Євросоюз зробив важливий крок до своєї стратегічної мети - диверсифікувати постачальників і маршрути постачання природного газу, аби знизити таким чином залежність від "Газпрому" та Росії. Компанія-оператор Трансадріатичного трубопроводу (Trans Adriatic Pipeline, TAP), прокладеного від кордону Туреччини через Грецію, Албанію та Адріатичне море в Італію, після чотирьох з половиною років будівництва оголосила 15 листопада про початок комерційних поставок азербайджанського газу до ЄС.

Таким чином запрацював так званий Південний газовий коридор, який іде в обхід РФ з Азербайджану через Грузію і всю територію Туреччини, де в 2019 році було завершено будівництво Трансанатолійського трубопроводу TANAP.

Читайте також: Данія дозволила експлуатацію газогону "Північний потік-2"

Проєкт Nabucco провалився - успішна друга спроба

Зазвичай події такого масштабу супроводжуються урочистою церемонією, під час якої президенти і прем'єри країн-учасниць разом повертають великий символічний вентиль. Нічого такого цього разу не було, що, радше за все, можна пояснити дуже напруженими відносинами між Туреччиною та Грецією через суперечку навколо родовищ газу в Середземному морі. У цій ситуації лідери двох країн навряд чи хотіли спільно позувати перед камерами, тим більше на заході, присвяченому саме газу. Але певну роль могла відіграти і пандемія коронавірусу.

У будь-якому разі, TAP почав працювати тихо і практично непомітно. Однак відсутність промов про історичне значення цього трубопроводу не повинно вводити в оману: наприкінці 2020 року на європейському ринку газу відбулася не кардинальна, але все ж досить суттєва зміна розкладу сил. Євросоюз з другої спроби - адже проєкт Nabucco довелося поховати - забезпечив собі можливість отримувати газ з регіону Каспійського моря незалежно від Росії.

Поки що йдеться про 10 мільярдів кубометрів на рік, однак потужність TAP протяжністю у 878 кілометрів у перспективі може бути подвоєна до 20 мільярдів.

Друга нитка "Турецького потоку" отримала конкурента

Для порівняння, недобудований російський газопровід "Північний потік-2" набагато потужніший - дві його нитки розраховані на 55 мільярдів кубометрів. Водночас друга нитка "Турецького потоку", призначена для постачання країнам Південно-Східної Європи і у чималій мірі - конкурент TAP, має співмірну потужність у 15,75 мільярда кубометрів.

Щоправда, на такі обсяги вона зможе вийти не раніше другої половини 2022 року, коли планується спорудити необхідну транспортну інфраструктуру в Угорщині (вона розраховує і на азербайджанський газ) з можливістю подальшого прокачування газу до Австрії. Поки ж добудовується продовження цієї нитки на території Болгарії в сторону Сербії. Ці роботи повинні бути завершені в грудні 2020 року.

Болгарія вже майже рік отримує російський газ з другої нитки "Турецького потоку", але з 1 січня 2021 року збирається почати імпортувати і азербайджанський газ. Про це 16 листопада, на наступний день після початку комерційної експлуатації TAP, оголосив болгарський прем'єр-міністр Бойко Борисов. З цією метою до кінця року має бути добудований газопровід IGB протяжністю у 182 кілометри, який споруджується за підтримки ЄС.

TAP і IGB покладуть край залежності Болгарії від "Газпрому"

Такі газопроводи називаються інтерконекторами - вони з'єднують національні газотранспортні системи, у цьому випадку болгарську і грецьку. У підсумку Болгарія зможе закуповувати не тільки азербайджанський газ з TAP, а й також завозити скраплений природний газ через грецький СПГ-термінал Реветуса, а в перспективі - й через регазифікаційне судно в Александруполісі. Проєктна потужність IGB - 3 мільярди кубометрів на рік з можливістю наростити її до 5 мільярдів.

Якщо врахувати, що в 2019 році "Газпром" поставив до Болгарії 2,4 мільярда кубометрів, стає зрозуміло - завдяки початку  експлуатації TAP та IGB один з найбільш залежних від російського газу членів ЄС радикально диверсифікує своїх постачальників і шляхи доставки.

Це не означає, що Болгарія припинить великі закупівлі в "Газпрому", але її позиції на переговорах про ціни та умови радикально покращилися, адже своє майже монопольне становище на болгарському ринку російська компанія тепер втратила.

Росії доведеться конкурувати з Азербайджаном за ринок Італії

Однак найбільш болючим наслідком здачі в експлуатацію TAP стане для "Газпрому" істотне посилення конкуренції в Італії, а це після Німеччини - найважливіший ринок збуту газу на найважливішому для російської компанії західному напрямку експорту. У 2019 році Італія купила у "Газпрому" 22,1 мільярда кубометрів, але вже в наступному році ця країна може отримати Південним газовим коридором близько 7-8 мільярдів кубометрів азербайджанського газу (інші 2-3 мільярди поділять між собою Греція, Албанія і Болгарія).

Тож через прихід до Італії нового конкурента, який буде всіма силами прагнути затвердитись на ринку, "Газпром" може теоретично позбутися третини своїх продажів, чи навіть більше, адже в умовах дуже ймовірних суворих карантинних обмежень майбутньою зимою і супутньої економічної кризи попит на газ на італійському ринку виявиться в 2021 році з великою ймовірністю нижчим, ніж він був у 2019 році.

Але навіть якщо "Газпрому" вдасться більшою мірою зберегти обсяги продажів, розраховувати після здачі в експлуатацію TAP на їх суттєве збільшення в Італії, а також на значне зростання цін, мабуть, вже не слід. Адже на цей ринок вийшов новий сильний гравець.