У Франції третя у світі - після Ізраїлю та США - єврейська громада. Через посилення в країні антисемітських настроїв французькі євреї почуваються дедалі менш комфортно. Репортаж DW.
Реклама
Ми зустрічаємось в одній з паризьких синагог. П'ятниця, за кілька годин - шабат. Ілан Шалом починає післяобідню молитву. Він так занурений у неї, що не помічає, як повз нього проходять двоє хлопчиків у ярмулках, котрі прямують до сусіднього приміщення на заняття музикою. "Якщо я почав читати молитву, то не можу її просто так перервати", - пояснює чоловік пізніше кореспондентові DW. 34-річний Ілан Шалом в джинсах і кедах - пересічний батько родини, який сповідує юдаїзм. Він регулярно відвідує синагогу, є активним членом місцевої єврейської громади. "Але, перш за все, я француз. І це для мене важливо", - говорить він.
Євреї переїжджають в сільську місцевість
За даними міністерства внутрішніх справ Франції, в 2018 році щодо євреїв скоєно 540 злочинів, що на 74 відсотки більше у порівнянні з попереднім роком. Однак це лише офіційні дані, наголошує в інтерв'ю DW президент Ради єврейських громад Франції Франсіс Каліфат.
Далеко не всі антисемітські випади - наприклад, образливі написи на поштових скриньках будинків, де мешкають євреї, - стають предметом розслідування поліції. Тому неофіційна статистика злочинів, скоєних проти євреїв, набагато вища, зазначає Каліфат. Це призводить до певних наслідків для єврейської громади Франції - третій за чисельністю у світі після Ізраїлю та США. Батьки замислюються над тим, щоб забрати дітей зі звичайних шкіл, де їх ображають. Його турбує і те, що дедалі більше єврейських родин перебираються до сільської місцевості, оскільки в містах більше не почуваються в безпеці.
Старі кліше породжують нову хвилю ненависті
У паризькій синагозі Ілан Шалом дбайливо розгортає Тору і торкається до неї губами. Увечері, перед тим, як святкувати шабат зі своєю сім'єю, він читатиме тут молитву. Поки ж в синагозі людно і голосно. В одному приміщенні малюють діти. Маленька дівчинка, не звертаючи уваги на дорослих, поспішає до них приєднатися.
"Ми охоче зустрічаємося тут наприкінці тижня. Багато хто приходить сюди з маленькими дітьми. Для них передбачена спеціальна програма", - пояснює Делфіне Таєб і показує на приміщення, де можна випити кави. Вона вважає, що суспільні настрої у Франції дуже сильно змінилися, тому доводиться проявляти обережність.
Антисемітизм не тільки з боку правих популістів
"Про Ізраїль та про те, що я єврейка, я майже ніколи не згадую. Не можна бути впевненою у тому, що за цим нічого не станеться", - пояснює Делфіне Таєб. Їй вже кілька разів доводилося чути на свою адресу: "Повертайся в Тель-Авів!" Її син чотири роки тому переїхав з Франції до Ізраїлю.
Після теракту в єврейському супермаркеті в 2015 році та атаки на редакцію сатиричного журналу Charlie Hebdo, згідно з даними міністерства внутрішніх справ Франції, протягом півроку країну залишили понад 7000 французів, які сповідують юдаїзм. На даний час у Франції мешкають понад 500 тисяч євреїв.
Третина усіх злочинів, скоєних щодо євреїв, стосувалась псування їхнього майна. Ще третина - фізичне насильство, інші - погрози і образи, розповідає соціолог Нонна Маєр. "Антисемітизм у Франції - це одна з форм расизму, який ми спостерігаємо", - зазначає вона в інтерв'ю DW.
Євреї як ворожий образ недосяжної еліти
"Це явище не виникло раптово і нізвідки. Новим є лише те, що зараз антисемітизм виходить не тільки з боку правих екстремістів", - вважає Нонна Маєр. Згідно з результатами проведеного нею дослідження, які вона представила в Інституті політичних наук, ненависть до євреїв зараз виходить і від лівих екстремістів, і від пропалестинських сил.
