Росія хоче списувати або реструктуризовувати борги кримчан перед українськими банками, які на момент анексії півострова у березні 2014 року загалом перевищували 24 мільярди гривень. У п'ятницю, 14 липня, Державна дума РФ прийняла у другому читанні законодавчі правки, які закріплюють таке право за кримським "Фондом захисту вкладників" (ФЗВ). "На півострові почали працювати сумнівні колекторські організації, що пред'являють невідомо які документи про перекупівлю прав вимоги наявної заборгованості (українським банкам, - Ред.). При цьому всі українські банки ще в 2014 році зникли з півострова", - так нагальність такого кроку пояснив член комітету Держдуми з питань фінансового ринку, член фракції "Єдина Росія" Андрій Козенко. 

ФЗВ, засновником якого є російське Агентство страхування вкладів, перейде під контроль фактичної кримської влади. У фонді DW підтвердили це, зазначивши, що, скоріше за все, для цього невизнана "Державна Рада Республіки Крим" прийме спеціальний закон. Поки що офіційного пояснення від фактичної влади Криму, як саме буде проходити реструктуризація кредитів, немає. Проте, за словами Андрія Козенко, в Криму вже прийняті відповідні рішення і борги до 5 мільйонів російських рублів (приблизно 2 мільйона гривень, - Ред.) будуть повністю списані, в інших випадках будуть прийняті "справедливі рішення". Це означає, що під списання можє підпасти велика кількість кредитів громадян. У 2015 році Незалежна асоціація банків України підрахувала, що середня сума іпотечного кредиту, які зазвичай є найбільшими за розміром, по всій країні складала 47 тисяч доларів США, а це менше названої верхньої планки. 

Досі за встановленими Росією правилами офіційно вимагати погашення боргу могли тільки акредитовані при ФЗВ чотири російські компанії, які придбали борги в українських банків. Та загальна сума цих боргів складає лише один мільярд рублів (близько 500 мільйонів гривень). "Це лише крапля в морі, іншими боргами займається невідомо хто", - розповів DW співрозмовник в ФЗВ.

Україна багато втратила

Українські банки втратили в Криму досить великі гроші. За даними Нацбанку України, на момент анексії у березні 2014 року загальний кредитний портфель банків на півострові складав 24,2 мільярда гривень. Після анексії усі українські банки залишили півострів, практично всі фінансові операції між Кримом і рештою території України були заблоковані.

Деякі кримські позичальники все ж таки сплачували за своїми боргами. Для цього вони змушені були приїжджати на територію, що контролюється Україною. У більшості випадків - в Херсонську чи Одеську області. Також вони могли відправляти гроші через російські банки, що працюють в Криму, які надсилали їх на іноземні кореспондентські рахунки українських банків, або переказувати гроші через спеціальні онлайн-системи. Але в листопаді 2014 року Нацбанк своєю постановою прирівняв усіх громадян з кримською пропискою до нерезидентів, тому банки відмовляли їм в обслуговуванні. Через це кримчани мали отримувати статус переселенців, щоб розпоряджатися своїми рахунками в українських банках.   

Врешті-решт українські банки звітували, що майже не отримують грошей по кредитах з півострова. "Добросовісні позичальники Криму або погасили кредити, або продовжують їх обслуговувати. Звісно, таких небагато. Меншість банків, в основному банки РФ, представлені в Україні, продали (кримський кредитний, - Ред.) портфель акредитованим колекторським російським компаніям. Решта намагалася повернути кошти (якимсь іншим чином, - Ред.), але це стає дедалі складнішим", - прокоментував DW член правління, директор із ризиків українського "Ідея Банку" Ростислав Синишин. 

Найбільших втрат у Криму зазнав державний "Ощадбанк" - він кредитував будівництво на півострові сонячних електростанцій, які належать бізнесменам Андрію і Сергію Клюєвим, і після анексії втратив як кредити на більш ніж 19 мільярдів гривень, так і заставу за них. "Кредити компаніям групи "Солар" (Клюєвих, - Ред.) надавалися під заставу сонячних електростанцій, які розташовані безпосередньо на території Криму. Відповідно, погашення заборгованості цих компаній перед "Ощадбанком" можливе за рахунок продажу цього майна", - повідомили DW в "Ощадбанку". Через ці втрати банк вже отримав після анексії рекордні збитки, а держава мусила докапіталізувати його на 11,6 мільярда гривень з державного бюджету. Зараз банк судиться в міжнародних судах за повернення цих грошей як з Клюєвими, так і з РФ, але рішення ще не винесено. 

Наслідки списання

Українські банкіри вважають рішення Держдуми щодо списання українських боргів кримчан неправомірним. "З правової точки зору ситуація є абсолютно простою, адже Держдума РФ не має жодного стосунку до взаємин між позичальниками, громадянами України, які перебували або перебувають на території Криму, та українськими банками", - констатує у розмові з DW голова правління українського "Альтбанку" Ігор Волох.

Списання боргів у Криму може дорого коштувати українським банкам. Більшість із них сформували додаткові резерви під ці втрати ще в 2015-2016 роках і зафіксували збитки. Але остаточне списання усіх кримських кредитів загрожує їм повною втратою цих грошей. "Перед українськими банками постає питання або відчуження кредитного портфелю акредитованим компаніям, або резервування та очікування повернення окупованих територій України. Для позичальників це ще одна підстава не погашати заборгованість", -  говорить Ростислав Синишин.

Примітно, одним із аргументів на користь списання у російській Дердумі називають те, що українські банки пішли з Криму, "прихопивши депозитні вклади кримчан". Та дані Нацбанку України свідчать про інше. Там кажуть, що всі кошти на більш ніж 19 мільярдів гривень були повернені громадянам ще в 2014 році. Паралельно виплатою за тими самими вкладами займався і російський Фонд захисту вкладників. За його даними, станом на 15 січня 2016 року 201 тисячі вкладників українських банків були виплачені їхні депозити розміром до 700 тисяч рублів кожен - на загальну суму 26,3 мільярда рублів. Після цього фонд почав виплати більших вкладів, - за ними вже, за даними ФЗВ, виплачено вже 1,1 мільярда рублів понад семи тисячам вкладників.