Україна, країни Східної Європи і дедалі більше - США. Критики будівництва газопроводу "Північний потік-2" дном Балтійського моря з Росії до Німеччини до кінця року посилили заклики до урядів країн ЄС і особливо ФРН зупинити проект. Палата представників Конгресу США ухвалила 11 грудня "в основному символічну", як зазначає агентство Bloomberg, резолюцію. У ній йдеться, що проект знизить європейську енергобезпеку. За день - резолюцію із закликом заблокувати "Північний потік-2" ухвалив Європарламент.

"Північний потік-2" - зупинити

До цього адміністрація Білого дому заявляла, що вивчає можливість запровадження санкцій щодо європейських учасників проекту. У самій Німеччині листопадове протистояння Росії та України у Керченській протоціна якийсь час повернуло тему "Північного потоку-2" в ефір теле- і радіостанцій і на сторінки газет - про це серед іншого говорили кандидати на посаду нового глави правлячої партії Християнсько-демократичний союз (ХДС).

До цього часу позиція уряду Німеччини полягає в тому, що проект - комерційний, а тому Берлін у нього не втручається. При цьому, якщо судити із заяв політиків і публікацій у ЗМІ, складається враження, що проект ще можна зупинити - достатньо ухвалити таке рішення. Чи так це насправді? Чи може Німеччина зараз зупинити "Північний потік-2", який вже активно будується - майже всі дозволи отримані, перші сотні кілометрів труб прокладені, витрачаються мільярди євро.

Три варіанти FAZ щодо "Північного потоку-2"

Як зазначає в аналітичному коментарі німецька газета Frankfurter Allgemeine Zeitung (FAZ), "Німеччина не має права вето на будівництво газопроводу", зупинити його складно, але варіанти є. Один з них - відкликання виданого на початку 2018 року дозволу на будівництво у виключній економічній зоні Німеччини. Закон передбачає такий варіант з метою запобігання або ліквідації "серйозного збитку для загального блага", зазначає FAZ. У такому випадку, на думку газети, аргументація могла б бути такою, що, мовляв, "Північний потік-2" "веде до подальшої дестабілізації України, оскільки вона втратить значення як країна-транзитер газу", що, у свою чергу, негативно позначиться на європейській і німецькій безпеці.

Але у такої аргументації є слабкі місця на випадок судового розгляду. Дозволи в Німеччині були видані на початку року, "коли російська агресія проти України вже була у розпалі", зазначає FAZ. Але навіть якщо такий аргумент спрацює, Німеччині доведеться виплатити компенсацію "Газпрому".

Ще один можливий варіант, який згадує газета, - це ухвалення у Німеччині нового закону, який би заборонив експлуатацію газопроводу. Берлін міг би аргументувати це бажанням зберегти незалежність своєї енергетики. Однак і в такому випадку довелося б платити компенсацію.

Нарешті, третій теоретичний шлях - через Європейський Союз, який і так скептично налаштований щодо "Північного потоку-2". Брюссель міг би створити регулятивні перепони і зробити газопровід непривабливим для "Газпрому", зазначає FAZ. "Кілька років тому Єврокомісія це успішно виконала з проектом "Газпрому" "Південний потік", - пише видання. Але і тут є свої підводні камені. Так, Єврокомісія восени 2017 року запропонувала застосовувати до газопроводів з третіх країн правила внутрішнього ринку, а це означає, що "Газпром" не зміг би одночасно постачати газ і бути оператором газопроводу. Крім того, йому довелося б відкрити "трубу" для інших постачальників. Однак, як пише FAZ, розгляд цього питання на рівні ради міністрів ЄС "гальмують" деякі країни, серед яких Австрія та Німеччина.

Експерт: Газогін не зупинити

Австрійський політолог, експерт з Росії Ґергард Манґот (Gerhard Mangott) у розмові з DW сказав, що Німеччині було б "дуже важко" зупинити "Північний потік-2". На його думку, для відкликання двох вже виданих ліцензій немає підстав, а якщо Берлін на це піде, то стане очевидним політичне підґрунтя такого рішення. Крім того, Німеччині у такому випадку доведеться компенсувати "Газпрому" ті інвестиції, які він вклав у проект після отримання ліцензій. Німецьке законодавство у сфері захисту інвестицій - на боці "Газпрому", каже Манґот. 

На його думку, політично проект ще може опинитися під тиском, якщо США почнуть запроваджувати санкції щодо європейських компаній, які беруть участь в проекті, загальна вартість якого оцінюється в 9,5 мільярда євро. "Якщо ці компанії вийдуть з проекту під тиском санкцій, то "Газпром" матиме набагато важчий фінансовий тягар, ніж планувалося", - каже Манґот. Але навіть у такому випадку, вважає австрійський експерт, російська компанія зможе сама довести проект до завершення.