Після низки останніх терактів турецька влада блокуванням обмежила доступ до найважливіших каналів соціальних мереж. Таку політику турецького уряду відстежувала організація Turkey Blocks впродовж останніх восьми кризових ситуацій, що мали місце у Туреччині, у тому числі й вчинені з вересня 2015 року теракти. Якщо вірити даним Turkey Blocks, обмеження тривають в середньому від 12 до 14 годин після самої події. Так само і під час путчу в ніч з 15 на 16 липня Turkey Blocks спостерігала за платформами в соціальних мережах, де було таке:

"У той час, коли ми відстежували сторінки, нам було чути як у небі над Стамбулом проносяться літаки. Це було таки божевілля", - розповідає у розмові з DW Алп Токер, який є ініціатором та керівником Turkey Blocks. Цього разу, каже Токер, обмеження тривали менше ніж зазвичай - близько двох годин.

Щойно обмеження скасували, президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган поширив соціальними мережами своє звернення до турецького народу. Користуючись Facebook та WhatsApp, він напряму звернувся до населення з закликом протестувати проти путчистів. Приблизно такий самий заклик він поширив і в Twitter.

У звернененні до восьми мільйонів фоловерів він закликав населення виходити на аеропорти та громадські місця, щоб протистояти військовим-заколотникам.

Крім того, Ердоган звернувся через додаток для відеодзвінків FaceTime до телеканалу CNN Türk. У віконці на дисплеї iPhone було видно Ердогана, який сидить перед занавіскою та говорить. Смартфон тримала в руках ведуча новин Ханде Фірат. Згодом вона зізналася в інтерв'ю німецькому виданню Bild: "Спочатку мої руки тремтіли", - сказала журналістка.

"Це було вкрай незвично", - каже Алп Токер. "Зазвичай Ердоган куди більше полюбляє дуже формальні виступи", - пояснює експерт. Репортер The Globe and Mail пояснює ситуацію як "віху в добу зростання впливу цифрових медіа на перебіг світових подій". Стамбульський експерт з розвитку соціальних мереж Сердар Пактін заявив з цього приводу у розмові з DW: "Це була, мабуть, найшвидша відповідь уряду, яку тільки можна собі уявити".

Тисячі прихильників Ердогана відповіли на його відеозаклик і самі активізувалися в соціальних медіа. "На платформі Periscope можна було побачити відео, які наживо демонстрували масштаби руйнувань. Це спонукало людей вийти на вулиці", - каже Токер.

На противагу цьому "військові не мали продуманої стратегії комунікації, аби досягти мас". Вони просто штурмували приміщення великих телеканалів, "у застарілий спосіб", як стверджує у розмові з DW Еркан Сака, який працює доцентом в інституті комунікації в університеті Білгі в Стамбулі.

Як турецькі громадяни відреагували на блокаду

А втім, Реджеп Таїп Ердоган не зажив собі слави своєю відкритістю до соціальних медіа. Навпаки, він відомий саме тим, що цензурує їх. Особливо, коли побоюється, що ними можуть скористатися його критики. 2013 року під час протестів у парку Гезі Ердоган назвав Twitter "найгіршою загрозою для суспільства".

Попри це сам президент Туреччини приєднався до Twitter ще 2009 року й регулярно нею користується. Таке саме суперечливе ставлення він має й до Facebook. Але зараз громадяни Туреччини "настільки звикли до подвійних стандартів, що на це вже ніхто не нарікає", вважає Сака. "Туреччина - це країна, де панують парадокси, дилеми та протиріччя", - каже Пактін.

Дехто з користувачів інтернетом у Туреччині знає, як обійти блокування та обмеження на користування соціальними мережами. Для цього можна, скажімо, скористатися так званими VPN-доступами (Virtual Private Networks) або ж програмами, які дозволяють анонімну активність в інтернеті, як, приміром, відома програма Tor. "Більшість турків добре знаються на цьому", - пояснює Сака. Він помітив, що багато громадян почали переходити з WhatsApp на Telegram чи Signal - закодований месенджер аудіоповідомлень, котрий колись радив Едвард Сноуден.

Так діє обмеження на користування інтернетом у Туреччині

Утім, більшість турецького населення не переймається тим, як можна відшукати альтернативи заблокованим сайтам, заявляє Токер. Багато туристів, які вишукували потрібну для себе інформацію у ніч на суботу, 16 липня, так само й гадки не мали, як обійти блокування. Так, приміром, виглядав тоді дисплей у користувачів, які не змогли обійти обмеження:

Turkey Blocks стала першою організацією, що за допомогою конкретних даних змогла довести наявність у Туреччині певної форми блокування окремих сайтів.

Її спостереження призвели до того, що до заблокованих сайтів належав і YouTube. Після скоєного у червні теракту в аеропорту імені Ататюрка в Стамбулі, вперше було заблоковано доступ до ресурсу YouTube. "Це - новий поворотний момент у їхній стратегії", - каже Токер та додає, що до такого рішення могли підштовхнути, ймовірно, викладені на YouTube відео з наслідками скоєних у березні терактів у Анкарі.

Токер наголошує, що обмеження не були "скоординовані централізовано, як у Агентства національної безпеки (NSA)". Навіть якщо вказівки й надходили від турецького відомства TiB, що відає телекомунікаціями, самі обмеження накладали індивідуально окремі інтернет-провайдери, веде далі Токер.

Цензура та "заходи чистки" після путчу

Після спроби захоплення влади військовими складається враження, що турецький уряд ще більше обмежить право на свободу думки. Відомство TiB, за даними багатьох джерел, заблокувало доступ до 20 турецьких сайтів. Хоч ці сайти можна переглядати, користуючись альтернативними можливостями, але скорочення кількості читачів "позначається на обсягах надходжень від реклами цих сайтів", - пояснює Сака.

Небезпека веде до самоцензури

Сака також встановив, що з 15 липня чимало турецьких користувачів Twitter змінили налаштування своїх акаунтів на "приватні", навіть попри те, що вже мали тисячі фоловерів. Після оголошених "чисток" внаслідок спроби перевороту та погроз Ердогана повернутися до смертної кари, "багато людей бояться і цензурують самі себе", - зазначає Сака.

"Люди відчувають, що їх змушують обирати між військовими та Партією справедливості та розвитку (AKP). Якщо цього не робиш, стаєш підозрілим. А це веде до поляризації", - стверджує Сака.