Лунає "Вальс квітів" Чайковського, на сцені - тендітні балерини. Красиві костюми та декорації, бездоганна робота танцюристів, проте майже порожня зала. Такі враження лишаються після перегляду класичного передріздвяного балету "Лускунчик" у виконанні артистів Харківського національного академічного театру опери та балету імені Лисенка у німецькому Нойсі. Цього листопада основний склад трупи завітав із гастролями до Вюрцбурга, Штутгарта, Ганау, Бремена, Ганновера та Нойса.

Ідея українок із Ганновера

Ідея привезти в Німеччину український професійний балет спала на думку двом українкам, що живуть у Ганновері. Вони відверто зізнаються, що зовсім розчарувалися у спектаклях, які їм доводилося бачити у своєму місті. "Мені немає куди повести своїх дітей, професійного класичного балету насправді в Німеччині дуже мало. Під великими гучними іменами гастролюють не дуже якісні трупи явно не першого складу. Деякі балеруни через статуру навіть стрибати не можуть. Тому я подумала: а чому б мені самій не запросити сюди справді професійний балет?" – розповідає Олена Арраго, яка раніше жила у Дніпропетровську, а до Німеччини переїхала сім років тому через роботу свого чоловіка-француза в Ганновері.

Олена Арраго – велика прихильниця балету і сама бере уроки в місцевій балетній школі. Там вона познайомилася із вчителькою балету Марією Башмет, також українкою зі Львова, яка десять років тому переїхала разом із батьками до Німеччини. "Спочатку ми поїхали домовлятися про гастролі в Німеччині до Львова, адже у мене лишилося там багато знайомих із балетної школи, в якій я вчилася", – розповідає Марія.

Львівський балет не складе собі ціни

"Ціни у Львові зростали кожну годину на тисячу євро. Нам дзвонили по телефону і щоразу пропонували нові суми. Ми чули від танцюристів із балетної трупи, що в них таким чином зірвалися вже п’яті гастролі. Остаточної цифри від них ми так і не почули", – розповіла DW Башмет. Окрім того, параметри солістки, яку дівчатам запропонували у Львові, не зовсім відповідали стандартам класичного балету.

Наступним пунктом призначення організаторок був Харків. "Всі дівчата мені видалися дуже красивими, лінії фігур просто бездоганні. А коли я побачила солістку "Кармен", одразу ж подумала про Захарову (прима-балерина Большого театру - ред.)", – згадує Олена Арраго. Також просто було домовитися і про ціну – в Харківській опері одразу ж назвали чітку суму і не торгувалися.

Без публіки виступати складно

Проте охочих подивитися на професійний балет із України у Нойсі виявилося небагато. Ймовірно, через слабку рекламну кампанію - у містечку навіть біля квиткових кас не було жодних афіш українського балету. А може, через те, що спектакль проходив не в професійному театрі, який так чи інакше збирає прихильників мистецтва, а у виставковому центрі. Квитки можна було придбати заздалегідь в інтернеті, але не на найбільш відомих німецьких сайтах із замовлення квитків на культурні події.

Заслужена артистка України Ірина Клюєва була запрошеною солісткою в московських трупах та багато гастролює із балетом не лише в Німеччині, але і у Великобританії, Іспанії, Китаї, США та інших країнах. На цих гастролях вона танцювала головну роль у спектаклі "Кармен". "Дуже шкода, що на цих спектаклях немає глядачів, як на мене, репертуар ми підібрали дуже яскравий. Коли в залі багато глядачів, ти це відчуваєш і відбувається енергетичний обмін. Коли людей мало, мені звісно складно виступати", - ділиться відчуттями після спектаклю Клюєва.

В Харкові такі класичні спектаклі як "Лускунчик" та "Лебедине озеро" щомісяця збирають величезну кількість глядачів, і відчуття повного залу – це найбільша радість для артиста, проте на гастролі Ірина зазвичай їде, щоб заробити гроші.

Ніби на сцені паризької опери

23-річна Лариса Грицай танцює головну роль у спектаклі "Лебедине озеро", і цієї зими в неї заплановані постійні гастролі. У Харківському оперному театрі Лариса отримує щомісячну зарплату близько трьох тисяч гривень, а під час гастролей приблизно таку ж суму соліст отримує за один спектакль. "Звісно, приємно чути аплодисменти повного залу, але настрій на спектаклі має бути однаковий, і я викладаюся завжди. Вчора на спектаклі у Ганау біля Франкфурту-на-Майні людей було набагато більше, мені дуже сподобалося танцювати", – розповіла DW Лариса Грицай.

"Звісно, шкода, що відвідувачів не так багато, але я сподіваюся, що люди запам’ятають, що це хороший балет і прийдуть на нього знову. Наступного року в мене вже буде більше досвіду і влаштувати все буде значно простіше", – говорить Олена Арраго. Найбільше вражає організаторів те, що навіть якщо в залі двадцять людей, харківська трупа танцює так, ніби на сцені паризької опери з повним аншлагом.