Міжнародний валютний фонд прогнозує спад української економіки у поточному році на 6,5 відсотка, Всесвітній банк – на 8 відсотків, Європейський банк реконструкції та розвитку – на 9 відсотків. Як нове українське керівництво збирається виводити країну із кризи? На запитання DW відповів виконуючий обов’язки міністра економічного розвитку і торгівлі України Валерій Пятницький.

DW: Іноземні експерти, Міжнародний валютний фонд, Всесвітній банк, Європейський банк реконструкції та розвитку прогнозують цього року різкий спад виробництва в Україні. Невтішні також їхні прогнози на наступний рік. Як ви оцінюєте економічну ситуацію?

Валерій Пятницький: У нашій промисловості дійсно спостерігається серйозний спад виробництва. На це є очевидні причини. Я не стверджую, що вони полягають виключно в тому, що на Сході України йде війна, проти нас вчинена агресія. Але зрозуміло, що та частина промисловості, особливо важкої, яка концентрується в тих регіонах, або зруйнована, або там серйозно впало виробництво. Тому загальні цифри спаду промислового виробництва становлять приблизно 15-16 відсотків. Я маю на увазі 10 місяців поточного року у порівнянні з тим же періодом минулого. Крім того, спостерігається спад у будівництві, оскільки воно пов’язане насамперед із промисловими можливостями і платоспроможним попитом.

А сільське господарство?

У сільському господарстві плюс 16 відсотків. Так що є як негативні, так і позитивні тенденції.

Давайте поговоримо про зовнішню торгівлю. Український експорт до Росії скорочується, водночас уряд у Києві впроваджує обмеження на поставки до Росії деяких категорій промислових виробництв. Хіба не парадокс?

Україна не впроваджувала жодних обмежень на те, що стосується цивільної продукції. Обмеження стосуються лише нашого військово-промислового комплексу та його співпраці з ВПК Росії. У цій сфері Україна дійсно повністю обмежила такі зв’язки. Щодо звичайної промисловості, наприклад, кооперації у виробництві машинобудівельної продукції для шахт, для металургійних підприємств, котре було сконцентроване у східних регіонах, то тут з об’єктивних причин є серйозний спад. Якщо ж говорити про агропромисловий комплекс, то це, як правило, обмеження з боку Росії. При цьому обсяги поставок тієї ж української сільськогосподарської продукції на інші ринки, навпаки, успішно збільшились. Причому це збільшення було набагато більшим, ніж скорочення експорту до Росії. Це, до речі, свідчить про високу якість, безпечність та відповідність наших сільськогосподарських товарів світовим вимогам.

Давайте повернемось до експорту до Росії українських виробів військового призначення. Кажуть, у кожному російському танку є який-небудь український гвинтик. Це дійсно так? Наскільки військово-промисловий комплекс Росії залежить від постачальників з України?

Мені здається, що Росія вже давно оголосила курс на заміщення імпорту. Але дійсно існує військова продукція, яка традиційно вироблялась в Україні, це було частиною військово-промислового комплексу Радянського Союзу. Зараз, однак, важко оцінити, наскільки російський ВПК залежить від українських поставок. У теперішніх умовах таке співробітництво зупинено. І поки не буде врегульований цей конфлікт на Сході України, доки Росія не змінить свою політику щодо України, поновити співробітництво буде неможливо.

Скажіть, а як взагалі ви збираєтесь вибиратися з цієї, вибачте, економічної ями?

Зараз ситуація не дуже сприятлива для того, щоб вибратись із цієї, як ви кажете, економічної ями. Але можна пригадати початок 1990-их років, коли яма для всього колишнього Радянського Союзу була ще глибшою. А спад був ще більшим. Зараз можливі два сценарії. Якщо війна триватиме, то досягти економічного оздоровлення буде дуже складно. Якщо ж військові дії припиняться, то допомога з боку міжнародних фінансових інститутів та Європейського Союзу дозволить стабілізувати економічну ситуацію. Якщо війни не буде, підприємства перейдуть до більш стабільного та передбачуваного режиму роботи, а інвестори відчують відсутність зовнішніх загроз. У такому випадку процес стане цілком керованим, і ми зможемо працювати на зростання.

Тобто "військовий сценарій" може призвести до економічного краху України?

За нашими прогнозами, в будь-якому випадку в наступному році буде зниження валового внутрішнього продукту, але воно буде меншим, ніж у цьому році. Однак, починаючи із 2016 року, ми очікуємо позитивного тренду. Без війни – сильнішого, в умовах її продовження – надзвичайно слабкого.

Ви згадали, що Євросоюз допомагає вам фінансово. А на які позитивні ринкові ефекти ви розраховуєте внаслідок підписання угоди про асоціацію з ЄС?

Бізнесу буде легше працювати. Причому не тільки на європейському ринку, але й на власному українському. Адже основна частина угоди про вільну торгівлю – це не мита, про які так багато говорять, а зміна правил гри та їхня гармонізація із європейськими.

За наявності технічних стандартів, фітосанітарних вимог, правил конкуренції та покарань у разі їх порушення, що є рівноцінними європейським, можна працювати фактично в єдиному просторі. Крім того, ми маємо намір суттєво спростити податкову систему, скоротити кількість податків з 22 – це надзвичайно багато – до дев’яти та зменшити навантаження там, де підприємства могли б використовувати додаткові засоби на розширення виробництва. Головний ефект угоди про асоціацію – перехід на іншу філософію правил для бізнесу.