Щороку посеред літа в Ганновері проходить найбільше у світі свято стрільців. Десять днів поспіль у місті святкують завершення змагань зі стрільби. Фестиваль відвідують понад мільйон туристів. Кульмінацією святкування зазвичай стає парад стрільців у супроводі духового оркестру (на фото). Ті ж, хто не стріляє, осторонь не залишаються - тут святкують усі.

Абсолютним лідером за популярністю та кількістю відвідувачів є всесвітньовідомий Октоберфест у Мюнхені. "Візн" (Wiesn - назва свята на баварському діалекті) збирає понад шість мільйонів туристів. Тож величезні натовпи любителів пива та розваг тут збираються від самого ранку. Люди буквально "штурмують" пивні павільйони, щоб "захопити" бажані місця, як от у палатці броварні Augustiner (на фото).

Розмахами святкування славиться не тільки Баварія. Федеральна земля Північний Рейн-Вестфалія також відома місцевими ярмарками, найбільшим з яких є "кірмес" на Рейні у Дюссельдорфі. Десятиденне свято, що традиційно починається у третій тиждень липня, зазвичай відвідують чотири мільйони туристів. Деякі розваги тут не для слабких нервів - екстремальні американські і водні гірки та чортове колесо.

Пів сотні атракціонів та 5 кілометрів торговельних рядів - це другий за розміром народний фестиваль у місті Герне, що в землі Північний Рейн-Вестфалія. Він відкривається у першу п'ятницю серпня, триває десять днів і приймає близько чотирьох мільйонів туристів. За день до початку свята тут ще проводять ярмарок коней та лицарські турніри.

Цей ярмарок вважається одним з найстаріших в Німеччині - у 1035 році імператор Конрад II надав Бремену привілей, за яким селяни, ремісники та торговці отримали можливість торгувати тут без сплати будь-яких мит, тобто "вільно". І за майже тисячу років традиція не змінилась - 17 днів у жовтні в місті йде жвава торгівля, відбуваються святкові паради, люди розважаються як можуть.

Традиція ярмарків у Гамбурзі також сягає 11 століття. Тоді, ховаючись від негоди, торговці, що прибували до порту, продавали свої товари у соборі Діви Марії. Сам храм до цього часу не зберігся, однак традиція тричі на рік влаштовувати великий ярмарок набула обертів. Сотні тисяч туристів також відвідують торгові заходи "Гамбурзький дом" (Dom німецькою означає "собор") навесні, влітку та взимку.

У 1818 році король Вюртембергу Вільґельм І та його дружина Катаріна заснували у районі Каннштатт у Штуттгарті народне свято, що поєднувало гуляння та сільськогосподарський ярмарок. З того часу щороку в останні дні вересня та перші дні жовтня на ділянці у 35 га буває до чотирьох мільйонів туристів. У федеральній землі Баден-Вюртемберг цей ярмарок вважається найбільшим.

Наприкінці червня у місті Кіль, що розташоване на березі Кільської бухти у Балтійському морі, відбуваться міжнародний парусний фестиваль. Протягом тижня святкування тут збираються близько трьох мільйонів відвідувачів. Кульмінацією свята стає парад вітрильників, у якому зазвичай беруть участь близько ста суден. Для глядачів відкритий ярмарок, проводяться концертні заходи та різноманітні свята.

Народному святу у баварському Нюрнберзі майже 200 років. Вперше його провели у 1826 році на честь дня народження та іменин баварського короля Людвіґа І. І вже тоді свято відзначилось вражаючим яскравим феєрверком, який влаштовують донині. Нюрнберзькі гуляння відбуваються двічі на рік - навесні та восени, на них приїздять до двох мільйонів туристів.

Понад 1,6 мільйона католиків приїздять до Падерборна на релігійне свято Libori. Традиція святкування, що зазвичай припадає на кінець липня, пов'язана з перенесенням сюди мощей єпископа Ле Мана - святого Ліборія з Франції 836 року. Сучасне ж свято поєднує п'ять німецьких К - Kirchenfest (релігійне свято), Kirmes (ярмарок), Kultur (культура), Kleinkunst (дрібне мистецтво), Krammarkt (барахолка).

Це свято є найбільшим портовим фестивалем у світі. Щороку в травні у порту Гамбурга збираються близько 1,5 мільйона місцевих та туристів, щоб побачити яскраву програму на воді, на суші та в повітрі. Особливості свята - феєрверки, спуски суден на воду та паради. Цьогоріч порту виповнюється 827 років.

Першокласникам батьки в Німеччині дарують величезний пакет, заповнений різними подарунками - солодощами, іграшками, але також корисними для школи речами. Своєрідний символ переходу від безтурботного дитинства до шкільного життя. "Шкільний пакет", який завжди має форму конуса, чимало батьків майструють власноруч. Уперше такі ріжки для подарунків з'явились у Німеччині ще наприкінці 18-го століття.

Більшість дітей у Німеччині йдуть до школи у шість років. Навчальний рік починається у серпні або вересні - в залежності від федеральній землі. Більшість першокласників до цього моменту вже встигають провести кілька років у дитячому садку. Проте і для дітей, і для їхніх батьків школа є початком нового життя.

Готуючись до початку навчання, батьки купують першокласнику шкільний ранець. Часто він має міцний каркас, щоб книжки та зошити у ньому не заминалися, і водночас був досконалим в ортопедичному сенсі. Неабияке значення має й дизайн. Вибір ранців нині величезний: зараз у тренді серед хлопчиків "Зоряні війни", не пасе задніх і багаторічний фаворит - Супермен.

У новому шкільному ранці має бути все необхідне для навчання: ручки, олівці, лінійки, зошити. Не менш важливою також є така річ, як бутербродниця. У Німеччині, особливо у початковій школі, часто немає обіду. Але учні мають час на легкий перекус. Тож потрібна спеціальна коробка для бутерброду. Обідають діти після школи вдома або в дитячому садку в спеціальній групі для школярів.

Не можна забувати і про фото на пам’ять. У Німеччині на таких світлинах діти тримають у руках пакет з подарунками, який часто більший за них самих. Як правило, фото підписується словами "Мій перший день у школі". Якщо бути відвертим, то багато хто з дітей без особливого захвату позує перед фотокамерою в цей важливий для них день.

Перший день у школі в Німеччини починається не з навчання, а з особливої урочистої церемонії. На неї запрошують батьків, родичів та хрещених батьків. Першокласників благословляють на навчання під час спеціальної служби у церкві. Деякі школи пропонують міжконфесійну церемонію, до якої приєднуються й діти з мусульманьских родин.

Під час урочистої церемонії для першокласників учні старших класів разом з учителями часто влаштовують невеличкі вистави. У деяких школах кожен першокласник отримує персонального "ментора" з третього або четвертого класу, котрий у перші дні допомагає новачку зорієнтуватися і дає різні поради.

Для першокласників проводять також екскурсію школою, показують їм їхні класи. Наступного дня новачки мають в ідеалі самі знайти дорогу до класу, або ж у супроводі свого наставника.

Після церемонії в школі родини першокласників святкують вдома. На каву з тістечком запрошують дідусів і бабусь, родичів, хрещених батьків та друзів. Самі дітлахи навряд чи у захваті від надмірної уваги з боку дорослих, однак подарунки компенсують незручності. Адже саме тепер можна розпакувати ріжок першокласника.

Наступного дня для першокласників починається повноцінне шкільне життя, яке триватиме 12-13 років. Початкова школа в Німеччині - з першого по четвертий клас. Потім учні - залежно від їхньох успішності - переходять до одного з трьох рівнів середньої школи.