Польща не перестає дивувати. З братами Качинськими пов'язані водночас три незвичні події: десять років тому близнюки Лех і Ярослав стали президентом та прем'єр-міністром. Чотири роки потому президент Качинський разом з 95-ма співвітчизниками розбився під час польоту в Росію.

Через ще п'ять років після трагедії партійному лідерові Ярославу Качинському вдалося після виборів стати найвпливовішою людиною країни, не обіймаючи найвищу посаду. Останню він доручив Беаті Шидло, до цього маловідомій, проте відданій партійній вояці. Його ж з'їзд партії "Право і справедливість" (ПіС) у липні затвердив майже 99 відсотками голосів на чолі політичної сили. Наявність кількох голосів "проти" Качинський прокоментував з посмішкою: "Що ж, це доводить, що у нашій партії теж свого роду демократія".

Сьогодні ж він - сірий кардинал за спинами уряду. Без нього важливих рішень не ухвалюють. Уже в 2015 році він потурбувався, щоб серед можливих кандидатів на посади міністрів призначені були "яструби", а не "голуби". Нині кандидати на високі крісла, приміром, керівника суспільної телекомпанії, паломничають не до будівлі уряду, а в офіс партії на вулиці Новогродській у Варшаві. Останнім часом туди почали паломництво і протестувальники, які виступають проти її політики. Проте партійний шеф дозволяє собі на це не зважати.

Жорсткість передусім

Як Ярослав Качинський, якого не раз оголошували політичним трупом, виборов собі таке становище? Він геть не видатний оратор, не вдається до лестощів, співбесідників тримає на відстані. Веде закритий холостяцький спосіб життя. Утім, його жорсткість та груба харизма справляє враження на колег та виборців.

Коли Качинський втратив брата, людину, якій найбільше довіряв, а також чимало партійних колег через авіакатастрофу, плакали чимало його соратників. Ярослав не проронив ані сльози, принаймні на публіці. Він показав себе жорстким, діяв холоднокровно та одразу ж відправився на місце катастрофи. Коли російський президент Володимир Путін хотів висловити йому співчуття, Качинський відмовився від розмови. Пізніше один з його політичних приятелів розповідав, наскільки наявність "сильного лідера" стала корисною для шокованої Польщі.

Чи очолить Качинський уряд?

Качиньський, сильний партійний лідер, знав, що зможе мобілізувати свій націонал-консервативний католицький електорат, хоч і викликає недовіру у решти населення. Тому відправив вигравати вибори стриману Беату Шидло - і рік тому їй це вдалося. За п'ять місяців до того ставленик Качинського, Анджей Дуда, уже виграв президентські вибори.

Сьогодні ж польські медіа можуть лише здогадуватися, наскільки вільний у своїх рішеннях Дуда та скільки протримається у кріслі Шидло. Вона має "проявити себе", сказав партійний бос. Один з представників еліти ПіС ділиться у розмові: "Для Качинського суперечки через повноваження в уряді - хаос, він серйозно подумує, чи не стати йому самому прем'єр-міністром".

Відданість важливіша за професійність

Цього року Польща відчутно змінилась. На одному з мітингів Качинський задав тон дискусії, назвавши своїх опонентів "комуністами та злодіями". Він переконаний, що посткомуністична та ліберальна парша поглинає країну. Задля протидії цьому уряд почав тривалий конфлікт із конституційним судом, наплювавши на його незалежність. Єврокомісія ж почала оцінку дотримання принципів правової держави у Польщі.

Уряд також намагається перевести суспільні ЗМІ на "новий курс". Зокрема вони пропагують "ротацію еліт" та цінують відданість більше за професійність, через що лояльних партійців без кваліфікації призначають на високі посади.

Зараз у Варшаві наново затверджується зовнішньополітичний курс. Качинський, який останні 30 років майже не був за кордоном, залишається євроскептиком. "Виникає питання, чи може ЄС вижити в такому стані з жахливою бюрократією. Я в це не вірю", - нещодавно сказав він. Хоча він і далі виступає за ЄС, але передусім усе ж за співпрацю із Угорщиною, Чехією та Словаччиною. Критики запитують, чому Варшава повертається спиною саме до найбільших партнерів у Європі - Берліна та Парижа. Ключовим партнером Польщі лишається США, утім, і з Вашингтона у Варшаві теж не хочуть чути повчань щодо демократичних традицій.

"Польща знову в грі"

Під наглядом Качинського уряд провадить нову економічну та соціальну політику. Масштабна інвестпрограма має допомогти Польщі вийти з ролі "виробничої бази Заходу". Нова грошова допомога на дітей, достатньо великі для поляків 120 євро, та програма зведення соціального житла мають підтримати бідні сім'ї. Проте Качинському цього мало: потрібна і культурна гегемонія. Він прагне загальмувати революцію цінностей, що йде з Заходу. Тому полякам необхідно більше нагадувати про "національну гордість. "Польща знову в грі", - лунає меседж. Держава мітить високо. Проблеми з держбюджетом, вочевидь, виникнуть пізніше.

Натомість найбільшою небезпекою за правління ПіС може стати поляризація суспільства та демонізація політичних опонентів. Спроба звузити і без того жорсткі правила щодо абортів призвела до гучного протесту, зокрема з боку жінок. Качинський дав своїй фракції відбій - і відповідний законопроект провалився.

Загалом ПіС, як і її голова, переважно не бояться конфліктів. Не встиг ще влягтися шум довкола абортів, до того ж зростає незадоволення дедалі частішим кумівством у партії. Це ті дві теми, щодо яких ПіС може прорахуватися, - вони можуть мобілізувати незадоволення до неочікуваних для партії та її лідера масштабів.