Крім того, соціолог каже про зростання антисемітизму з боку мусульман, які дотримуються радикальних поглядів. Наплив біженців у 2015 році вона не вважає причиною ворожого ставлення до євреїв. За її словами, часто антисемітських поглядів дотримуються молоді люди з сімей вихідців з інших країн, які нічого не знають про конфлікт на Близькому Сході. Однак при цьому вони бачать в єврейських громадянах частину недосяжної еліти, констатує дослідниця.
"Жовті жилети" підживлюють ворожість
Цифри по всій Європі змушують замислитись, продовжує соціолог. Однак Франція зараз особливо вразлива. За словами Нонни Маєр, протестний рух "жовтих жилетів" створює живильне середовище для ворожого ставлення. Цей рух висловлює гіркоту образи і незадоволення, протест соціальній несправедливості, і спрямований проти будь-яких еліт. Перший ворог для "жовтих жилетів" - президент країни Еммануель Макрон.
Його, колишнього банкіра Ротшильдів, протестувальники сприймають як символ близькості до грошей, влади і єврейської еліти. "Антисемітизм має дедалі менше відношення до релігії", - зазначає Нонна Маєр.
Ілан Шалом, котрий завершив молитву, виходить з синагоги на вулицю. На його голові ярмулка. "Я робив так завжди. Я не хочу ні від кого ховатися і не робитиму цього", - каже чоловік. Відтоді, як він став батьком, його турбує питання безпеки його дітей. "Я не знаю, чи дійсно радитиму моїм синам демонструвати те, що вони євреї. Для себе я давно відповів на це питання. А ось для них це, можливо, занадто небезпечно", - висновує Шалом.
Єврейське життя в Берліні
Той, хто цікавиться єврейською історією та культурою, знайде в Берліні активну єврейську громаду та численні місця, у яких живі традиції юдаїзму. Про минуле ж нагадують численні пам'ятні місця.
Фото: DW/R. Pelzl
Єврейське мистецтво
Єврейська галерея на вулиці Хоровєцкіштрассе в берлінському районі Пренцлауер Берґ пропонує платформу для єврейських митців. Тут презентують свій живопис, графіку, скульптуру та фотографії передусім вихідці з колишнього Радянського Союзу. Галерея зробила багатьох із них відомими в Німеччині. З нагоди 20-річчя галереї в ній нині експонується спеціальна виставка.
Фото: DW/R. Pelzl
Дизайн з Ізраїлю
Серед його клієнтів - рок-зірка Мерилін Менсон. Дизайнер Ітамар Цеховаль із Тель-Авіва шиє одяг для митців, розробляє костюми для кіно і театру та одягає цілі колективи готельних працівників. Створена ним мода для чоловіків - містична і грайлива: часом елегантна, часом екстравагантна. Його ательє "Dandy of the Grotesque" ("Денді гротеску") міститься на вулиці Ґорманнсштассе у районі Берлін-Мітте.
Фото: DW/R. Pelzl
Єврейський театр
Від кабаре із сатирою Курта Тухольського до читання тестів, авторів яких переслідували нацисти: вистави єврейського театру Bimah, котрий міститься в Адміралспаласт у районі Берлін-Мітте, часом веселі, а часом задумливі. Нова постановка театру являє собою огляд популярних берлінських шлягерів 1920-1930 років авторства єврейського композитора Фрідриха Голлендера.
Фото: DW/R.Pelzl
Кошерна кухня
Від гумусу до кнедликів з маци: кафе Beth на Тухольськиштрассе у районі Берлін-Мітте пропонує своїм гостям різноманітні єврейські страви. Окрім того, це місце відоме своїми смачними тістечками та великим розмаїттям сортів чаю та кави. Усі страви та напої тут кошерні. А за гарної погоди посидіти можна і за столиками у саду.
Фото: DW/R. Pelzl
Єврейські товари
У магазині Levy’s Tabularium, що міститься у комплексі Гакеше Гьофе у Берлін-Мітте, можна придбати усяку всячину включно з іграшками, книжками та різноманітними дрібничками. Серед усього іншого тут є також і менори (свічники для Хануки) та кіпи (традиційні єврейські головні убори для чоловіків). В асортименті також наявні кошерні вина, косметика з Ізраїлю та фахова література про юдаїзм.
Фото: DW/R. Pelzl
Імпозантна синагона
Нова синагога на Оранієнбурґерштрассе сьогодні є єврейським культурним та документаційним центром, у якому проводяться різноманітні заходи. Окрім архіву та бібліотеки в будівлі розміщується постійна експозиція, присвячена історії синагоги. З нагоди року пам'яті "Знищене різноманіття" тут також можна переглянути три спеціальні виставки, присвячені подіям у Берліні 1933-1945 років.
