Навіть американцям їхню виборчу систему складно зрозуміти. Громадяни США віком від 18 років 8 листопада 2016 року обирають президента Сполучених Штатів. Однак голосування американського народу впливає на результат президентських виборів не прямим чином.

Інституція, що зветься "електоральним коледжем" - або "колегією виборників" - має право останнього слова у питанні, хто посяде найвищу посаду в державі. Колегія складається з 538 виборників.

Кожен із 50 штатів має певну кількість виборників, згідно з кількістю яких визначається представлення штату в обох палатах Конгресу. У палаті представників кожен штат представлений пропорційно до кількості населення в ньому. У сенаті кожен штат представляють по двоє сенаторів.

Наприклад, штат Нью-Йорк має 27 представників та двох сенаторів. На підставі цієї формули республіканці та демократи штату Нью-Йорк можуть висунути 29 виборників на президентських виборах. "Це зазвичай щирі прихильники партії, яким надають символічні відзнаки", - пояснює Джордж Едвардс ІІІ, експерт з виборчої системи США в Техаському університеті A&M.

Непряма демократія

Коли американці обирають свого президента, по суті, вони вирішують, яка з двох партій відправить своїх виборників до колегії.

Наприкінці грудня, за понад місяць після волевиявлення населення, виборники збируться в столицях штатів і проводять фактичні вибори президента. Конгрес до січня отримає і порахує голоси виборників усіх 50 штатів. 

Кандидат, що набере щонайменше 270 голосів виборників, стане президентом. Зазвичай волевиявлення народу збігається із волевиявленням виборників. Однак іноді стається інакше, і в таких випадках враховується саме голосування колегії виборників.

Уже тричі в історії США так траплялося, що кандидат ставав президентом, хоча він набирав менше голосів, ніж його опонент. Востаннє так сталося у 2000 році. Демократ Ал Гор здобув на півмільйона голосів більше, ніж республіканець Джордж Буш молодший. Буш здобув підтримку 271 виборника і став президентом.

"Переможець забирає все"

Колегія виборників - це результат згоди між авторами Конституції США, що набула чинності у 1788 році. У ті часи демократія була рідкісною формою правління. Декотрі із авторів Конституції побоювалися, що прямі вибори президента призведе до "панування натовпу".

За століття США сильно змінилися. Колегія і досі існує, хоча більшість американців хотіли би її скасувати. Згідно з опитуванням американського інституту Gallup, понад 60 відсотків хотіли би обирати президента напряму.

У 48 штатах виборники дотримуються системи "переможець забирає все". Наприклад, у Каліфорнії впевнена більшість на виборах зазвичай обирає демократів. Це означає, що всі голоси виборників ідуть кандидату від демократів. Республіканців, які перебувають у меншості, виборники ніяк не представляють.

Це означає, що Каліфорнія гарантовано стоїть на боці демократів, а республіканці навіть не намагаються їм кидати виклик. Аналогічне стосується Техасу, тільки навпаки: тут впевнену більшість мають республіканці.

Тому у фокусі передвиборчої гонки - так звані "хиткі штати". У цих штатах обидва кандидати мають шанс здобути більшість голосів. Як повідомляє сайт Politico, у цих виборах є шість "хитких штатів": Колорадо, Флорида, Невада, Огайо, Вірджинія, Айова та Нью-Гемпшир.

Заклик до реформ

Попри високу підтримку ідеї зміни виборчої системи, реформувати її буде складно. Скасування колегії виборників потребуватиме підтримки двох третин Конгресу та трьох чвертей самих штатів. "Політики - часто невігласи, - говорить Едвардс. - Вони мають велику схильність концентруватися на короткотермінових політичних вигодах. Якщо вони думають, що мають щось від системи, вони її не мінятимуть".

Ініціатива National Popular Vote намагається обійти цей процес. Десять штатів та столиця Вашингтон пообіцяли завжди віддавати голоси своїх виборників тому кандидату, який здобув більшість голосів громадян по всій країні.

Однак, щоб ініціатива мала ефект, її мали би підтримати штати, яких сумарно представляють 270 виборників. Від цієї кількості не вистачає ще 61 відсотка.