Німці в усьому дуже старанні, в тому числі й в опрацюванні історичних дат і у спокутуванні гріхів минулого. Не виняток становлять і 70-ті роковини нападу нацистської Німеччини на СРСР. Спогади про війну супроводжуються цілою низкою громадсько-політичних заходів, фотовиставками, виходом нових досліджень та історичних монографій, показом документальних і кінофільмів.

Головним заходом з нагоди у Берліні став урочистий концерт 21 червня у берлінській філармонії, на якому - в присутності послів України, Росії та Білорусі, а також ветеранів війни і жертв Голокосту, була виконана сьома "ленінградська" симфонія Дмитра Шостаковича.

Якби війна почалась 1939 року...

22 червня в Німецькому історичному музеї в Берліні відбулась презентація книги Рольфа-Дітера Мюллера "Ворог на сході: таємні плани Гітлера щодо війни з СРСР". Директор військово-історичного відомства у Потсдамі висловлює власне припущення, що війна була можливою і цілком реальною вже у 1939 році. "Барбароса-1939" "з високою долею ймовірності" призвела б до розпаду Союзу і знищення України, Росії та Білорусі. Натомість пакт Молотова-Рібентропа, за твердженням автора, зіграв на руку Москві, не в останню чергу завдяки вигідному для неї зміщенню ліній кордонів у Європі. Це нова гіпотеза, що відрізняється від поширеної серед істориків точки зору.

У суботу, 25 червня, у прайм-тайм приватний німецький телеканал VOX покаже документальний фільм "Жорстокості війни: коли солдати стають бестіями». Автори стрічки задаються питанням, чи сьогодні війни протікають інакше і чи можлива взагалі "чиста" війна. Що змусило американських солдатів у В'єтнамі катувати жінок і дітей? І що спонукало 19-22-річних солдатів створили у сучасному Афганістані "Kill team" убивати цивільне населення?

Паралелі між 1941 і 2011-м

"Скидувати бомби стало для мене потребою. Це щекоче нерви, прекрасне відчуття. Це так само прекрасно, наче когось застрелити",- цитує військовополоненого під час Другої світової війни старшого лейтенанта вермахту книга "Солдати - протоколи битв, убивств та смертей" ( "Soldaten - Protokolle vom Kämpfen, Töten und Sterben" ). Це лише одна з численних розмов між німецькими солдатами, яку прослухали й запротоколювали британці з американцями. Загалом 150 тисяч протоколів створюють жахливу картину нелюдської ментальності багатьох в'язнів, котрі перебували в екстремальних умовах війни.

Осмислення подій 22 червня 1941 року в Німеччині досі не завершено. Як висловився Гюнтер Заатгоф, голова правління фонду "Пам'ять, відповідальність, майбутнє", що виплачує компенсації колишнім підневільним працівникам, "холодна війна" завадила і Німеччині, і республікам СРСР об'єктивно поглянути на ці події. Багато західних німців виростали у страху перед росіянами. В цій ситуації суспільного страху було не до роздумів про війну як найбільший злочин двадцятого століття, в якій стали жертвами 27 мільйонів радянських громадян – 14 мільйонів цивільних та 13 мільйонів військовослужбовців.

Політичні дебати у Берліні

Темі взаємозв'язку нападу гітлерівської Німеччини на Радянський Союз із геноцидом єврейського народу буде присвячено спеціальний науковий симпозіум, який відбудеться за участі провідних істориків з різних країн у музеї Голокосту "Дім Ванзейської конференції", де 20 січня 1942 року нацистська верхівка ухвалила рішення про знищення європейського єврейства. Відкриє симпозіум президент ФРН Крістіан Вульф.

Директор музею Норберт Кампе каже, що спочатку мова йшла про депортацію та вбивство у таборах смерті лише євреїв з Німеччини й окупованих країн на сході. Наказ про знищення всіх європейських євреїв Гітлер віддав, як висловився Кампе, "в стані першої депресії", викликаної провалом бліцкригу в грудні 1941-го, а також після Перл-Харбора й оголошення війни Сполученим Штатам.

30 червня в німецькому бундестагу відбудуться – вперше – парламентські дебати, темою яких стане напад на Радянський Союз у 1941 році. Це свідчить про те, зауважив Заатгоф, як довго правда про ті події, була витіснена з колективної громадської свідомості Німеччини. Здебільшого через "холодну війну", що прийшла на зміну Другої світової. Лише з падінням залізної завіси, вважає Заатгоф, коли Німеччина й СРСР перестали погрожувати один одному, з'явилась більша готовність неупереджено працювати над історією скоєних злочинів.

Захар Бутирський (dpa, reuters)
Редактор: Дмитро Каневський