Як німці в часи коронавірусу штурмують веломагазини
Міріам Бенеке | Наталія Мехед
26 травня 2020 р.
Довжелезні черги, порожні магазини: продавці велосипедів не могли навіть уявити такого ажіотажу. У часи коронавірусу цей засіб пересування став у Німеччині вкрай популярним.
Під час коронавірусу велосипеди в Німеччині стали ще більш популярнимиФото: picture-alliance/dpa/S. Hoppe
Реклама
Семирічний Матс з гордістю сідає на свій новий велосипед. Він такий же яскраво-синій, як і захисний шолом на голові у хлопчика. "Справжній поліцейський велосипед", - каже Матс і задоволено, імітуючи поліцейську сирену, робить коло на велосипеді по магазину.
Хлопчику пощастило: дитячі велосипеди в багатьох магазинах Кельна зараз у дефіциті. Дорослі, які шукають конкретну модель чи запасні деталі, також мають бути готовими, що доставки доведеться чекати довго. Тому що попит - величезний. "Я ніколи не забуду понеділок, коли ми знову відкрили магазин, - каже Крістоф Хопп (Christoph Hopp) з веломагазину "Radlager". - Це було ніби прорив дамби".
Семирічний Матс випробовує свій новий велосипедФото: DW/M. Benecke
Через епідемію коронавірусу веломагазини по всій Німеччині були кілька тижні закритими. І саме в той час, коли зазвичай у них починається весняний пік торгівлі. "У ту хвилину, як перші крокуси показують з-під землі свої голівки, людям хочеться сісти на велосипед", - каже Хопп. Так відбувається щороку. "Через закриття магазинів цього року все загальмувалося", а тепер попит "просто божевільний", зауважує продавець. Проте люди поспішають сісти на велосипеди не лише через гарну весняну погоду та стримуване певний час бажання купувати.
Актуальний транспортний засіб
"Через коронавірус велосипед став актуальним транспортним засобом", - каже Давід Айзенберґер (David Eisenberger) з Асоціації велосипедної галузі (Zweirad-Industrie-Verband (ZIV)) у розмові з Deutsche Welle. "Ми помічаємо це не лише на вулицях, а й під час "штурмів" веломагазинів", - додає Айзенберґер. За його словами, деякі люди пересідають на велосипеди, щоб вирватися з домашньої рутини і залишатися у формі. Інших відлякує обов'язок носити маску в громадському транспорті. "Тому зараз на велосипед пересідають навіть люди, які, можливо, до цього їздили на роботу на метро", - зазначає чоловік. До того ж у деяких великих німецьких містах розширили велодоріжки.
Крістоф Хофф з "Radlager" каже, що ніколи не забуде першого дня після відкриття магащину після послаблення карантину.Фото: DW/M. Benecke
На одній з великих вулиць у центрі Кельна - щільний трафік у годину пік. Одному велосипедисту довелося різко пригальмувати, бо група пішоходів, не подивившись направо і наліво, почала перетинати велодоріжку. А тим часом трохи позаду молода дівчина викочує з магазину велосипед. Вона його не купила, а тільки що взяла в оренду. "На жаль, на роботу на ньому я не можу їздити, я досі працюю з дому", - каже Інес. Натомість 28-річна дівчина планує робити велотури уздовж Рейну, оскільки її спортивні заняття ще не відновили. Тому їй потрібен новий велосипед.
У фірмі "Swapfiets" клієнти можуть орендувати велосипед за близько 20 євро на місяць. Ремонт - безкоштовний, і робити його можна в будь-який час. Крім того, відмовитися від подальшої оренди можна впродовж місяця. "Я ще не знаю, як довго залишатимусь у Німеччині, тому така концепція мені підходить", - розповідає Інес.
Велосипеди від "Swapfiets" легко впізнати за голубим переднім колесомФото: DW/M. Benecke
Велосипеди від "Swapfiets" легко впізнати завдяки блакитному передньому колесу. На вулицях Кельна таких уже їздить 3,5 тисячі. А за минулі тижні кількість клієнтів ще більше зросла. "У березні та квітні цього року ми саме пережили справжній бум, який пов'язаний не лише з хорошою погодою та початком велосезону", - каже DW Андре Ілльмер (André Illmer), директор німецького відділення "Swapfiets".
Надолужити втрати
Щоб зрозуміти причини такого буму, компанія останніми тижнями провела опитування серед понад 740 нових клієнтів. 42 відсотки з них відповіли, що на їхнє рішення пересісти на велосипед вплинула пандемія COVID-19. 45 відсотків вважають, що зараз їздити на велосипеді є кращою альтернативою пересування, особливо через те, що громадський транспорт змушений працювати в дещо обмеженому режимі.
Неважливо - продаж чи оренда, але велосипедний бізнес іде зараз дуже добре. Тепер усі продавці можуть надолужити втрати внаслідок кількатижневого закриття магазинів та компенсувати відставання виробництва. "Ми вже розраховуємо, що можемо відбутися легким переляком. Але лише якщо літо залишатиметься таким гарним і якщо не буде другої хвилі зараження", - каже Давід Айзенберґер з ZIV.
Як французів мотивують пересідати на велосипеди (14.05.2020)
01:35
This browser does not support the video element.
Веломаршрут вздовж колишньої "залізної завіси": 10 тисяч кілометрів історії
"Залізна завіса" розділяла Європу майже півстоліття. Нині вздовж колишньої лінії цього кордону пролягає велосипедний маршрут Iron Curtain Trail. Вирушивши у таку подорож, занурюєшся в історію та культуру Європи.
