Арт-ринок переживає в останні роки справжній бум. У твори мистецтва вкладають мільйони. Але далеко не завжди є зрозумілим, звідки ці гроші.
Реклама
Розслідування Panama Papers у 2016 році, серед іншого, показало: "панамські досьє" пов'язані і з торгівлею творами мистецтва. Підставні фірми з офшорною адресою використовувалися для нелегального арт-дилерства. Так створювалися навіть цінні колекції, придбані за власні гроші, походження яких було абсолютно непрозорим. Сліди часто вели до Швейцарії, на так звані "безмитні склади", тобто сховища, які розташовані у зонах, вільних від оподаткування та митних зборів. У Швейцарії їх понад двісті.
Склад шедеврів
Сьогодні ніхто вже не приходить на аукціони з кейсами, набитими грошима. Великі чиновники з країн, де процвітає корупція, мафіозі і мільярдери, які заробили свої статки не цілком легальним способом, мають адвокатів, довірених осіб, підставні фірми... Твори мистецтва якнайкраще пасують для відмивання грошей, тому що не можна об'єктивно встановити їхню точну вартість. А зберігати шедеври можна на безмитних складах. Це навіть краще, ніж у банку, тому що ні перед ким не треба звітувати, що саме там зберігається і на яку суму. А продавши ці твори мистецтва, можна "відмити" гроші.
Відома британська журналістка Джорджина Адам познайомилася свого часу зі швейцарцем Івом Був'є, який спеціалізується саме на транспортуванні та зберіганні творів мистецтва в зонах, вільних від митного оподаткування. Був'є володіє такими сховищами в Женеві, Люксембурзі та Сінгапурі. Площа цих величезних приміщень, розташованих в порту або в безпосередній близькості від аеропорту, становить десятки тисяч квадратних метрів. У розмові з журналісткою Був'є стверджував, що там зберігається переважно золото. Але, як розповіла Джорджина Адам в інтерв'ю німецькому журналу Blau, вона кілька разів зустрічала його на художніх ярмарках, де він рекламував свої склади в зонах "порто франко", і, крім того, займався арт-дилерством.
Як "розкручували" російського олігарха
У 2015 році спалахнув скандал через позов, який проти Був'є подав російський олігарх Дмитро Риболовлєв. Мільярдер і колекціонер творів мистецтва поскаржився на те, що Був'є намагався продати йому картину Марка Ротко за 140 мільйонів євро, ринкова вартість якої становила лише половину цієї суми. Під час процесу з'ясувалося, що Риболовлєв придбав за посередництва швейцарця загалом близько чотирьох десятків шедеврів мистецтва, заплативши за них, за деякими оцінками, не менш двох мільярдів доларів.
Скандальне шахрайство призвело до того, що заговорили і про безмитні сховища, і про те, чому Риболовлєв платив так багато за картини. Втім, офіційних звинувачень у відмиванні грошей ніхто нікому не висував. Правда, рахунки на подібні фінансові операції оформлялися в податкових оазах на кшталт Віргінських островів, тому Був'є також звинуватили в ухиленні від сплати податків.
Мільйон євро штрафу
Цей та інші скандали призвели до посилення Європейським Союзом правил контролю за фінансовими операціями і можливим відмиванням грошей. Сьогодні художні галереї, торговці творами мистецтва та аукціонні будинки також повинні повідомляти про факти всіх платежів і джерела грошей на суму понад 10 тисяч євро, навіть якщо ця сума виплачується не одразу, а частинами, але виплати пов'язані між собою. До минулого року обов'язковий для декларування мінімум становив 15 тисяч євро.
Оплата готівкою - звичайна справа для торгівлі творами мистецтва. Причому, дуже часто, побоюючись втратити клієнта, арт-дилери не питають, звідки гроші, хоча, в принципі, повинні були б. Тепер за подібні угоди, якщо походження грошей є незрозумілим, їм доведеться платити відчутні штрафи. Навіть якщо вони просто невчасно подали декларацію, їх можуть оштрафувати на 30 тисяч євро. А вже якщо з'ясується, що заплачені за твори мистецтва гроші, незалежно від суми, - кримінального походження, то доведеться платити до мільйона євро або подвійну ціну проданої картини.
Між іншим, запровадження цих правил викликало серйозний опір з боку арт-дилерів, особливо в Швейцарії. Вони протестували проти, як вони висловлювалися, "державного регулювання" ринку творів мистецтва. Проте, в Німеччині ці правила запровадили. Але наскільки послідовно вдасться втілити їх у життя - покаже час.
Викрадене мистецтво: світ вперше побачить колекцію Ґурлітта (02.11.2017)
02:05
Сальвадор Далі та його музи
У великого сюрреаліста Сальвадора Далі була одна-єдина жінка: його муза, дружина і коханка - незбагненна і прекрасна Гала. Чи все ж таки це не зовсім так?
Фото: picture-alliance/United Archives
Спірне батьківство
У 2015 році Марія Пілар Абель Мартінес, яка народилася 1 лютого 1956 року в каталонському місті Фігерасі, де похований Сальвадор Далі, подала позов на встановлення батьківства. Професійна ворожка, ведуча програми "пророцтв" на телебаченні каталонської Жірони, стверджує, що великий художник-сюрреаліст - її кровний батько. У червні 2017 року суд задовольнив позов. Тіло Далі ексгумували 20 липня.
