцією для решти світу". Питання в тому, чи варто ЄС зближуватися з Росією та чи скористається ситуацією Москва, щоб добитися поступок від Євросоюзу. Зрештою, постає питання і щодо того, чи справді ядерна угода з Іраном є в довгостроковій перспективі життєздатною без США як її гаранта. Американські дипломати оголосили, що США й надалі підтримуватимуть інспекції МАГАТЕ в Ірані. Попри це, в суботу, 12 травня, головний інспектор агенства, представник Фінляндії Теро Варьйоранта, несподівано подав у відставку.