Фото: imago-images/imagebroker/G. Fischer
Кіркенес, Норвегія
Велосипедний маршрут Iron Curtain Trail бере свій початок на крайній півночі Європи - поблизу норвезького містечка Кіркенес, звідти спочатку проходить уздовж норвезько-російського кордону, далі вздовж кордону між Фінляндією та Росією, балтійського узбережжя, потім через тепер уже об'єднану Німеччину, далі на південь аж до Чорного моря. Веломаршрут розроблено за кошти ЄС.
Фото: picture-alliance
Санкт-Петербург, Росія
Першим великим містом на велосипедному маршруті є російський Санкт-Петербург, який з 1924 до 1991 року носив назву Ленінград. Ермітаж (на фото), який стоїть на березі річки Нева, є одним з найвідоміших художніх і культурно-історичних музеїв у світі та разом з історичним центром Санкт-Петербурга належить до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
Фото: picture-alliance
Таллінн, Естонія
Далі Iron Curtain Trail пролягає вздовж узбережжя Балтійського моря до Таллінна, столиці Естонії. Старий центр цього міста з його ратушею (на фото) також належить до Світової спадщини ЮНЕСКО. Будівля ратуші була побудована на початку 15-го століття та є єдиною ратушею у готичному стилі, що збереглася на півночі Європи.
Фото: picture-alliance
Рига, Латвія
Столиця Латвії Рига є найбільшим містом у балтійських країнах. Як і Естонія з Литвою, Латвія здобула свою незалежність з розпадом Радянського Союзу у 1991 році. Центр Риги належить до Світової спадщини ЮНЕСКО та знаменитий своїми будівлями, побудованими у стилі модерн. Пам'ятник Свободи (на фото) був зведений на початку 1930-х років на честь першої незалежності Латвії.
Фото: picture-alliance
Гданськ, Польща
Оскільки велосипедний тур тягнеться вздовж Балтійського моря, на його шляху можна часто зануритися у прохолодну воду. Ключовим пунктом на відрізку шляху у Польщі є старе ганзейське місто Гданськ. Корабельні цього портового міста вважаються місцем народження руху незалежних профспілок "Солідарність" на початку 1980-х років. Цей рух зрештою став великим кроком на шляху до падіння "залізної завіси".
Фото: picture-alliance
Любек, Німеччина
Iron Curtain Trail проходить також через ганзейське місто Любек, у якому свого часу проходив кордон між Західною та Східною Німеччиною. Гольстинські ворота (на фото) є частиною міських укріплень, вони побудовані у пізньоготичному стилі та вважаються візитівкою Любека. З 1950 року у цій будівлі розташований музей історії міста.
Фото: picture-alliance/dpa/A. Warnecke
Меморіал "Точка Альфа", Німеччина
На багатьох відрізках велосипедного маршруту вздовж колишнього кордону між двома таборами домінує природа. Але у меморіалі "Точка Альфа" на кордоні між німецькими федеральними землями Гессен та Тюрингія можна на власні очі пересвідчитися, що тут протистояли один одному два вороже налаштованих табори - країни Варшавського договору, з одного боку, та НАТО, з іншого.
Фото: picture-alliance
Хеб, Чехія
Місто Хеб у Чехії з 30 тисячами мешканців, що неподалік від німецьких земель Баварія і Саксонія, є справжньою середньовічною перлиною. Перша згадка про це місто в історичних архівах зустрічається у 1061 році, тоді воно називалося Егер. Під час Тридцятирічної війни у 1634 році тут загинув видатний полководець Священної римської імперії Альбрехт фон Валленштейн.
Фото: picture-alliance
Братислава, Словаччина
Наступною європейською столицею на шляху велосипедного маршруту є Братислава у Словаччині, що розташована неподалік від кордону з Австрією та Угорщиною. Найвизначнішою пам'яткою у цьому місті на Дунаї є Братиславський Град, у якому в 1992 році було підписано нинішню конституції Словаччини. Нині будівля слугує музеєм та державною резиденцією.
Фото: picture-alliance
Шопрон, Угорщина
Угорське місто Шопрон, яке практично з усіх боків оточене територією Австрії, вважається одним з найстаріших в Угорщині. До пам'яток цього міста належать будівля ратуші (у центрі фото) та пожежна вежа (ліворуч на фото). 19 серпня 1989 року неподалік від цього міста відбувся "Пан'європейський пікнік", під час якого 661 громадянин НДР перетнув кордон з Австрією, вирвавшись на свободу.
Фото: picture-alliance
Беласиця, Греція
Для колишнього депутата Європарламенту Міхаеля Крамера (Michael Cramer), який ініціював створення велосипедного маршруту вздовж кордону "залізної засіви", відрізок шляху через гору Беласиця у прикордонному регіоні між Болгарією та Грецією є одним з найбільш захоплюючих. Але, з іншого боку, тут доведеться долати важкі ділянки неасфальтованого шляху з крутими підйомами та спусками.
Фото: picture-alliance
Едірне, Туреччина
Останньою історичною зупинкою на Iron Curtain Trail є місто Едірне у Туреччині, що біля кордону з Болгарією. Це місто, засноване ще римлянами, впродовж століть свого існування перебувало під владою різних держав. Звідси - лише кілька кілометрів до села Резово в Болгарії, де після довгого шляху можна нарешті скупатися в Чорному морі та відпочити.