Вони молоді, комунікабельні та амбітні. У свої 19 років ці хлопці та дівчата вже представляють у Києві свої країни - Грузію, Білорусь, Україну, Молдову, Вірменію та Азербайджан - на міжнародній зустрічі випускників, які отримали "Німецький мовний диплом" (Deutsches Sprachdiplom - DSD). Цей мовний диплом видається конференцією міністрів освіти Німеччини випускникам шкіл з посиленим вивченням німецької мови поза межами ФРН.

В Україну молодь приїхала, щоб обговорити демократичні процеси у своїх країнах та кар'єрні перспективи, які їм дає Sprachdiplom. Кидається в око те, що учасники заходу спілкуються між собою винятково німецькою. "Ми давали їм спеціальну освіту, вчили мислити, аналізувати, досліджувати, знаходити важливе. Ця молодь може відстоювати демократію, змінити життя у своїх країнах на краще. Зараз ми хочемо, аби вони спілкувались між собою, обмінювалися досвідом", - розповіла DW консультантка програми "Німецький мовний диплом", координаторка німецького Центрального управління шкіл за кордоном (ZfA) Андреа Майєр.

Україна - лідер в регіоні

За її словами, нині Україна є лідером демократичних процесів у пострадянських країнах, тож саме тому молодь вперше зібралася саме в Києві. Студенти з Грузії ділилися тут досвідом подолання корупції, представники Білорусі розповідали про відстоювання свободи слова, українські студенти аналізували наслідки вуличних протестів на Майдані у 2013-2014 році. "Україна зараз у міжнародному фокусі. Ми прагнемо, аби тутешня досвідчена молодь, яка прагне євроінтеграції, взяла ініціативу в свої руки і розвивала країну", - наголошує Майєр.

Україна також є лідером у своєму регіоні з відкриття шкіл, де учні можуть отримати німецький Sprachdiplom. Нині в Україні працює 26 таких шкіл. Щороку в них отримують Sprachdiplom близько 400 випускників. Три школи, де учні можуть отримати німецький мовний диплом, є і в окупованому Криму. Однак комунікувати і працювати з ними стає дедалі важче, зазначає Майєр. Вона розповідає, що тести на отримання диплому дітям з Криму доводиться здавати у Мінську, куди приїжджають німецькі вчителі з України. "Ми не можемо поїхати в Крим, вони не можуть приїхати в Україну з Криму. Тому доводиться зустрічатися на нейтральній території", - констатує Майєр.

З "Німецьким мовним дипломом" молодь має змогу далі вчитися у Німеччині. Відразу після отримання мовного диплому випускники шкіл можуть подавати документи на навчання у будь-якому німецькому університеті. Щоправда, якщо в країні 11-річна система навчання, як в Україні, то випускники мають ще рік відвідувати Studienkolleg - підготовче відділення при німецьких університетах, де іноземні студенти наздоганяють навчальну програму Німеччини. "Якщо в Україні введуть 12- річну систему навчання взагалі проблем не буде. Українських випускників відразу зараховуватимуть на перший курс університету", - пояснює Андреа Майєр. Однак для випускників з кримських шкіл така можливість поки що закрита через анексію українського півострова Росією.

Кар'єрні сподівання

Випускники з країн регіону мають великі сподівання на Sprachdiplom, який відкриває для них двері до німецьких університетів. "Хочу вчити юриспруденцію у Німеччині, а потім повернутися в Грузію, аби працювати вдома. Оскільки я маю німецький Sprachdiplom, то вже отримала запрошення від грузинської фірми на роботу. Після навчання у Німеччині, сподіваюсь, запрошень буде більше", - ділиться своїми планами Анна Джекія з Грузії. Дівчина переконана, що Sprachdiplom відкриває перед нею широкі можливості.

Її оптимізм поділяє й Сірадж Довлатов з Баку. Зараз хлопець вчиться на маркетолога в Азербайджанському економічному університеті, однак сподівається втілити свою освітню мрію в Німеччині."Я завжди цікавився сільським господарством. Але в Азербайджані на профільний факультет не вдалося вступити. Після другого курсу хочу поїхати до Німеччини і саме там отримати освіту агронома. Впевнений, що з німецьким мовним дипломом у мене все вийде", - каже Довлатов. Після закордонного  навчання хлопець теж хоче повернутися на свою батьківщину. У Центральному управлінні шкіл за кордоном ФРН сподіваються, що ця молодь, повернувшись з навчання у Німеччині, зможе генерувати зміни у своїх країнах.