Тепер уже колишня теплова електростанція (ТЕС) імені Ґустава Кнеппера між західнонімецькими містами Кастроп-Рауксель та Дортмунд, що працювала на кам'яному вугіллі, була здана в експлуатацію у 1971 році і функціонувала до 2014 року. Тепер для знищення цієї ТЕС знадобилося понад 200 кілограмів вибухівки.

Майже 130-метрова башта для охолоджування пари після спрацювання вибухівки завалилася, елегантно обертаючись. "Кращої хореографії під час підривання будівлі годі й уявити. Це є справжнім балетом", - прокоментував фахівець-підривник Едуард Райш (Eduard Reisch) під час live-трансляції з місця знищення ТЕС, яку здійснював суспільний мовник WDR.

Доступ на територію навколо ТЕС на час проведення вибухових робіт для сторонніх осіб було закрито. Також з міркувань безпеки було тимчасово евакуйовано близько 120 мешканців будинків, розташованих неподалік від електростанції. Як повідомили у компанії, яка готувала і здійснювала вибух, знищення будівлі ТЕС відбулося за планом і без жодних ускладнень.

Для мешканців зони довкола електростанції спорудили трибуни для споглядання за захоплюючим процесом. До них приєдналися сотні інших роззяв. А чудова сонячна і тепла весняна погода лише зробила цей процес ще більш приємним.

За декілька секунд після падіння башти-охолоджувача пари до неї приєдналася і димова труба, що була 210 метрів заввишки. Ця башта була на 50 метрів вищою за знаменитий Кельнський собор. Утім, тепер споруда перетворилася на величезну купу хаотично розкиданого бетону.

Знищення цієї ТЕС відбулося на тлі процесу згортання використання кам'яного вугілля Німеччиною - до 2038 року країна має намір повністю відмовитися від вугільної енергетики. Нині вугільні теплоелектростанції мають у Німеччині загальну потужність 45 гігаватт і виробляють приблизно третину всієї електроенергії країни. А наприкінці 2018 року у ФРН закрили останню кам'яновугільну шахту.

Тепер з місця, де раніше височіла ТЕС, має бути вивезено близько 28 тисяч тонн будівельного сміття та уламків бетону. У підсумку на цьому місці у німецькій федеральній землі Північний Рейн-Вестфалія звільниться 59 гектарів промислової площі.

Тепер уже колишня теплова електростанція (ТЕС) імені Ґустава Кнеппера між західнонімецькими містами Кастроп-Рауксель та Дортмунд, що працювала на кам'яному вугіллі, була здана в експлуатацію у 1971 році і функціонувала до 2014 року. Тепер для знищення цієї ТЕС знадобилося понад 200 кілограмів вибухівки.

Майже 130-метрова башта для охолоджування пари після спрацювання вибухівки завалилася, елегантно обертаючись. "Кращої хореографії під час підривання будівлі годі й уявити. Це є справжнім балетом", - прокоментував фахівець-підривник Едуард Райш (Eduard Reisch) під час live-трансляції з місця знищення ТЕС, яку здійснював суспільний мовник WDR.

Доступ на територію навколо ТЕС на час проведення вибухових робіт для сторонніх осіб було закрито. Також з міркувань безпеки було тимчасово евакуйовано близько 120 мешканців будинків, розташованих неподалік від електростанції. Як повідомили у компанії, яка готувала і здійснювала вибух, знищення будівлі ТЕС відбулося за планом і без жодних ускладнень.

Для мешканців зони довкола електростанції спорудили трибуни для споглядання за захоплюючим процесом. До них приєдналися сотні інших роззяв. А чудова сонячна і тепла весняна погода лише зробила цей процес ще більш приємним.

За декілька секунд після падіння башти-охолоджувача пари до неї приєдналася і димова труба, що була 210 метрів заввишки. Ця башта була на 50 метрів вищою за знаменитий Кельнський собор. Утім, тепер споруда перетворилася на величезну купу хаотично розкиданого бетону.

Знищення цієї ТЕС відбулося на тлі процесу згортання використання кам'яного вугілля Німеччиною - до 2038 року країна має намір повністю відмовитися від вугільної енергетики. Нині вугільні теплоелектростанції мають у Німеччині загальну потужність 45 гігаватт і виробляють приблизно третину всієї електроенергії країни. А наприкінці 2018 року у ФРН закрили останню кам'яновугільну шахту.

Тепер з місця, де раніше височіла ТЕС, має бути вивезено близько 28 тисяч тонн будівельного сміття та уламків бетону. У підсумку на цьому місці у німецькій федеральній землі Північний Рейн-Вестфалія звільниться 59 гектарів промислової площі.

Надшахтний копер комплексу "Цольферайн" на тлі нічного неба.

Шахта "Цольферайн" (Zeche Zollvereon) в Ессені належить до найпопулярніших індустріальних пам'ятників Німеччини. Щорічно тут буває близько 1,5 мільйона відвідувачів.

Вивіска з назвою шахти на одній з будівель комплексу "Цольферайн".

Вид на технічні споруди шахтного комплексу через армоване скло електричної підстанції.

Праворуч та ліворуч - механічна та електротехнічна ремонтні майстерні. У центрі - колишня котельна "Цольферайну", в якій зараз розташувався музей дизайну Red Dot Design Museum.

Макет комплексу вугільної копальні в Ессені.

Територія коксохімічного цеху "Цольферайну". Басейн для гасіння розпеченого коксу водою.

Взимку цей басейн перетворюють на ковзанку.

Потужність коксохімічного цеху, побудованого на території шахти "Цольферайн" у 1957-1961 роках, становить 7500 тонн щоденно.

Кафе біля інформаційного касового центру в колишній вуглемийці "Цольферайну".

Сходи в колишньому вугільному бункері, по яких відвідувачі зараз переходять з одного музейного поверху на інший.

Експозиція про історію "Цольферайну".

Сортувальний цех вугільної шахти "Цольферайн".

Цех сортування вугілля.

Сучасна будівля у формі кубу, зведена 2006 року на території "Цольферайну" за проектом японського архітектурного бюро SANAA. У приміщеннях розташована школа дизайну Університету Дуйсбурга-Ессена.