У Києві від початку не було надмірних сподівань на прорив у стосунках з НАТО на саміті в Брюсселі, що відбувся 11-12 липня. Ще за кілька днів до цієї події глава представництва України при НАТО Вадим Пристайко заявив, що Альянс не готовий запросити Україну до участі в програмі для особливих партнерів (Enhance Opportunity Program). А екс-голова Служби зовнішньої розвідки України Микола Маломуж пояснив це невиконанням діючої щорічної програми з адаптації українських стандартів до стандартів НАТО. "Україна не виконує низку критеріїв, особливо в галузі впровадження реформ в секторі демократії, боротьбі зі злочинністю, подолання корупції, а також в секторі адаптації наших Збройних сил до стандартів НАТО", - сказав Маломуж.

Водночас лідер партії "Народний фронт", яка входить до правлячої коаліції і екс-прем'єр України Арсеній Яценюк закликав Захід зробити план дій щодо членства України в НАТО реальною перспективою.

Найважливішим результатом саміту НАТО в Україні вважається підтвердження в підсумкових документах права України "самостійно вирішувати власне майбутнє та зовнішньополітичний курс без втручання ззовні". Українські політики і експерти називають це визнанням прагнення України до членства в НАТО. Екс-міністр закордонних справ України Володимир Огризко в інтерв'ю DW схвалив жорсткі формулювання НАТО щодо засудження воєнної агресії Росії проти України та незаконної анексії Криму.

Угорський фактор

Успіхом вважається і згадка у заяві за підсумками засідання Грузія-Україна-НАТО миротворчої місії ООН, яка "має отримати доступ до всієї території конфлікту на Донбасі, включно з російсько-українським кордоном". В заяві спровокована Росією війна на Донбасі названа такою, що "залишається головним викликом для євроатлантичної безпеки". Самий факт засідання цієї тристоронньої комісії також є успіхом української дипломатії на тлі блокування Угорщиною засідання комісії Україна-НАТО, сказав депутат Верховної Ради Вадим Денисенко.

Незадоволена посиленням захисту української мови в освіті для громадян України, Угорщина погрожувала не лише заблокувати засідання цієї комісії, але й ухвалення нею будь-яких рішень щодо України. Аналітик київського Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Володимир Горбач пояснив це намаганням офіційного Будапешта набити собі ціну у стосунках зі Сполученими Штатами. "Американський тиск на угорський МЗС не допоміг. Угорці зробили вигляд, що пішли на переговори з українцями, але не отримавши згоди на зустріч з Трампом, повернулися на попередню позицію", - нагадав Горбач.

Неявна присутність Росії

У Києві позитивно поставилися й до критики з боку американського президента Дональда Трампа щодо "Північного потоку - 2", який у черговий раз виступив проти спорудження скандального газогону. Трамп вважає неприйнятним, що США несуть тягар видатків на оборону НАТО, а інші держави-члени укладають торгівельні угоди з Росією.

До останнього часу було незрозуміло, чи відбудеться особиста зустріч Трампа на полях саміту з українським президентом Петром Порошенком. А коли вона таки відбулася, це розцінили в Києві, як одне з досягнень української дипломатії напередодні переговорів американського лідера з російським президентом Володимиром Путіним. "Хай ця зустріч була недовгою, але і за 20 хвилин можна викласти важливі для України позиції. Тепер ми можемо сподіватися, що без нас - нас женити вже не будуть", - сказав DW Володимир Огризко.