Фото: DW/R. Pelzl
Активна громада
Розрахована на 1200 місць синагога на Рюкештрассе є найбільшою в Німеччині. Через прилеглі житлові будинки ця синагога під час погромної ночі у 1938 році хоч і була пошкоджена, але не підпалена. За часів НДР синагога була центром східноберлінської громади. Відвідувачі можуть оглянути її або за попереднім записом, або під час щотижневого богослужіння, присвяченого Шаббату.
Фото: DW/R. Pelzl
Виставки і семінари
За адресою Розенталерштрассе 39 раніше була майстерня для сліпих Отто Вайдта. Її власник давав роботу євреям і таким чином захищав їх від депортації. Меморіали "Тихі герої" нагадують про німців, котрі за часів націонал-соціалізму допомагали євреям. У цьому ж будинку знаходиться Центр Анни Франк, що організовує виставки та освітні заходи, спрямовані передусім на молодь.
Фото: DW/R. Pelzl
Єврейські біографії в Шенеберзі
Постійна експозиція "Ми були сусідами" в будівлі адміністрації берлінського району Шенеберґ присвячена історіям життя близько 150 колишніх жителів району, серед яких Альберт Ейнштейн, Біллі Вайлдер та Гельмут Ньютон. А на стінах висять картки з іменами та останніми адресами усіх шести тисяч депортованих євреїв Шенеберґа.
Фото: DW/R. Pelzl
Пам'ятки на тротуарі
Іменем, датою народження, а також датою та місцем смерті ці "камені спотикання" перед будинком на Бельціґерштрассе у берлінському районі Шенеберґ нагадують про сімох його колишніх мешканців. Вони стали жертвами нацистів. У Берліні є понад 4700 подібних каменів. В інших німецьких містах такі пам'ятки також нагадують про долі єврейських сусідів.
Фото: DW/R. Pelzl
Величезний цвинтар
Берлінський цвинтар у районі Вайссензее площею 40 гектарів є найбільшим зі ще збережених єврейських цвинтарів Європи. Загалом тут знайшли вічний спокій понад 115 тисяч людей - більшість із них були поховані тут до 1933 року. Цвинтар перебуває під захистом як пам'ятка. Цьогоріч його хочуть запропонувати до включення до всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Фото: DW/R. Pelzl
Меморіал Голокосту
"Меморіал убитим євреям Європи" - так називається меморіал Голокосту в Берліні. Пам'ятник, який має хвилеподібну форму і складається з 2700 бетонних блоків неподалік від Бранденбурзьких воріт, нагадує величезне місце поховання. Документаційний центр, який міститься під землею, надає додаткову інформацію про історичний контекст.
Фото: DW/R. Pelzl
Незвичні пам'ятки
У Баварському кварталі берлінського району Шенеберґ можна самостійно або з екскурсією ознайомитися з "Місцями спогадів". На 80 двосторонніх табличках, прикріплених до ліхтарних стовпів, наведені дослівні формулювання численних законів і правил нацистів, котрі поступово закріпили дискримінацію та позбавлення прав берлінських євреїв у повсякденному житті.
Фото: DW/R. Pelzl
Унікальна акція протесту
Ця скульптура мисткині Інґеборґ Гунціґер на вулиці Розенштрассе називається "Блок жінок". Вона нагадує про стихійну демонстрацію німецьких жінок проти арештів і депортацій їхніх єврейських чоловіків. У лютому-березні 1943 року їх затримали в тутешньому транзитному таборі. Майже всіх із 2000 затриманих через декілька днів звільнили.
Фото: DW/R. Pelzl
Магніт для відвідувачів у Кройцберзі
Єврейський музей на Лінденштрассе в Берліні - найбільший у Європі. Його відвідують біля 750 тисяч гостей на рік. Зигзагоподібна будівля архітектора Даніеля Лібескінда нагадує розірвану зірку Давида. У музеї, окрім іншого, розміщено постійну експозицію, присвячену двотисячоліттю німецько-єврейської історії. Автори: Ренате Пельцль, Інна Завгородня Редактор: Захар Бутирський