Фото: picture-alliance/dpa/A. Dalmau/H.Ossinger
Могила Далі
Могила Далі розташована в театрі-музеї Сальвадора Далі, створеному ним самим у Фігерасі. Він заповів поховати себе так, щоб по могилі ходили люди, тому тіло замуроване в склепі під центральним залом музею. Далі помер 23 січня 1989 року на 85-му році життя.
Фото: picture-alliance/dpa
Вигідні родинні зв'язки
Ексгумація була проведена ввечері після закриття музею. Результати експертизи очікуються до вересня. Якщо ДНК Марії Пілар Абель Мартінес і Далі співпадуть, то вона зможе претендувати на його прізвище, авторські права і частину спадщини. За деякими оцінками, ідеться про суму в 300 мільйонів євро. За даними ЗМІ, фінансова ситуація ймовірної позашлюбної доньки художника жалюгідна.
Фото: picture alliance/AP/M. Fernandez
Таємний зв'язок у Порт Льїгаті
Марія Пілар Абель Мартінес стверджує, що дізналася про те, що нібито є позашлюбною донькою Далі, від своєї бабусі, матері її офіційного батька. Та, за її словами, знала про таємний зв'язок матері Марії з художником у Порт Льїгаті і вважала свою онуку такою ж "дивною", як і її біологічного батька. Фото: Маєток Далі в Порт Льїгаті на місці купленого Далі рибальського будиночка.
Фото: picture-alliance/dpa/R. Holschneider
Джерело щастя і натхнення
У Порт Льїгаті Сальвадор Далі оселився у 1930 році не один. Разом із ним до рибальського села в околицях Кадакеса переїхала з Парижа Гала, його дружина, коханка, муза і менеджерка, яку він боготворив і яка зробила його щасливою людиною й найуспішнішим серед сюрреалістів художником. Фото: Сальвадор Далі і Гала у 1962 році.
Фото: picture-alliance/dpa
Богиня з Казані
Юний Далі був відомий своєю ексцентричністю, незвичайною манерою живопису і панічним страхом перед жінками. До 25 років, як повідомляють біографи, Сальвадор залишався незайманим. Його життя змінилося в той момент, коли у 1929 році він побачив російську дружину французького поета Поля Елюара, який гостював у нього, Олену Іванівну Дьяконову з Казані.
Фото: picture alliance/Heritage Images
Приваблива і незбагненна
Ще в юному віці Гала мала фатальну жіночу привабливість, фантастичну інтуїцію і практичну кмітливість. Познайомившись зі своїм першим чоловіком у Швейцарії в 1912 році, де обидва лікувалися від туберкульозу, але підхопили любовну лихоманку, вона поїхала до Франції. Так вона уникла революції в Росії і з головою поринула в богемне життя Парижа.
Фото: picture-allianc/dpa/R. Holschneider
Джерело натхнення
Чоловіки, як правило, мріють про безкорисну й віддану жінку, пристрасну, яка розуміє й готова підтримати у скрутну хвилину. Сальвадору Далі пощастило - він знайшов матір, коханку й подругу в одній особі. Гала стала для нього жінкою, про яку менш щасливим чоловікам залишається тільки мріяти, і майже єдиною жіночою моделлю в його творчості.
Фото: picture-alliance/United Archives
Муза сюрреалістів
Із 1930 року Гала почала жити з Далі. Історія показує, що вона зробила правильний вибір, залишивши чоловіка й дитину заради людини, яка з її допомогою розвинула свою геніальність і досягла вершин визнання. З поваги до колишнього чоловіка Гала не вінчалася з Далі до тих пір, поки Поль був живий. Той, не дивлячись на цілком щасливе особисте життя, майже до самої смерті писав їй любовні листи.
Фото: picture-alliance/United Archives
Пігмаліон і Галатея
"Скоро ви будете таким, яким я хочу вас бачити, мій хлопчику", - так говорила муза своєму художникові. Гала не тільки часто позувала Далі - вона присутня на його картинах в алегорії сну, в образі Божої матері і навіть Христа. Гала взяла на себе також всі побутові турботи і займалася продажем його картин.
Фото: picture-alliance/dpa/London Express
На схилі літ
Безхмарне щастя затьмарила старість. Елегантна і завжди блискуча Гала не могла завадити природному процесу старіння. Не допомагали ані дієти, ані пластичні операції, ані молоді коханці. На схилі літ вона віддалилася від Дали. "Сальвадору все одно, у кожного з нас своє життя", - відверто казала Гала під час спілкування з журналістами.
Фото: picture-alliance/dpa/AFP
Любов на трьох
Гала була на 10 років старшою за Сальвадора Далі. Неординарна у всьому, вона знайшла у собі сили "поступитися" його юній фаворитці Аманді Лір (третя ліворуч), коли зрозуміла, наскільки добре Далі почувається в її товаристві. Французька поп-співачка, актриса і модель надала старіючому художникові можливість реалізуватися як сильному і впевненому чоловікові.
Фото: picture alliance/akg-images/H. Vassal
Життя без музи
Зі смертю Гали у 1982 році Сальвадор Далі залишив полотно і пензлі й майже повністю занурився в безумство: цілими днями нічого не їв, говорив нерозбірливо, дратувався без приводів. У хвилини спокою він просто сидів біля закритого вікна і дивився в порожнечу. Так без своєї музи Далі прожив ще сім років.