Через епідемію COVID-19 в Україні запроваджують допомогу на випадок часткового безробіття. Отримати її зможуть співробітники малих і середніх підприємств, які працевлаштовані офіційно. У Німеччині подібна допомога існує вже багато років. Ідеться про програму скороченого робочого часу. Передбачена вона для підприємств, які тимчасово не можуть платити своїм підлеглим, оскільки їхній бізнес не приносить прибутків.

Замість звільнення - скорочений до нуля робочий час

Якщо підприємство з об'єктивних причин - наприклад, тимчасової відсутності або скорочення замовлень - опинилося у складному фінансовому становищі та не бачить іншого виходу, окрім скорочення видатків на робочу силу, то замість звільнення воно може скористатися даною програмою.

Скоротити робочий час - навіть до нуля - можна для всіх або частини співробітників. При цьому підприємець знижує оплату своєму працівникові настільки, наскільки скоротився його робочий час. Якщо до нуля, тоді зарплата взагалі не виплачується. Фінансові втрати співробітника починає компенсувати держава з фондів обов'язкового в Німеччині страхування на випадок безробіття.

Щоправда, компенсація не є цілковитою. Вона становить 60 відсотків від попереднього заробітку, а за наявності дитини - 67 відсотків. Деякі великі компанії доплачують відправленим на скорочений робочий день співробітникам до 80, а іноді й до 100 відсотків платні. Це вигідніше, ніж звільнити досвідчених працівників, а потім - коли справи підуть на краще - шукати нові кваліфіковані кадри.

Наведемо приклад. Припустімо, зарплатня бездітної співробітниці бухгалтерії великого концерну становить 3000 євро. Після вирахування всіх податків вона отримує 1938 євро. Якщо її робочий час скоротився удвічі, то від зарплатні залишається також половина - 1500 євро. Оскільки податки будуть меншими, то на руки вона отримуватиме 1129 євро. Загалом її дохід скоротився на 809 євро. 60 відсотків цих втрат - 485 євро - їй компенсує держава. Таким чином, завдяки підтримці держави співробітниця отримуватиме 1614 євро на свій рахунок.

Урок фінансової кризи 2008-2009 років

Державі такий варіант також вигідний. По-перше, видатки на компенсацію тим, хто тимчасово не працює чи працює скорочений робочий день, є нижчими, ніж допомога з безробіття з усіма пов'язаними з нею заходами підтримки звільнених працівників.

По-друге, інструмент скороченого робочого часу дозволяє уникнути хвилі банкрутств, які призводять до скорочення податкових надходжень до бюджету. Так було, зокрема, під час рецесії у Німеччині, яка настала унаслідок фінансової кризи 2008-2009 років. Тоді період, протягом якого держава перебирала на себе часткову компенсацію зарплат співробітників на скороченому робочому часі, збільшили з шести місяців до півтора року, а в окремих випадках і до двох років. Згодом цей строк скоротили, але нещодавно німецький парламент знову його збільшив і суттєво розширив можливості застосування даного інструменту, щоб знизити негативні економічні наслідки епідемії коронавірусу.

Читайте також: Що страшніше: коронавірус чи рецесія в економіці?

Грошей вистачить на всіх

Державною програмою скороченого робочого часу в Німеччині вже скористалися близько пів мільйона фірм. Це і великі автомобільні концерни, і торговельні мережі, і готелі, і малі підприємства. До останніх належить, наприклад, тимчасово закрита за розпорядженням влади невелика школа танців у берлінському районі Тегель. Її власник Петер Манґельсдорфф (Peter Mangelsdorff) скоротив до нуля робочий час трьох учителів танців, які працюють у нього. Тепер вони отримують гроші від Федерального агентства з праці.

Зараз програмою скороченого робочого часу користуються близько 1,5 мільйона працівників у Німеччині. В уряді країни очікують, що їхня кількість до кінця квітня сягне 2,35 мільйона осіб. Чи вистачить на всіх грошей у фонді страхування на випадок безробіття? Адже кожні 100 тисяч людей, які працюють лише половину часу, забирають з фонду 79 мільйонів євро.

Міністр праці ФРН Губертус Гайль (Hubertus Heil) запевняє, що грошей вистачить. Протягом останніх років, коли справи йшли добре, агентство накопичило 26 мільярдів євро резервів. Економічні наслідки фінансової кризи 2008-2009 років обійшлися агентству в 24 мільярди євро. Але 26 мільярдів - це не межа. Як заявив керівник установи Детлеф Шееле (Detlef Scheele), для подолання спричиненої коронавірусом кризи на німецькому ринку праці та збереження якомога більшої кількості робочих місць обмежень на виплати не буде взагалі.